«Я сам, вже як журналіст, цікавився і свого роду вів своє журналістське розслідування. Передовсім в день мого звільнення Балога передав мені через вірних людей, щоб я не робив ніяких інтерв’ю і заяв для преси, і скільки то буде коштувати, щоб я назвав ціну.

А потім, коли вже з’явилося моє інтерв’ю в УНІАН, передруковане в інших агенціях, то знову ж таки, мені було передано інше – ультиматум: якщо я це не припиню, цю війну (щоб я припинив війну, таке слово було вжито і відповідний лексикон), то ця війна для мене погано закінчиться. Мовляв, за базар відповісиш», – зазначив у коментарі ЗІКу Василь Базів, відповідаючи на запитання про причини його перебування у лікарні в Феофанії.

«Я тут поспілкувався зі знайомим з правоохоронних органів, які мені порадили з цим не легковажити, враховуючи те, з ким я маю справу, і вжити заходи безпеки. Бо нема вже Пукача, а є мукачівські криваві бригади. І розповіли мені про те, чим займався Балога ще з 80-их років і якого він, м’яко кажучи, соціального походження і на що він здатний.

На жаль, я думаю, Балога – це буде та бомба, на якій підірвуть Ющенка.

Сам Ющенко підсадив цю бомбу під себе.

Я хочу сказати, що нехай вони мене не лякають, я цієї шпани не боюся. Ви знаєте,… я не з того тіста зроблений, щоби я цієї шпани боявся, шпани такого мукачівського промтоварного розливу.

Але поклало мене на це кардіологічне ліжко не усе це, а трагічна новина про загибель мого друга Юрія Оробця. Ми з ним познайомилися не так давно, десь так на початку літа, але відразу зійшлися в баченні, розумінні того, що відбувається в Україні. Він був чоловік дуже чутливий, з оголеними нервами. Він страшенно боляче переживав, як катастрофічно падає все те, що увійшло в плоть масової свідомості під назвою Майдан.

Він познайомився зі мною не з міфології інформаційних кілерів, а безпосередньо. Він вивчив, так би мовити, мою біографію, зокрема, те, як мене двічі виганяли з роботи у зв’язку з підтримкою Ющенка.

Він вважав, що такі люди, як ми з ним, люди, які виборювали і творили в 80-их і 90-их роках, коли була реальна революція, цю безталанну Україну, не мають права бути осторонь, коли нині Україну розпинають.

І у нас утворилася ціла когорта таких самих максималістів, які поставили за мету змінити ситуацію у державі і зупинити її сповзання в кримінальну прірву, що, власне, й сталося. В нашому колі були такі загартовані бійці, як Олексій Подольський, якого першого, ще перед Гонгадзе, вбивали кілери Пукача. Він дивом залишився живий. Нині якраз іде суд над тими, хто його вбивав. Серед нас був і Сергій Кудряшов, який був колись таким комісаром Катані для київської мафії, які практично на той час розгромив її, засадивши сотні мафіозі за грати. Такі люди. Таких людей звела доля.

І ми були сповнені рішучості і агресивності реально змінювати життя на краще. І тому, коли Балога став головним канцеляристом, а Оробець мав вплив на нього ще по закарпатських баталіях, коли його занесло на стрілку тамтешніх бандитів, де його теж збили так, що він ледве зберіг життя… Тоді він прийняв рішення йти у цю канцелярію, в якій фізично перебуває Президент, і ця канцелярія – найоптимальніше місце для порятунку України.

І першим відрядили на цю передову мене, і так мали підтягуватися всі інші члени нашої групи. А що сталося потім ви знаєте.

Юрій Оробець був протягом усіх останніх днів, пробував прориватися до Ющенка, але даремно, це неможливо було. Пробував пояснювати Балозі, з яким він неодноразово зустрічався, але то не було просто з ким говорити. Навпаки, йому після мого інтерв’ю УНІАН закатали страшну істерику.

Оробець був дуже шляхетний чоловік. Він передав мені цей рознос демократичний. Наша остання розмова відбулася напередодні його загибелі. Він вибачався, Юрій, за те, що він втягнув мене в цю історію, що так сталося. Але я заспокоював його і говорив про те, що ми повинні продовжувати боротьбу. І він мені також передав погрози про розправи Балоги і порадив бути обережним. І це була наша остання розмова. Але сам він виявися не таким щадящим до самого себе. Його серце, переповнене болями – і своїми, і чужими – не витримало. Що стало останньою краплею отрути, яка зупинила це серце. Для мене відповідь однозначна – це зробили ті люди, з якими він спілкувався останні дні на Банковій, і люди, які били і по мені, і по його серцю безпощадно і по-садистськи.

Моє серце поки що б’ється, хоча і підупало, тому я зараз перебуваю у лікарні.

Юрій Горобець – чи не останній романтик української політики, святий чоловік був зітканий з духовної крові і плоті – такої могутньої і беззахисної проти нечисті і ницості, проти агресивного солдафонства, канцелярського єзуїтства, в яке перетворилася прекрасна казка про помаранчеве щастя. І будь тричі проклята дійсність, з якої мають йти такі пасіонарні праведники. Вічна пам'ять моєму другові Юрію Оробцю, воїну на полі брані, на якому залишилися ми, щоб підхопити його прапор, який він ніколи не випускав із міцно стиснутої правиці, допоки ця десниця не розімкнулася в фатальну хвилину його кончини…

Коли Юра Оробець виходив зі своєю пропозицією, то вона обговорювалася і погоджувалася, і в тому числі і з Президентом. І Президент погодився. Але коли він у минулий понеділок повернувся на роботу, він закатав скандал Балозі. Так от питання: чому Президент змінив свою позицію на 180 градусів.

І якщо питання таке, далеко не першорядної ваги, було погоджено з Президентом, але нелегітимізоване, але з кимось ще воно не було погоджено. Є інша інстанція вища, ніж Президент України. І аналіз показує, що за цей відтинок часу він був у колі сім’ї на вихідних, поспілкувався з цією вищою інстанцією, отримав наганяй від цієї вищої інстанції, і коли в понеділок вийшов на роботу, кардинальним чином змінив своє державне рішення.

Ця історія повчальна. Ми тепер знаємо, що є інстанція ще над Президентом України, яка реально нами править і тепер знаємо, у чиїх руках наша доля», – зазначив Василь Базів.

P.S.

ЗІК скерував текст коментаря Василя Базіва в Секретаріат Президента, однак у зазначений термін обіцяну відповідь (чи відмову від неї) від керівника управління інформаційної політики Олександра Семиряченка нам одержати не вдалося.

6 жовтня голова Секретаріату Президента України Віктор Балога призначив Базіва на посаду свого радника. 9 жовтня Балога звільнив його з цієї посади.

У 2003-2004 роках Василь Базів працював на посаді заступника голови Адміністрації Президента – керівника головної аналітичної служби АП. Свого часу Василь Базів був головним редактором львівської газети «За вільну Україну» та заступником голови Львівської обласної державної адміністрації.

ЗІК

ІА "Вголос": НОВИНИ