Потрійна система розташована за 4200 світлових років від Землі. Центральна нейтронна зірка є пульсаром – вона обертається навколо своєї осі з частотою 366 оборотів на секунду, випромінюючи періодичне випромінювання. Крім нейтронної зірки, у систему входять два білих карлики: один, внутрішній, обертається навколо зірки-пульсара, а другий, зовнішній, обертається навколо їхньої внутрішньої пари. При цьому орбіти всіх трьох тіл дуже компактні: вони менші, ніж радіус орбіти Землі Сонячної системи.
За словами авторів, найбільш цікавою властивістю системи є можливість з безпрецедентною точністю перевірити еквівалентність інерціальної і гравітаційної маси, на яку спирається Загальна теорія відносності. Справа в тому, що відношення енергії гравітаційного зв’язування (енергії, що зберігається у вигляді гравітації) до «звичайної» маси значно більше у нейтронної зірки, ніж у білому карлику. Ця енергія, у свою чергу, має гравітаційну масу. Загальна теорія відносності пророкує, що природа маси не важлива, тому зовнішній білий карлик буде однаково взаємодіяти і з внутрішнім білим карликом, і з нейтронною зіркою. Альтернативні теорії допускають різницю у взаємодії, яка може бути виявлена при подальших спостереженнях за випромінюванням пульсара.
Встановити будову системи, розрахувати положення і маси тіл з «однією з найкращих в астрономії точністю» авторам вдалося за допомогою спостереження за періодичним сигналом пульсара. Частота сигналу пульсарів зазвичай дуже стабільна, тому будь-які зрушення у цій частоті несуть інформацію про рух оточуючих тіл, в даному випадку – двох білих карликів.
Джерело: DT.UA
ІА "Вголос": НОВИНИ