Громадська організація „Пора” в очах громадськості безумовно асоціюється з Помаранчевою революцією. Однак, попри все, „пористи” не виявилися в числі улюбленців нової влади. Як відомо, Мінюст відмовився зареєструвати їхню організацію як політичну партію. На думку багатьох оглядачів, до цього спричинилося те, що нова влада просто побоюється конкуренції на майбутніх парламентських виборах. Попри всі труднощі і навіть невдачі (які „пористи” вважають тимчасовими) „Пора” продовжує виявляти неабияку громадську активність, в тому числі й у Львові. „Вголос” вирішив розпитати про проблеми й перспективи ГО „Пора” голову громадянської партії „Пора!”, голову громадського об’єднання „Пора – 90-тих” Андрія Рожнятовського

Пане Андрію, як відомо, існує „чорна Пора”, „жовта Пора” і т. ін. Чи не могли б Ви внести деяку ясність в діяльність організацій, які працюють у Львові під брендом „Пора”.

До початку Помаранчевої революції, „Пора” була рухом опору і розподіл на „чорну” і „жовту” відбувся з огляду на підхід до розуміння цього опору. „Чорна Пора” виступала проти кучмізму, як режиму, а „Жовта” - за чесні вибори. Важливо також зазначити що цей рух був безлідерним. На сьогодні у Львові також існує Громадська організація „Пора”, яка також є безлідерною, але на публіці її інтереси представляють В’ятрович, Свистович та інші. Окрім того існує Громадська компанія „Пора”, це молодіжне середовище яке представляє Юрій Тимосійчук, а також є Громадське об’єднання „Пора -90-тих”, головою якої є я. До нашого об’єднання входять люди, які були учасниками студентської непокори на початку 90-тих і які стали активними учасниками Помаранчевої революції.

Тобто можна сказати, що саме „Пора – 90-тих” була тією організацією, яка виступала за створення політичної партії „Пора”?

Так, ми були одними з основних ініціаторів створення політичної партії на основі того руху опору який існував до початку Помаранчевої революції. І я поясню, чому ми прийняли таке рішення: після студентського голодування на початку 90-тих років, під час виборів до Верховної ради, для того щоб ніхто з учасників акцій непокори не потрапив до Парламенту, було прийнято рішення підняти віковий ценз для участі в виборах до 27 років. Тому ми хочемо тепер привнести в українську політику свої погляди, свою безкомпромісність. Серед нас чимало людей, які займалися бізнесом, але зараз вирішили повернутися в політику, для того щоб більше ні ми, ні наші діти не їхали на Майдан.

Як відомо, партія «Пора» так і не була зареєстрована, які Ваші подальші плани?

Я мушу зазначити, що партія все ще перебуває в процесі реєстрації, і вже навіть Мінюст визнає, що недійсних підписів не 2/3, як було заявлено спочатку. Окрема історія з Львівським обласним управлінням юстиції, яке дуже серйозно і професійно підійшло до перевірки підписів. Вони обійшли майже всіх, хто поставив свій підпис на підтримку партії, але одразу виявилось, що існувало два види підписних листів: два аркуші по десять підписів на кожному були нестандартної форми, решта ж підписів співпали на 100%.

Ви хочете сказати, що хтось навмисно підклав Вам підписні листи з несправжніми підписами?

Ми збираємось провести внутрішнє розслідування, позаяк не виключаємо і провокацій. Я сподіваюся, що вже найближчим часом, спільно з Міністерством Юстиції, ми зможемо розібратися в цій ситуації.

Як у Львові назагал до Вас і діяльності вашої організації ставиться влада?

Нещодавно ми проводили акцію, закладення парку, який давно потрібен Сихові. Парк має носити ім’я Івана Павла ІІ, і всім було відомо, що в суботу всі збираються, але чомусь в п’ятницю міською радою було розповсюджено інформацію, що закладання цього парку буде розпочато в п’ятницю, хоча в п’ятницю був похорон і це навіть з етичної точки зору було би неправильно. Більше я не можу сказати, що до нас ставляться позитивно чи негативно. Зараз ми маємо певні проблеми з приміщенням, але я думаю ми будемо їх вирішувати по ходу справи. Ми спираємся на власні сили.

З якими політичними партіями чи громадськими організацій ви тісно співпрацюєте?

Ми плануємо співпрацювати з усіма політичними організаціями, які мають спільну ідею – наповнення української демократі реальним змістом, які розуміють, що ідеї проголошені на Майдані мають бути впроваджені в життя, а не просто залишатися деклараціями.

А які у Вас відносини з Народним Союзом „Українці”, який також не було зареєстровано?

Я особисто знаю як Величковича, так і Парубій, того ж таки Олега Тягнибока, ми спілкуємося на ці теми, але поки що у нас основне завдання це реєстрація партії, оскільки 22 березня завершився остаточний термін реєстрації, але нам до сьогодні не дали жодного офіційного пояснення чому нас не зареєстрували. Якщо ж нас буде зареєстровано пізніше, ми маємо право звернутися до суду.

ІА "Вголос": НОВИНИ