Через новий державний бюджет уже з початку 2016 року академічні установи Львівщини не одержали коштів навіть на виплату заробітної плати співробітникам та оплату комунальних послуг. А вже до 1 серпня 2016 року без роботи можуть залишитися близько тисячі львівських науковців, а це 40% усього кадрового складу наукових діячів Львівщини, адже саме до цього часу Академія наук спільно з Кабінетом Міністрів зобов’язана вжити заходів з оптимізації мережі установ, закладів, організацій, чисельності їхніх працівників, зокрема реорганізації, об’єднання, ліквідації неефективних закладів, установ та організацій чи припинення їхньої діяльності.
«Покращення» обіцяють у 2020 році
Натомість з 16 січня 2016 року набув чинності новий Закон «Про наукову і науково-технічну діяльність», в якому йдеться, що оплата праці наукового працівника повинна забезпечувати йому гідне матеріальне становище. А вже з 1 січня 2020-го науковцям обіцяють підвищення заробітних плат майже вдвічі. Обіцяють також забезпечення державою фінансування наукової та науково-технічної діяльності в обсязі, не меншому за 1,7% валового внутрішнього продукту України, тоді як тепер, за підрахунками науковців, ця цифра становить 0,2%.
Науковці масово їдуть за кордон
Проте до 2020 року ефективних наукових працівників може не залишитися. Так вважає голова Львівської регіональної організації профспілки працівників Національної академії наук України Тарас Яницький.
Через недофінансування престиж науковця в Україні повністю нівелюється та призводить до скорочення чисельності наукових кадрів. Адже талановиті науковці, не знайшовши підтримки в Україні, їдуть за кордон, де їм пропонують гідну оплату праці та умови роботи. Так, лише за 2015 рік число працівників Академії наук зменшилося на 2830 осіб – це 9,2% усіх наукових працівників України. З роботи пішли 96 докторів наук та 511 кандидатів наук.
Найпершими з академії тікають молоді наукові працівники, які шукають країни, де їхній потенціал цінуватимуть.
«Через дефіцит коштів для оплати праці керівники наукових установ змушені переводити своїх працівників на неповний робочий день, відправляти у відпустку без збереження заробітної плати. Надалі така оптимізація коштів може призвести до знищення наукового потенціалу. Нині науковці опинились у критичному стані. По-перше, стали заручниками досліджень без необхідного фінансування. Наукові потреби, відрядження науковці змушені фінансувати з власної кишені. По-друге, вчені, особливо представники молодшої та середньої ланки, разом зі своїми сім’ями стоять на межі економічного зубожіння та депресивних настроїв», – розповідає Тарас Яницький.
Голова Львівської регіональної організації профспілки працівників Національної академії наук України каже, що молодші наукові співробітники змушені виживати на копійки.
«Наведу простий приклад. До мене часто дзвонять члени нашої профспілки, буквально місяць тому мав розмову з працівником Інституту регіональних досліджень. Проблема в тому інституті така, як і в усіх інших: для збереження кадрового потенціалу працівники фактично добровільно переходять на неповний робочий час. Відповідно, дзвінок молодшого наукового співробітника, в якого сім’я і троє дітей, він мені каже: «Шановний пане Тарасе, як я маю прожити і прогодувати сім’ю за півтори тисячі гривень?!» – ділиться Тарас Яницький.
Натомість академік Національної академії наук України, директор Інституту народознавства Національної академії наук України Степан Павлюк каже, що українські вчені за кордоном отримують визнання та успіх.
«Українські вчені, які їдуть за кордон, здобувають там визнання. Весь світ захоплюється їхнім науковим потенціалом та здобутками», – ділиться Степан Павлюк.
На елітні землі НАНУ претендують високопосадовці
Причина, чому високопоставлені чиновники на державному рівні знищують Національну академію наук, може бути банальною. НАН має значну кількість земель у багатьох містах України. Найпростіше їх роздерибанити – це знищити Академію наук. Так вважає академік Національної академії наук України, директор Інституту народознавства Національної академії наук України Степан Павлюк.
«Показово те, що за новітніх часів на звіти Національної академії наук не приходять ні Президент України, ні прем’єр-міністр, раніше вони регулярно все відвідували. Це показово для діяльності НАН. Завдяки Патону зберігся весь майновий комплекс Академії наук. Зберігся! А то би роздерибанили сучасні гаманці вщент», – розповідає Степан Павлюк.
Науковець ділиться, що за всі часи ще не було такого гоніння Академії наук, як тепер. «Бо ще академія в Києві чи інших містах має кілька сотень гектарів землі. Треба захопити. Бо я не думаю, що будівлі є такі цінні для сучасних можновладців, вони зазвичай іще з хрущовських часів. Хіба що устаткування там досконале», – каже Степан Павлюк
Чи можливий розвиток України без науки?
Голова профспілкової організації Інституту народознавства Національної академії наук України Микола Балагутрак каже, що зараз відбувається стагнація науки, оскільки наукові працівники не можуть виїхати в експедицію чи на дослідження, відвідувати міжнародні виставки та форуми, адже це потребує фінансування. «Попередня влада знищувала армію, ця – науку. Ні до чого доброго це не приведе», – каже Микола Балагутрак.
Учені вважають, що саме науковці на світовому рівні формують престиж країни. «Я думаю, що уряду та Яценюку зрозуміло, що інтелект в Україні працює з давніх-давен. Й особливо тепер, незважаючи на те, що так недоброзичливо ставляться до вчених, їм потрібно усвідомити, що Академія наук належить до тієї сфери, яка створює престиж країни. Чи потрібна наука в Україні, чи можливий розвиток України без науки? Такі приклади вже є, коли українські науковці за кордоном реалізовують свої проекти, які потім держава Україна купує за величезні кошти», – розповідає науковець Степан Павлюк
Альтернативи Академії наук України немає, впевнені науковці, оскільки вища освіта теж нині перебуває не в найкращому стані. НАН могла б стати рушієм справді ефективних для України реформ, адже в найскладніший для країни час саме науковці намагалися брати керівництво у свої руки, варто згадати тільки Михайла Грушевського, Михайла Драгоманова, Миколу Винниченка.
Тому, щоб змінити ситуацію, львівські науковці закликають своїх колег з усієї України вийти на акцію протесту та донести до Кабміну своє право на існування. Акція протесту за відновлення необхідного фінансування академічної науки почнеться зі Львова й пошириться на всю Україну, зокрема такі мітинги науковці пропонують провести і в Дніпропетровську, Миколаєві, Одесі, Харкові, Києві.
Марія Бойко, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ