Сьогодні, 13 грудня, християни відзначають день Андрія Первозванного, одного з дванадцяти апостолів. Будучи покликаним Ісусом, він стає першим Його учнем. За легендою, Андрій мав численні місійні подорожі, одна з яких пролягла через Скіфію, а піднімаючись вгору по Дніпру, він зійшов на кручі і благословив ці землі. Тож святого апостола Андрія вважають покровителем України.
Як розповів “Вголосу” отець Юстин Бойко, інформацію, яку ми маємо про апостола Андрія Первозванного, можна назвати достовірною, бо вона є на сторінках Нового Завіту, у Євангеліях.
"Апостол Андрій народився в 6-7 році до н.е. і був сином рибалки по імені Йона. Походив з Витсаїди, міста на березі Галілейського озера (колись воно належало до Римської імперії, тепер територія Сирії). Згідно з євангельськими розповідями, Андрій був першим, кого Ісус покликав стати своїм учнем, тому і називаємо його Первозванним".
У 77 році, у місті Патри, Андрій був розіп’ятий при римському імператорі Нероні на Х-подібному хресті.
Цей хрест тепер широко використовують у прапорах військово-морських флотів країн, зокрема і українського. Для символіки ВМФ важливим був факт, що професійною діяльністю Андрія було рибальство.
Легенда про Андрія Первозванного
Є легенда, що апостол Андрій побував на наших землях.
Нібито після зішестя Святого Духа апостоли кидали жереб, вирішуючи, куди кому йти проповідувати Христову віру, і йому випала Скіфія. Скіфією в античному світі називали Східну Європу і простори на північ від Чорного моря, тобто землі теперішньої України.
У стародавньому літописі «Повість минулих літ» розповідається: «Дніпро впадає у Понтійське море; море це звуть Руським. Уздовж його берегів навчав, як кажуть, святий Андрій. Вирушив він угору по Дніпру. І сталося, що прибув і зупинився під горами на березі. А ранком, уставши, промовив він до учнів, що були з ним: «Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог». І піднявся він на гори ці, поблагословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс Київ».
Отець Юстин каже, що цю інформацію не можна ані довести, ані спростувати через брак відповідних джерел. Однак Патріарх Йосип Сліпий у своїй праці «Історія вселенської церкви на Україні» початки християнства на наших землях виводить саме з місії апостола Андрія.
Чому так важливо було для Церкви мати апостола Андрія Первозванного як того, який проповідував в Києві, Юстин Бойко пояснює так:
“У часи, коли Київська Церква стала на ноги, вона хотіла отримати незалежність від Константинополя, тобто статус Патріархату. Згідно з приписами, такий статус міг бути тільки у Церкви, яка має апостольське походження. Саме тоді і почали поширювати цю легенду. Але достовірних відомостей так і не знайшлося”.
Як зазначає отець Юстин, апостол Андрій має величезну популярність у нашого народу. Зокрема, ім’я Андрій у нас дуже поширене.
В його честь названо багато церков. Також часто в українських церквах можна побачити зображення апостола з хрестом (так зображають мучеників) і у вишиваному хітоні.
Найдавніша церква Андрія Первозванного у Львові
У Львові найдавнішу церкву Андрія звели в XV ст. неподалік від Галицьких воріт – одного з в’їздів до Львова, і тривалий час храм виконував роль не лише християнської святині, а й фортифікаційної споруди, що захищала місто від ворожих нападів. Будувати церкву монахам дозволив тодішній львівський староста Андрій Ондровонж, на честь святого покровителя якого вдячні бернардинці і назвали свій храм.
Спочатку і монастир, і церква були дерев’яними, а тому не раз зазнавали пошкоджень та руйнування. На початку ХVІІ ст. розпочалося будівництво мурованого храму-базиліки, який стоїть до сьогоднішнього дня. Перша Служба Божа у храмі відбулася у 1611 році — 13 грудня, у день святого Андрія.
Особливою реліквією церкви св. Андрія є мощі католицького святого Яна з Дуклі.
Ще однією шанованою святинею церкви Св. Андрія є чудотворний образ Матері Божої Страждальної, відомий також під назвою Деревнянська Богородиця. Ця ікона свого часу була святинею василіанського монастиря у Жовкві. 27 червня 2001 р. Святіший Отець Іван Павло II під час своєї Архиєрейської Святої Літургії у Львові 27 червня 2001 р. коронував Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої.
11 грудня 2010 р. храм Святого Андрія збагатився ще однією реліквією – мощами свого духовного покровителя апостола Андрія Первозванного, які привіз із Рима єпископ Іриней (Білик), канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре у Ватикані.
Церква св. Андрія у Львові зберігає пам’ять про визначних діячів української історії, культури та Церкви. Тут, зокрема, відбулася урочистість Першого Святого Причастя для Романа Шептицького – майбутнього Митрополита УГКЦ Андрея.
Народні традиції свята
Вечір перед Андрієм в народі вважали магічним. Молодь збиралась на вечорниці, і одним з обрядів було ворожіння.
Отець Юстин Бойко каже, що є різні думки, коли виникли вечорниці. Не можна однозначно сказати, чи це пов’язано з язичництвом, чи це виникло пізніше. В давнину вечорниці відігравали важливу роль, бо це було місце зустрічі для молоді, і зараз такі традиції бажано було б відновити.
“Ми всі ввійшли в віртуальний світ і люди віддалилися одне від одного. Але час карантину показав, наскільки є брак спілкування з живими людьми. Тому, коли мова йде про вечорниці, які ставлять собі за ціль зібрати людей, познайомитись, поспілкуватись, багато чого навчитись, зокрема пісень чи колядок, такі вечорниці гідні похвали і підтримки”, – говорить священник.
Що ж до ворожіння, то, за словами отця Юстина, це суперечить вірі в Бога.
”В моїй священичій практиці був такий випадок, що під час ворожінь одну дівчину так опутав злий дух, що вона втратила мову. Відомі і інші прикрі речі. Я би не радив жартувати зі світом, якого ми не знаємо, тим більше світом темних сил. Тому Церква різко засуджує ворожіння і застерігає від них людей, які називають себе християнами”, – наголошує отець Юстин Бойко.
ІА "Вголос": НОВИНИ