У четвер, 15 травня, в Україні відзначають День вишиванки. Це ще не офіційне та відносно нове народне свято, яке сприяє єдності та культурному відродженню громадян.
Ми розповідаємо найцікавіші факти про свято, його історію та традиції.
Історія свята
Відзначати День вишиванки розпочали у 2006 році. За ці роки свято набуло популярності не лише в Україні, а й за кордоном.
Вперше День вишиванки запропонувала святкувати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету Леся Воронюк. Дівчину надихнув знайомий, який прийшов на заняття у вишиванці. Одного дня Леся запропонувала усім найближчим друзям одягнутися у вишиванки. Це стало своєрідною традицією. Спочатку у певний день вишиванки носили всього кілька десятків студентів і викладачів, але через деякий час це переросло у свято, яке стало всеукраїнським, а потім і міжнародним.
Походження вишиванки
Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Дані археологічних розкопок, свідчення мандрівників і літописців підтверджують, що вишивання як вид мистецтва на території України існує з часів енеоліту. Стародавні історики, зокрема Геродот, стверджували, що в могилах перших століть нашої ери були знайдені залишки вовняного одягу, прикрашеного багатоколірними вишивками.
У Мартинівському скарбі на Черкащині знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VI століттям, які вказують на подібність одягу і вишивки українського народного костюма середньовіччя і нового часу.
Вишиванням українці займаються понад тисячу років. У давнину дівчата з сімей малого достатку мали 30-40 вишиванок, середнього — 50-70, а дівчата із заможних сімей понад сто сорочок з вишивкою. Зазвичай вишиванки пряли з конопель або льону, тому що вважали ці рослини є природними захисниками від усього лихого.
Що символізує вишиванка
Вишиванка символізує красу, здоров'я та щасливу долю, а також вона оберігає власника від усього лихого. Українці передають вишиванки з покоління в покоління, тому ця річ ще й зберігає єдність сім'ї. Фахівці переконані, що український народ закодовував щастя, долю, життя та волю в орнаментах вишивки, які є унікальними для кожного регіону України. Також у народі вірять, що вишита матір'ю сорочка для немовляти стане сильним оберегом.
Традиції у День вишиванки
У цей день люди одягають вишиванки, фотографуються в них, організовують флешмоби та популяризують українську культуру. Для українців вишиванка — справжня національна святиня, що символізує красу, силу, щасливу долю та родинну пам’ять.
У мирні часи у День вишиванки часто проводили концерти, ярмарки, фотосесії, свята у закладах освіти. Під час війни не рекомендується влаштовувати масових заходів з метою дотримання заходів безпеки.
Проте 15 травня кожен українець, чи то в Україні, чи то за кордоном, може одягнути вишиванку та показати єдність, незламність і красу українського народу.
П'ять цікавих фактів про вишиванку
- Найбільшу кількість людей у вишиванках зареєстрували у 2011 році в Рівному та занесли в Книгу рекордів України. На День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках.
- У кожному регіоні України техніка вишивання, орнамент, традиційні кольори, якими вишивають сорочку є різними.
- Першим українським телеведучим, який з'явився в прямому ефірі у вишиванці став Андрій Шевченко. 21 листопада 2004 року він відкрив телемарафон «Ніч виборів» на «5 каналі» у вишиванці з косівським орнаментом. Згодом його підтримали інші телеведучі та актори.
- Вишиванки чорного кольору у давнину одягали лише чоловіки. Сині вишиті сорочки було заведено одягати жінкам, що вже не планували народжувати, або ж маленьким дівчаткам.
- Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.
ІА "Вголос": НОВИНИ