ПРО ТЕ, ЧОМУ В ОЩАДБАНК ВЛИВАЮТЬ ДЕСЯТКИ МІЛЬЯРДІВ З БЮДЖЕТУ
— Влітку 2015 року ви казали, що "Ощадбанк" може бути прибутковим, але і в 2015 році, і в минулому році, і зараз він потребував докапіталізації. Чому щороку потрібна докапіталізація, якщо все так добре працює?
— Дійсно, казав. І за результатами 2016 рік банк показав прибуткову діяльність – 467 млн грн. 2017 рік банк також завершує з прибутком, точні цифри чекають підтвердження міжнародними аудиторами.
Причин докапіталізації у 2014-2017 декілька.
По-перше, анексія Криму і, відповідно, експропріація власності і активів банку, що створює для нас дірку в балансі в 1,4 млрд доларів. Жоден банк не зазнав подібних втрат. Держава як акціонер банку змушена була провести докапіталізацію банку у 2014 році.
Ми дотепер відчуваємо негативний вплив на показники банку у зв'язку із тим, що були втрачені валютні активи. І ці ризики доcі знаходяться в балансі банку. Вони зарезервовані, але дотепер впливають на фінрезультат.
По-друге, збитки через війну на Донбасі. Банк втратив у Криму 299 відділень, в Луганській і Донецькій області – ще 700. Це не просто втрата відділень, це втрата бізнесу, а також позичальників, які зі своїм бізнесом опинилися на окупованій території. І ці втрати потребували резервування.
По-третє, економічна криза, девальвація. Структура проблемного кредитного портфелю, сформованого до 2014 року – це переважно валютні активи. Через девальвацію кредитне навантаження зростає, якість портфелю погіршується, застава знецінюється. До чого це все призводить? До необхідності доформовувати резерви.
Ще одна причина – зміна регуляторних вимог. НБУ, долаючи наслідки банківської кризи, посилює регуляторні вимоги, вводить міжнародні стандарти фінансової звітності. Усі ці рішення так чи інакше впливають на оцінку якості активів, в тому числі й сформованих до 2014 року.
Чи потребуватиме банк капіталу в 2018 році – залежить від курсу та впливу валютної позиції, токсичних активів, які дотепер знаходяться на балансі банку і, знову підкреслю, сформованих до 2014 року.
— Відповідно до стратегії розвитку "Ощадбанку" потреба у дорезервуванні на рівні 17,5 млрд грн. Це сума потенційної докапіталізації?
— Ні, це прогноз дорезервування. Говорити, про остаточну цифру рано. Факт визначатиметься за результатами аналізу проведеного спільно з аудиторами.
Стосовно докапіталізаціі, то в основу затвердженої стратегії розвитку покладено фінансову модель на 2018-2022 рік. Серед базових параметрів, які закладались в модель, було в тому числі значення показника адекватності капіталу на рівні 14%, який запроваджується нормативами Базель III.
Принципова відмінність цієї стратегії і цього запиту на капітал від того, що було раніше, полягає в тому, що банк презентував чітке стратегічне бачення розвитку. Це бачення підтверджене досягненнями попереднього плану модернізації 2015-2017 років.
Стратегія розвитку держбанків за своєю ідеологією інша. Вона передбачає інвестування в розвиток банку та зустрічні зобов'язання зі сторони банку по рентабельності таких інвестицій, а не просто покриття збитків минулих років.
ФОТО ОЩАДБАНКУ
— У 2015 році адекватність капіталу була на рівні 17%, але потім банк ще і ще потребував докапіталізації. Ви не казали, що буде потрібна нова докапіталізація. Міністр фінансів, тоді Наталія Яресько, казала, що державні банки більше не потребуватимуть докапіталізації…
— По-перше, жодного разу я не казав, що докапіталізація банку остаточна. Ми завжди реалістично оцінювали і портфель і виклики, які він формулює. Факторів, які впливають на чуттєві для банку питання вистачає: починаючи від регуляторного середовища та валютного курсу, і закінчуючи котуванням американських бондів.
Весь запит на докапіталізацію формує кредитний портфель, сформований до 2014 року. По ньому відбувається кілька процесів: в деяких випадках погіршується якість обслуговування цих активів, а разом з тим спостерігається зниження вартості заставного майна.
Все це впливає на оцінку якості активів, яку ми проводимо в залежності від виду активу щомісяця, щокварталу і кожні півроку. Цей портфель – це живий організм, він є і він впливає. Про що я точно говорив з усіма міністрами, заступниками міністрів і головами Нацбанку? Про необхідність системного вирішення питання токсичних активів держбанків та Ощаду зокрема.
Ми можемо лише те, що можемо: добирати заставу, прив’язувати поруками кінцевих беніфеціарів, судитися до останнього патрона і шукати активи в Панамі та Сингапурі, реструктуризувати ті борги, де є живий бізнес і відповідальний позичальник, але … ми, як банк, не можемо швидко очистити баланс.
Ми не можемо створити КУА, або badbank, ми не можемо ухвалити законодавство, яке надасть спецповноваження по роботі з проблемкою, як це зробили в Туреччині.
— Які ваші прогнози щодо докапіталізації на поточний рік?
— Щоб розвиватися у визначених стратегією напрямках, компенсувати впливи від макроекономічних коливань, його вкладникам та партнерам потрібна своєрідна подушка безпеки та комфорту — не менше 14% адекватності протягом усього п'ятирічного періоду. Це і є той показник рівноваги між стратегічним планами, якістю та інвестиційною привабливістю.
Я вже говорив і ще раз повторюсь: це не безкоштовні гроші, банк зобов’язаний забезпечити акціонеру економічний ефект у вигляді 15% дохідності на інвестований в банк капітал.
Окрім проблемного портфелю банк продовжує інвестувати в розвиток МСБ, мережі відділень, електронну комерцію, нові напрямки. Ми сьогодні говоримо державі – стратегія потребує не лише стресової капіталізації, проінвестуйте в розвиток. Передбачена стратегією капіталізація передбачає саме такий контекст розмови.
ПРО ТЕ, КОЛИ БУДЕ ПРОДАНИЙ ОЩАДБАНК, І КОМУ
— На Ощадбанк чекає часткова приватизація. У вас є розуміння, скільки коштує "Ощадбанк"?
— Про будь-які цифри на цьому етапі говорити передчасно. Я вам назвав цифру певного економічного ефекту, який ми розраховуємо отримати – 40 млрд грн. У цій цифрі враховані і дивіденди, які будуть направлені в держбюджет, і вартість пакету акцій, який може бути реалізований.
— Тобто 100% акцій – це 40 млрд. грн?
— Ні, на горизонті реалізації стратегії до 2022 року передбачається реалізація 20% акцій. Ця цифра може бути змінена, але сподіваюсь не в менший бік. Важливо, що держава закріпила ці наміри на рівні публічних заяв уряду та, щонайменше, двох документів : загального – стратегії розвитку державних банків та локального – стратегії Ощаду.
Якщо ж ви хочете почути цифру, за яку держава продасть 20%, то сьогодні немає такої цифри.
— Майбутня часткова приватизація Ощадбанку призведе до втрати державної гарантії за вкладами. Як це позначиться на показниках банку?
— Перехід банку в сферу відповідальності Фонду гарантування вкладів відбуватиметься синхронно з прийняттям рішення про приватизацію Ощаду. На той момент, я думаю, будуть готові всі економічні розрахунки. Цей економічний аналіз в банку є. Але він ще не верифікований на рівні наших партнерів з міжнародних фінансових організацій і Мінфіну.
Ми розуміємо, які в банку виникнуть механічні витрати у зв'язку з переходом в зону відповідальності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ми плануємо в цьому році завершити стрес-аналіз можливого впливу на позицію ліквідності.
— І все ж, які ваші попередні прогнози щодо ризиків, пов'язаних з переходом до Фонду гарантування?
— В мене немає якихось особливих очікувань. Очікуємо і прогнозуємо потенційну інформаційну хвилю і можливі спекуляції навколо цієї теми.
Десь рік тому робота над розрахунками ефекту йшла активно. Потім ми змінили пріоритети і сконцентрували роботу команди над розробкою стратегії 2018-2022 років. Всі погодилися з тим, що банк перейде в Фонд гарантування вкладів одночасно з вирішенням питання про приватизацію. Не виключаю також і певний перехідний період.
Відчуття катастрофи немає. Навпаки, якщо усе зробити правильно і належним чином комунікувати, приватизація за участю ЄБРР і перехід у фонд мають лише посилити довіру до банку та банківської системи.
ПРО БОРГИ АХМЕТОВА І "ПОЛІТИЧНІ" КРЕДИТИ
— Ви говорите про розвиток кредитування енергетичного сектору, основні гравці якого —це олігархи.
Наприклад, "Укртелеком" Ахметова судиться з Ощадбанком через відмову викуповувати облігації ЕСУ на 1,1 млрд грн. Чи буде банк кредитувати енергетичне підприємство олігарха, враховуючи, що на іншому фронті з ним вже є проблеми?
— По-перше, банк має відповідні зобов'язання перед енергетичним сектором через свій статус. По-друге, активи енергетичного сектору в кредитному портфелі банку високої якості і не створюють проблем.
По-третє, ухвалюючи рішення щодо того чи іншого позичальника, ми розкриваємо всю структуру корпоративної власності до кінцевого бенефіціара, як того вимагає НБУ. Паралельно комплексно аналізуємо фінансову модель, показники, прогнози, якість забезпечення, перспективність, зважуємо ризики. Якщо кредитне рішення видається оптимальним, чому ні?
— Але його компанія не віддає вам мільярд гривень.
— Ви хочете, щоб для нас стоп-фактором була приналежність того чи іншого бізнесу тій чи іншій фізичній особі?
— Ймовірно, для державних банків це є доцільним. Особливо коли йдеться про невиконані перед банком домовленості.
— Припускаю, що лише заради того, щоб сподобатись вам і читачам я мав би погодитись. Але, вибачте, ні. Це не питання доцільності. Незалежно від того, подобається мені або вам, але ДТЕК пунктуально виконує усі зобов’язання. Це великий учасник енергоринку і компанія, в якій працюють сотні тисяч співробітників, які є кліентами банку.
Разом з тим банк не працює з жодною компанією, яка знаходиться в санкційному списку, і навіть не розглядає для себе можливість працювати з компаніями, які мають негативну кредитну історію.
Ви хочете, щоб ми враховували політичні фактори? Протягом своєї каденції я лише тим і займаюся, що вибудовую незалежну від політичного впливу систему управління банком і систему ухвалення рішень, яка не залежить від доцільності чи думки одного.
Бачите, де "сотка" (телефон спецзв’язку з урядом — ЕП) стоїть? Він стояв в моєму кабінеті. Я взагалі виніс його з кабінету одразу після мого призначення (розмова ЕП з Андрієм Пишним відбувається в кімнаті для нарад — ЕП)
— Тобто? якби зараз подзвонив Володимир Гройсман або Арсеній Яценюк і попросив би дати кредит, то ви б його не дали?
— Я б точно сказав, що у мене зараз інтерв'ю з "Економічною правдою". Доведеться почекати.
— Раніше державні банки були "дійними коровами" для уряду та олігархів. В уяві всього банківського сектору, експертів існує квотне розподілення: "Укрексімбанк" — під президентом, "Ощадбанк" асоціюється з групою колишнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.
Протягом останніх трьох років ви отримували політичні прохання дати кредит певній фірмі?
— Жодного тиску. Я вже говорив: чотири роки ми присвятили тому, щоб рішення ухвалювались на комітетах та правлінні, і не залежали від позиції однієї особи. При теперішній системі ризик-менеджменту, вплив, про який ви говорите, неможливий взагалі.
— У звіті НБУ про фінансову стабільність йдеться про те, що кредитні рішення державних банків викликають занепокоєння. Як це сприймати?
— Мені важко коментувати ці висновки. Я не знаю, які саме рішення і зауваження висловлені щодо "Ощадбанку". З тексту звіту НБУ бачу , що йдеться загалом про державний сектор.
Починаючи з 2014 року, понад три з половиною роки, банк працює в режимі посиленого нагляду з боку регулятора. Коли ми сюди прийшли, портфель кредитів рефінансування був понад 21 млрд. грн. Тому в банк було введено куратора НБУ. Кредити рефінансування були залучені в 2008 році і достроково погашені нами в повному обсязі в 2016.
Що означає інститут куратора? Доступ до всіх управлінських і фінансових рішень, спостереження в режимі онлайн. У мене тоді була принципова позиція — відкрити куратору НБУ усю необхідну інформацію про підстави прийняття рішень, забезпечити присутність кураторів на засіданнях усіх комітетів і засіданнях правління банку.
Після повернення кредитів рефінансування інститут куратора в Ощадбанку був збережений і нам дуже комфортно.
ЧОМУ ОЩАДБАНКУ В СЕЛАХ СТАНЕ МЕНШЕ, А УКРПОШТА — НЕ БАНК
— Стратегія розвитку Ощадбанку до 2022 року передбачає оптимізацію філіальної мережі на 39%. Як відбуватиметься оптимізація?
— Головний критерій — економічна ефективність і економічна обґрунтованість нашої присутності в тому чи іншому регіоні. Ми розуміємо, що оскільки банк продовжує процес модернізації, то філіал — це точка, куди повинні бути направлені інвестиції, щоб її розвивати.
Абсолютно вся мережа філій, яка підпадатиме під скорочення, є економічно неефективною. Левова частка відділень "Ощаду" знаходиться в сільській місцевості. Надалі відбуватиметься не просто механічне скорочення, а оптимізація мережі із застосуванням принципів геомаркетингу, які визначають оптимальне місцезнаходження відділення з точки зору бізнесу.
— Як працюють відділення нового формату? Який в них економічний ефект?
— За три роки ми створили 600 відділень нового формату. В деяких випадках їхня ефективність вища удвічі. В середньому в системі вони працюють на 40% краще, ніж філії традиційного формату.
ФОТО ОЩАДБАНКУ
— Як курс на оптимізацію відділень збігається з тим, щоб фінансові послуги були доступні у кожному куточку країни?— Рішення про закриття відділення ми приймаємо лише після комунікації з місцевими органами влади.
Ми пояснюємо свою аргументацію і кажемо: дивіться, якщо вам потрібно, щоб тут функціонувало відділення і ви вважаєте, що воно вам конче потрібно, ми б хотіли, щоб в цьому відділенні обслуговувалися клієнти, селянські й фермерські господарства, бюджетні організації. Дайте нам щонайменшу підставу залишитися там. У 3/4 випадків – це безрезультатно. Ми ухвалюємо рішення про закриття філій.
І після цього починаються демонстрації, листи народних депутатів, нам розповідають про те, що ми зобов'язані виконувати соціальну функцію.
Доступність фінансових послуг – це не завжди відділення. Це дистанційні канали, термінали, інтернет–банкінг, мобільний банкінг, виіздне обслуговання, мобільні відділення. Усе це є в наявності і використовується в Ощаді для обслуговання клієнтів.
Щодо соціальної функції. По мірі наближення до лінії зіткнення в Донецькій і Луганській областях Ощад залишається єдиним банком, що обслуговує населення та бізнес. Наші мобільні банківські відділення на базі броньованих КрАЗів регулярно курсують вздовж лінії зіткнення. Вони працюють у Мар'їнці, Майорську, Зайцевому, Бахмуті.
Де я бачу справжній потенціал для фінансової інклюзивності, так це колаборація і пошук оптимальної моделі співпраці з найбільш розгалуженою філійною мережею в країні - "Укрпоштою".
— "Укрпошта" не дуже схильна співпрацювати з вами.
— Мені важко збагнути, чому Усі ніби все розуміють, а як доходить до реалізації – колапс. Розмова з ними триває з 2014 року, неймовірна кількість листів, запрошень, переговорів. Ми навіть підписали меморандум про співпрацю, який, до речі, абсолютно не виконується.
— Що або хто може змінити ситуацію?
— Прийняти рішення має власник, якому належать обидві мережі і ощадівська і поштова, тобто уряд. Функцію "Ощадбанку" Кабмін визначив як найбільшого універсального банку.
У його ж віданні залишається "Укрпошта", яка сьогодні заявляє свою амбіцію щодо створення ще однієї банківської установи. Думаю, що це прекрасно. Але якщо вони хочуть видавати кредити і бути банком, то, напевно, варто було б, з метою створення спільного конкурентного середовища надати банкам можливість торгувати чайниками і гречкою. Так чи ні?
— За нашою інформацією Ігор Смілянський не планує відмовлятися від майбутнього Укрпошти як банку і розглядає перспективи покупки ншого банку, мість співпраці з "Ощадбанком". Можливо з ними домовитися?
— Наразі не бачу. Можливо, на рівні уряду варто створити майданчик для обговорення цього питання із залученням усіх, кого вони вважатимуть потрібними — Мінфіну, Мінінфраструктури, Укрпошти, Ощадбанку, ЕБРР, МВФ, НБУ, Міністерство охорони здоров'я, освіти та головне — культури… Будь-кого. Головне — визначитись і рішення ухвалити.
Я спостерігаю за тим, що робить команда "Укрпошти". Віддаю належне, багато в чому вони роблять правильні речі, які свого часу зробили ми. Нещодавно прочитав, що вони збираються відкрити перше відділення нового формату. Супер, правильно!
Ми таких відкрили 600. Це правильний підхід. Це доказ того, що велика архаїчна система, якою є "Укрпошта" і якою чотири року тому був "Ощадбанк", планує змінюватися. Але стратегія розвитку державних банків передбачає, що держава не збільшуватиме свою присутність у банківському секторі.
ІА "Вголос": НОВИНИ