Заснований росіянами щорічний арктичний табір «Барнео» проводився з початку 2000-х, але цього року він не відбудеться.
Організатори звинуватили у цьому українські «Авіалінії Антонова», але там наполягають – насправді все сталося через порушення умов контракту самими організаторами, тоді як авіалінії чітко виконують міжнародні зобов'язання, пише ВВС Україна.
Табір "Барнео", створений Російським географічним товариством, діє в Арктиці з 2001 року. Назва нагадує теплий тропічний острів Борнео – це своєрідний гумор полярників.
Приблизно половина мешканців "Барнео" – лижники, які готуються до походу на Північний полюс. Плюс туристи, які потім літають до полюса на вертольоті. Тур на Барнео коштує мінімум 19 тисяч євро, а лижний тур через "Барнео" – 46 тисяч євро.
Усього разом з кількома вченими і технічним персоналом там перебуває близько 260 людей, розповів Віктор Боярський, керівник компанії "Вікаар", яка займалася організацією лижних походів на "Барнео".
Дрейфуючий табір діє місяць-півтора. За цей час сонце ще не встигає підтопити крижину так, щоб на неї не міг сісти літак.
Обслуговують "Барнео" виключно літаки Ан-74. Вони були розроблені в 1980-х роках в СРСР на основі військово-транспортних Ан-72 і краще за інших пристосовані для польотів у північних широтах. Ан-74 може робити вкорочений зліт та посадку, що також дуже важливо при польотах зі смуги на крижині.
У світі існує зовсім небагато машин, здатних доставляти вантажі на таку арктичну станцію.
Літаки на льодову базу літають з аеродрому в норвезькому селищі Лонг'їр на архіпелазі Шпіцберген (Свальбард ) – найпівнічнішого аеропорту в світі.
До 2018 року дрейфуючий табір "Барнео" організовував Експедиційний центр Російського географічного товариства, який очолював полярник Олександр Орлов. Саме з його ініціативи і з'явився табір "Барнео". Сам Орлов помер у квітні 2017 року.
Зараз організацією дрейфуючого табору займається швейцарська компанія Barneo AG.
Олександр Краснопьоров, глава ТОВ "Барнео", пов'язаного зі швейцарською компанією, підтвердив скасування цьогорічного табору. Він відмовився відповідати на питання про фінансові втрати для організаторів.
У 2019 році експедиція готувалася у звичайному режимі. В кінці березня у Лонг'їр прибули фахівці для будівництва табору, туди ж привезли паливо, намети та обладнання. Вертольоти Мі-8 провели льодову розвідку і визначили місце для табору, а потім туди з транспортного літака Іл-76 був скинутий парашутний десант і паливо.
Але 12 квітня стало відомо, що експедиція 2019 року не відбудеться.
Причиною припинення експедиції стала неможливість використовувати літак Ан-74 авіакомпанії "Авіалінії Антонова" для польотів з Лонг'їра на аеродром "Барнео". Державна авіаційна служба України відмовилася видати цьому літаку дозвіл на польоти в районах на північ від 80-ї широти, розповів Боярський.
За його словами, раніше "Авіалінії Антонова" отримали дозвіл на польоти у норвезької авіаційної влади.
Боярський стверджує, що повідомлення про неможливість польотів на арктичну станцію організатори отримали лише 8 квітня, а написане воно було за чотири дні до цього.
ВВС направила запит до Державної авіаційної служби України й очікує відповіді.
А у прес-службі ДП "Антонов" повідомили, що літак компанії був направлений в аеропорт Лонг'їр для виконання двох комерційних рейсів за маршрутом Лонг'їр-Мінськ – для перевезення пасажирів.
"Але замовник скасував ці два рейси в односторонньому порядку вже після прибуття літака Ан-74Т в Норвегію. Після чого літак повернувся на аеродром постійного базування… "Київ-Антонов", – йдеться у відповіді ДП "Антонов".
"Питання про політ літака Ан-74Т у табір "Барнео" розглядалося на початкових етапах переговорів, до прильоту літака Ан-74Т в аеропорт Лонг'їр, але замовник був заздалегідь поінформований про неможливість виконання таких рейсів", – резюмують у прес-службі держпідприємства.
Утім Віктор Боярський заперечує, що організатори замовляли цей літак для польотів до Мінська і стверджує, що мова йшла саме про "Барнео".
А в прес-службі ДП "Антонов" наполягають – свою позицію можуть довести не лише на словах, а й документально – є контракт, де все прописано. А резонанс, який виник, є скоріше проявом інформаційної війни проти України.
За його словами, після відмови організатори спробували знайти заміну українському Ан-74Т, але "вільних" літаків вони не знайшли. Крім того, процес узгодження польотів для компаній, які раніше не літали на Шпіцберген, займає дві-три тижні, яких у організаторів не було через початок танення льоду.
Скасування експедиції в 2019 році буде тимчасовим, запевняє Боярський.
Він розраховує, що на наступний рік організатори, маючи в запасі кілька місяців, зможуть заздалегідь підготуватися до експедиції так, щоб в останній момент не залишитися без літака.
ІА "Вголос": НОВИНИ