Цього року рашисти погрожують українцям, які святкуватимуть світлий празник Воскресіння Христового, зіпсувати свято своїми авіанальотами та ракетними обстрілами.
Брудний чобіт російського окупанта має намір потоптатися по святих традиціях України.
Адже як розповів «Вголосу» кандидат історичних наук, дослідник українського визвольного руху ХХ століття Микола Посівнич, Великдень для українців завжди було велике свято, яке шанували і святкували за всіх часів і навіть за найважчих умов.
Так, навіть в часи минулої, Другої світової війни, Великдень святкували як могли: чоловіки у лісі в криївках, жінки та діти – вдома.
«УПА формувалося за територіальним принципом. До прикладу, якщо сотня була Березівська, то всі бійці у ній були з однієї околиці чи з одного району. То ж і традиції святкувань у них були однакові», - розповідає історик.
Він зауважив, що на Волині це були православні, на Галичині – греко-католицькі. То ж кожна територія мала свою специфіку. Але, в переважній більшості, святкувалося за звичаями, які притаманні певному регіону.
Щоправда, як зазначає Микола Посівнич, святкувати доводилося таємно. Паски, яйця та інші продукти передавали хлопцям зі сіл зв’язковими та станичними.
В більшості випадків паски передавали родини. Хоча були й випадки, коли хлопці пекли у лісі, якщо мали облаштовані пекарні.
А у лісі ставили святковий стіл. Хоча, коли знали, що можуть напасти москалі, то накривали стіл у криївці.
Військові капелани освячували продукти, проводили літургію, яка мала військовий ухил.
«Звісно, якщо була можливість, то сотні підходили до села, до церков. І тоді були веселіші святкування. Могли й бути великодні забави, як от обливаний понеділок чи вівторок», - розповідає історик.
Звісно, москалі не могли допустити аби українці святкували свої релігійні свята і усіляко намагалися перешкодити цьому.
Микола Посівнич каже, що коло хат, куди могли прийти відвідати свої родини повстанці, вороги влаштовували засідки аби вбити чи взяти у полон українських патріотів.
«На Великдень було дуже багато сутичок і боїв. Інформаційних повідомлень про такі бої до середини 50-их років є маса. Навіть у фільмі «Нескорені» про Шухевича є епізод, коли б’ють великодні дзвони і йде бій», - розповідає дослідник.
А ось писанки, за його словами, у криївках не писали: на це не було ані можливостей, ані умов. Всі писанки таємно хлопцям розмальовували у селах дівчата.
Цього року Україна святкуватиме Великдень в особливих умовах воєнного стану і важких боїв.
Проводячи паралелі, Микола Посівнич зауважив, що цьогорічний Великдень дуже схожий на Великодні часів Другої світової війни та часів УПА.
«Тоді люди не називалися волонтерами. Але кожен українець, який не воював зі зброєю у руках, допомагав своїм бійцям боротися з росіянами. Адже у кожного упівця був родич, кум, брат, сват, який допомагав йому, забезпечував та ділився усім, що мав», - резюмує дослідник українського визвольного руху ХХ століття.
Нагадаємо також, як повідомляв «Вголос», українки своїми руками виготовляли обереги для чоловіків, які обороняли Україну від ворога. Одним з таких оберегів є писанка.
До речі, у Києві зберігається писанка, в якій є смерть путіна.
ІА "Вголос": НОВИНИ