Через загрозу повномасштабного наступу російських військ у Львові вже понад пів року проводять обстеження приміщень. Внаслідок чого було створено інтерактивну карту для укриття львів’ян. На ній позначені усі сховища, підземні паркінги та навіть підвали будинків. Головною умовою є відповідність приміщень усім необхідним нормам. Йдеться, зокрема, про наявність у них води, світла та тепла. Тож скільки приміщень уже можна використовувати, чи відповідають вони вимогам та як планують збільшувати їхню кількість – з’ясовував «Вголос».

Карта бомбосховищ Львова

У Геопорталі міста створили інтерактивну мапу, на якій позначені всі можливі укриття для містян. Знайти її можна у розділі «Безпека». На сьогодні там зазначено вже близько півтори тисячі адрес. Упродовж року їх планують збільшити хоча б вдвічі.

«Дійсно була створена карта, на якій десь близько 1400 приміщень передбачені для укриття львів’ян. Цих об’єктів є замало, тому стоїть питання про їхнє розширення. Існує спеціальна комісія Львова по нежитлових приміщеннях, до якої я входжу. Насамперед це має бути підвальне приміщення, оснащене повітряною системою. На жаль, створена робоча група напрацьовується не так швидко, як нам би хотілось», – розповідає депутат від «Варти» Ігор Зінкевич.

Як повідомляють на сайті ЛМР, у Львові напрацюють заходи з територіальної оборони через загрозу вторгнення російських військ. Тому було створено інтерактивну карту місць для укриття мешканців. Наразі львів’яни забезпечені найпростішими укриттями на 197%, як стверджують посадовці Львівської міської ради.

Водночас міські депутати зауважують, що ситуація з бомбосховищами не настільки позитивна, як хотілось би львів'янам.

«З логічної точки зору, в такий час дійсно потрібно збільшувати кількість таких місць. Маємо завжди бути напоготові. Я також нагадаю, що наша країна вже 8 років воює з Московією і депутати від «Свободи» вже неодноразово наголошували на тому, що необхідно централізовано проводити заходи з територіальної оборони», – зазначає депутат Львівської міської ради від ВО «Свобода» Андріян Гутник.

Як обстежували укриття?

Упродовж останнього року, зокрема восени, у Львові обстежували споруди, які можуть бути використані під укриття. Відтак вивчають на відповідність необхідним умовам сховища, підземні паркінги та підвали.

Віктор Іваніцький, експерт з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, інформує, що у Львові є майже 6 тисяч приміщень, які можуть бути використані як укриття. Це вдвічі перевищує загальну потребу Львова.

Однак далеко не всі вони відповідають необхідним нормам.

 

Що може слугувати укриттям?

Укриття у Львові поділили на три види:

  • підвали

Як повідомляє ЛМР, зі слів керівника відділу житлового господарства Франківської районної адміністрації Василя Паливоди, найдоступніше місце для укриття мешканців, у разі виникнення непередбачуваної ситуації, – підвали житлових будинків, де ці мешканці живуть. Тож ці підвальні приміщення мають бути належним чином обладнані.

«Найпростіше укриття – це приміщення у підвалах житлових багатоквартирних будинків. Це місце, яке є найближче до мешканців. Ми не говоримо про якісь спеціальні споруди, до яких потрібно подолати певну відстань. У кожному будинку є під’їзди, де люди можуть у тій чи іншій ситуації, якщо вони виникнуть, укритися.

До таких приміщень також є певні вимоги. Відтак їхня висота має бути не менше ніж 1,7 м. Також вони повинні бути обладнані залізобетонними перекриттями. А ще містити кілька аварійних виходів. Окрім цього, має бути доступ до води, каналізації та освітлення. Не менш важливим є доступ до аптечки та телефонний зв’язок.

У разі небезпеки містяни можуть використовувати й підвальні комірки для тимчасового перебування.

«Насамперед люди знаходять укриття в підвальних приміщеннях, підземних паркінгах, переходах й інших підземних просторах. Найкомфортнішими є підземні паркінги новобудов, адже тут можна в будь-який момент скористатися водою, є тепло, світло та навіть приміщення для туалету. Загалом всі паркінги, які будують за останні три роки, відповідають цим вимогам.

Але населенню необхідно самостійно запастись водою та продуктами харчування у сховищах»,  повідомляє керівник міського управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту Віктор Іваніцький.

  • споруди подвійного призначення (підземні переходи, паркінги тощо)

Загалом кількість таких споруд у районах Львова така:

Залізничний - 30

Шевченківський - 27

Сихівський - 20

Франківський - 11

Личаківський - 9

Галицький - 2.

Станом на сьогодні у Львові є 46 захисних споруд підземних паркінгів. У них передбачено все необхідне у разі нападу ворога. Забезпечення підвальних приміщень становить понад 160%.

Вже упродовж трьох років їх будують одразу за сучасною системою, вони обладнані всім необхідним: водою, теплом, світлом тощо.

«Найважливішою для сучасних укриттів є система кондиціонування повітря. В теперішніх новобудовах, коли є підземні паркінги, фактично там вона і використовується. Тому вони в цьому моменті ідеально підходять», – акцентує Ігор Зінкевич.

Саме на них, наголошують експерти, слід звернути найбільшу увагу. Адже вони можуть слугувати найкомфортнішим місцем для укриття.

  • сховища (спеціально обладнані укриття)

Наразі у Львові є 70 захисних споруд для укриття працівників підприємств. Вони працюватимуть в особливий період.

Загалом 1 кв. м розрахований на одну людину. А кожна районна адміністрація має свій спеціально розроблений план укриття.

 

Чи достатньо укриттів у разі небезпеки?

Нині кількості створених бомбосховищ є замалою для безпечного укриття львів’ян, їх потрібно хоча б удвічі більше.

«Наразі ситуація з бомбосховищами у нашому місті не є критичною, але ми маємо пропрацьовувати всі ризики надзвичайних ситуацій. Говорити про якусь достатню кількість важко, адже ми не знаємо, скільки людей під час надзвичайної ситуації буде у місті. Будемо сподіватись, що все буде добре й ті бомбосховища не доведеться використовувати», – розповідає Андріян Гутник.

Як повідомляє «Еспресо Захід», до прикладу, на величезний район Під Голоском та Малоголосківська, де вже проживає понад 10 тисяч мешканців, є лише два невеличких бомбосховища, та й ті розташовані у районі найстаріших будівель.

 

У Сихівському та Залізничному районах — найменше укриттів

Однак напрацювання та розширення бомбосховищ у місті є далеко не рівномірним. В той час як в одних районів їх достатньо, в інших — зовсім навпаки.

«Насамперед повинні бути вирішені проблеми міста, а також напрацювання територіальної оборони. Фактично туди і входять укриття. Наразі найбільша проблема з ними саме у Залізничному районі», – наголошує Ігор Зінкевич.

Вирішувати проблему у ЛМР планують за допомогою програми територіальної оборони, де одним із важливих пунктів також є укриття.

«На 2022 рік дійсно варто розробити цю програму територіальної оборони. Туди входять і укриття, і формування тих же самих підземних паркінгів, ну і вже наявні приміщення, які мають можливість для того, щоб їх переоблаштувати», – продовжує Зінкевич.

Як розширювати кількість бомбосховищ?

До кінця 2022 року, наголошують у ЛМР, проблема з укриттями має бути вирішена. Тобто кількість та якість бомбосховищ має бути достатньою та відповідати усім необхідним вимогам.

«Для цього необхідно тримати їх на контролі, щоб доступні укриття не перейшли у приватну власність, а були загальнодоступними. Здійснити повноцінну інвентаризацію доступних укриттів та їхнього технічного стану. Пропрацьовувати варіанти збільшення таких місць та інформування населення про їхню наявність і розміщення всіма доступними методами», – розповідає Гутник.

Що робити у разі необхідності заховатися у бомбосховище?

Якщо небезпека таки виникла, насамперед має спрацювати сигнал про надзвичайну ситуацію. Окрім цього, про це одразу мають повідомити у ЗМІ.

Містянам варто дотримуватися усіх інструкцій та за потреби одразу ховатися в укриття. Їх мають відчинити працівники ЛКП, ОСББ та управляючих компаній. Адже переважно підвали будинків є закритими. Також наголошують, що всі необхідні продукти варто взяти зі собою.

Нагадаємо, "Вголос" поспілкувався з фахівцями стосовно того, як поводитись пересічному львів'янину у випадку повномасштабного російського вторгнення. Детальніше про це за посиланням

ІА "Вголос": НОВИНИ