Багатьом людям повернутись до звичайного життя після перенесеного COVID-19 доволі складно. Хоч більшість і хворіє в досить легкій формі, це не означає, що після недуги вдається уникнути ускладнень.
Що ж таке постковідний синдром, чи може людина самотужки визначити його та побороти і коли треба йти до лікаря – “Вголос” запитав у Надії Рудницької, пульмонологині Центру легеневого здоров’я.
Постковідний синдром
Ознаки та симптоми, які виникають після перенесеної коронавірусної хвороби, неможливо пояснити жодним діагнозом. Ці симптоми дуже різноманітні: слабкість, знесилення, тривалий кашель, задишка, втрата смаку та нюху, порушення сну та свідомості, тривожність, депресія, головний біль, біль у суглобах, пітливість, незначне підвищення температури тіла, випадіння волосся тощо. Цей перелік продовжує оновлюватися та поповнюватися. Такий стан, за даними дослідження, може тривати від 5 до 12 тижнів або довше.
Як каже Надія Рудницька, перенесена гостра фаза ковід-19 – це тільки частина шляху до одужання пацієнта. Вірус SARS-CoV-2 пошкоджує різні типи клітин організму, і цим визначається, наскільки буде виражений постковідний синдром у пацієнта.
Які органи найчастіше потерпають від недуги?
Люди, що захворіли на COVID-19 у важкій формі, передусім потерпають від гострого респіраторного синдрому, тобто ураження легень. Ймовірною причиною цього вважають так званий цитокіновий шторм, коли імунна система надто сильно і нерозбірливо реагує на інфекцію.
“Постковідний синдром залежить від того, наскільки у пацієнта виражене системне запалення, пов’язане з цитокіновим штормом, тому дуже важливо після перенесеного захворювання навіть у тих, хто перехворів легкою формою, проводити моніторинг дихальної системи. Приблизно через місяць рекомендується зробити рентгенологічне обстеження. Обов’язково провести спірографію (медичний метод дослідження роботи легенів і бронхів за допомогою спеціального прилада – спірографа, – ред), для того, щоби визначити, наскільки є зміни в легеневій тканині і як вони впливають на роботу бронхів і дихальної системи загалом”, – каже пульмонологиня.
Як зазначає лікарка, часто після перенесеної хвороби пацієнти “біжать” робити тест на імуноглобуліни (наявність антитіл), щоб пересвідчитись, що організм виробив захист перед інфекцією. Але, за даними досліджень, наявність антитіл не гарантує, що з вашим організмом усе гаразд.
“Після того, як ви перенесли гостру фазу COVID-19, потрібно через два тижні зробити загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, щоб визначити рівень гемоглобіну, рівень лейкоцитів та інших показників і подивитись, чи не прогресують запальні зміни в організмі", – радить Надія Рудницька.
З її слів, варто провести і біохімічні обстеження: перевірити показники печінкових та ниркових проб, рівня глюкози в крові. Адже COVID-19 може збільшувати ймовірність злипання клітин крові та утворення кров’яних згустків. У той час як великі згустки можуть викликати інфаркт серця та інсульт, вважається, що велика частина пошкоджень, спричинених COVID-19, пов’язана з дуже дрібними тромбами, які блокують дрібні кровоносні судини (капіляри) у серцевому м’язі. Тромби також можуть утворюватися в легенях, нижніх кінцівках, печінці, нирках. COVID-19 також може послабити кровоносні судини та викликати їхню підвищену проникливість, що сприяє потенційно довготривалим проблемам з печінкою та нирками.
“Оскільки пацієнти приймають велику кількість медикаментів і сама коронавірусна хвороба вражає печінку та нирки, необхідно зробити відповідні аналізи щодо стану здоров'я цих органів.
Також важливим є вимірювання рівня глюкози в крові, а можливо, і консультація ендокринолога для пацієнтів, які хворіють на цукровий діабет, або у яких формується цукровий діабет на тлі перенесеної коронавірусної інфекції”.
За словами лікарки, легені під час коронавірусу не є основним органом ураження. Страждають ті органи людини, де раніше були проблеми.
“Ковід — це не респіраторна інфекція, а запальний процес в судинах (ендотеліїт). І йде він на рівні дрібних судин всіх органів та систем. Тому важливим є контроль коагулограми крові, щоб не було різних посттромбозних змін”, – зазначає пульмонологиня.
Як каже Надія Дмитрівна, часто у пацієнтів, які перенесли “лекгий ковід”, розвивається постковідна астенія (стан, що характеризується виразною фізичною та психічною стомлюваністю, – ред). Вона виражається в загальній слабкості, головних болях, порушенні сну, дратівливості, плаксивості і т. д. Тому для таких пацієнтів є важливим спостереження невролога чи психоневролога.
Дуже часто у пацієнтів після перенесення ковіду середньої тяжкості чи тяжкого – розвиваються ушкодження серцево-судинної системи, пов’язані з порушенням ритму серця, міокардитів та інших змін в серці. Тому лікарка радить зробити кардіограму чи ехокардіографічне обстеження, щоб виявити ці зміни.
“У постковідний період можуть формуватися міокардити, які потребують детального обстеження, тобто МРТ серця. Але це призначення робитиме лікар-кардіолог”, – каже Рудницька.
За поясненням Надії Рудницької, позаяк після перенесеного коронавірусу ідуть зміни у всіх органах і системах судинних стінок, часто тутрбують болі в м’язах та суглобах. У багатьох хворих формуються різні ревматологічні захворювання, тому пацієнтам необхідне і спостереження ревматолога чи ортопеда-травматолога.
“Ті зміни, які проходять в організмі при коронавірусній хворобі, потребують спостереження мультидисциплінарної команди спеціалістів, і відповідно до тих скарг, які є в пацієнта, необхідні дообстеження усього організму”, – резюмує Надія Рудницька.
Ознаки, що можуть вказувати на постковідний синдром:
Найпоширенішими ознаками та симптомами, що залишаються навіть після одужання від коронавірусу, є:
- Відчуття втоми.
- Задишка або кашель.
- Біль у суглобах.
- Біль у животі.
- Біль у м’язах та головний біль.
- Пришвидшене серцебиття.
- Втрата запаху та смаку.
- Проблеми зі сном, концентрацією уваги та пам’яттю.
- Випадіння волосся.
ІА "Вголос": НОВИНИ