Повідомляє РІСУ з посиланням на Департамент інформації УГКЦ.
Під час проголошення владика Богдан (Дзюрах) відзначив, що ця подія – особлива і дуже зворушлива. «Можна сказати, що в особі світлої пам’яті Блаженнішого Любомира сьогодні небо доторкається землі, цієї княжицької землі. Тут він прожив останні 10 років свого життя, звідси він розпочав свою мандрівку до вічності. Він прославив це село своєю присутністю, адже про це село знав без перебільшення цілий світ: уся наша Церква в Україні і на поселеннях скеровувала погляд до Княжич біля Києва, сюди приїжджали президенти, прем’єр-міністри, міністри, посли іноземних держав, громадські діячі, журналісти і прості люди – двері його дому були гостинно відкриті для усіх, бо в його серці було місце для усіх. Сьогодні в серці нашого села звучить його ім’я, щоб зберегти його присутність тут назавжди», − сказав владика Богдан.
Єпископ розповів, що довідавшись про рішення місцевої влади присвоїти звання почесного мешканця Княжичів Блаженнішому Любомирові, він подумав, а як би відреагував на це сам Блаженніший, що б він з цієї нагоди сказав. «Правдоподібно він би з притаманним йому тонким гумором сказав так, як він свого часу говорив на церемонії присвоєння йому звання «почесного мешканця міста Львова»: «Для мене велика честь стати пОчесним (саме такий наголос зробив би Блаженніший) мешканцем села Княжичі. Але я б дуже хотів бути не лише почесним, але і чесним мешканцем цього села»», – зазначив владика Богдан.
«Ми не сумніваємося, що наш Блаженніший був саме чесним і благородним мешканцем Княжичів, справжньою людиною. Це можуть підтвердити, зокрема, ці односельчани, котрі мали нагоду зустрічатися і близько спілкуватися з Блаженнішим», − сказав промовець.
Владика наголосив, що Блаженніший Любомир залишив у селі не лише такий гарний про себе спомин, не лише назву вулиці і провулка, він залишив також своє дітище – духовний центр, семінарію і храм, який нещодавно освятили.
ІА "Вголос": НОВИНИ