Боєць батальйону «Донбас», який задля своєї власної безпеки побажав не називати свого імені, розповів «Вголосу», що думають про Семенченка бійці «Донбасу», як він поводиться поза камерами журналістів, а найголовніше – чи справді Семенченко є таким героєм, образ якого йому приписують.
Доволі багато бійців, які беруть участь у воєнних діях на Донбасі, пішли на вибори до парламенту. Як Ви вважаєте, це правильний крок з їхнього боку?
Ні, це неправильно. Командир батальйону має займатися батальйоном, а не політикою. Для цього є інші служби. Бо коли командир займається політикою, то він, відповідно, не займається батальйоном.
Серед військових, які балотуються на цьогорічних парламентських виборах, є і командир вашого батальйону – Семен Семенченко, про якого було оприлюднено багато позитивної інформації. Однак нещодавно почали випливати і досить скандальні факти. Як людина, яка безпосередньо з ним знайома і воювала разом, розкажіть, чи справді Семен Семенченко такий герой, як це йому приписують?
Як людина, яка добре знає військову справу, скажу вам так: до геройства Семенченку ще далеко, а до керування батальйоном – тим більше. Зараз в батальйоні панує повний безлад, брак стратегії, планування і найголовніше – відсутність військової дисципліни.
Беремо елементарний приклад: носіння військової форми, яке є обличчям для кожного бійця. Якщо командир носить форму не акуратно і вона в нього завжди в неналежному вигляді, то це перша ознака того, що це не військова людина. Здається, що це дрібничка, але якщо копнути глибше, то ця людина, відповідно, не може розбиратися у стратегічних військових питаннях.
Розумієте, для солдата, який бере участь у боях, має бути приклад, а приклад має показувати керівник батальйону. Подивіться на Семенченка і все стає ясно – він хороший піар-технолог, але як військовий – він повний дилетант. Те, що відбувається на сході, зокрема і те, що було в Іловайську, – це відповідальність таких людей, як Семенченко.
Його провина в тому, що він взяв на себе відповідальність, абсолютно не маючи досвіду і поняття, як це робити. Ви запитайте його, чи може він відрізнити АКМ від АК-74? Я впевнений, що для нього це дуже важко.
Як тоді йому вдалося здобути таку геройську славу серед простих українців?
Це просто хороший «спіч» у Facebook. Він пише те, що хоче чути народ, він на Facebook «наполегливо» вбиває ворогів, знищує ДНРівців, сепаратистів. Але насправді це все не так.
Семен Семенченко брав особисту участь у військових операціях?
Всі бойові операції, які здійснював батальйон «Донбас», розробляли безпосередньо самі військові. Сам Семенченко ніколи не брав участі у бойових операціях, він завжди був позаду і чекав на блокпості.
Перший раз, коли були бої за Попасну, то батальйон відправили в це місто для проведення операції. Тоді Семенченко сказав бійцям, що там 30 алкоголіків і треба йти і провести «зачистку». Я знаю, що як тільки бійці зайшли в Попасну, то по них відкрили шквальний вогонь. Там були задіяні і міномети, гранатомети, крупнокаліберні кулемети і стрілецька зброя… Три години активного бою, і батальйон там втратив дуже багато бійців, багато зниклих безвісти. І це, за словами Семенченка, зробили 30 алкоголіків.
Тоді підрозділу вдалося вийти, а ця подія стала злетом для кар’єри Семенченка. Але ніхто так і не провів роботи над помилками, зробленими під час операції. Ніхто не розбирався, ані чому загинули люди, ні чому зайшли в Попасну без розвідки, чому були без броні? Нікого це вже не цікавило.
А через 5 днів від комбата Семенченка прийшла команда брати Лисичанськ. Але він, даючи цю команду, нікому не розповів, як діяти підрозділу. Бійці не знали, які команди виконувати і хто де мав стояти та що робити – плану дій не було. Наскільки я знаю, цей план розроблявся на місці, за 15 хвилин до наступу, і це робив не комбат Семенченко, а командир роти. Тоді з першого разу ми не взяли місто. Але в цей час Семена з нами також не було.
Розумієте, задача командира батальйону – планувати операції і командувати. Ні одного, ні іншого він не вміє робити. Але він про це дуже гарно описує у Facebook. Народ цього не знає, а судячи з результатів батальйону «Донбас», то виходить, що людина і справді все спланувала. Насправді всі результати – лише патріотизм простих солдат.
При цьому, коли ми зайшли в Лисичанськ, Семен зник на три дні, його там взагалі не було. В нас був відсутній зв’язок, в Лисичанську не було ні води, ні газу, ні електрики, не працювали МНСники і швидка допомога.
Ми зайшли в Лисичанськ, ми – представники української влади, і мирне населення біжить до нас за допомогою, а нашого командира нема. Він з’явився через декілька днів… Я досі не розумію ролі Семенченка у цьому. Звісно, він потім все круто розписав у Facebook, можливо це і була його мета.
Як Семенченку вдалось стати командиром такого батальйону, як «Донбас», якщо в нього не має реальних військових знань і досвіду?
Я теж собі ставлю таке питання. Ми розчарувалися в Семенченку, бо він вміє гарно говорити, але це ніяк не допомагає йому з військовим плануванням, гарно говорити – ще не означає добре командувати.
Я вважаю, що всі проблеми, які виникли в Іловайську, це безпосередня відповідальність Семенченка. Мене вбиває те, що він досі не зрозумів, які втрати поніс батальйон і що він за це відповідає.
Як Ви вважаєте, чи може Семенченко бути зрадником і «зливати» інформацію ворогам?
Я думаю, що так, я допускаю це. Семенченко – це людина, яка вилізла зі самого дна, людина, яка ніколи не була матеріально-забезпеченою і фінансово незалежною, і яка своєю працею не досягла чогось у суспільстві. Коли таким людям раптово дають все й одразу, то їм від цього «зносить» дах, так можуть поводитися лише люди, у яких ніколи нічого не було.
В нього позиція така, що тільки йому все треба, що все треба забирати, прикриваючись тим, що це піде на благо батальйону. Були такі випадки, що простих людей вивозили в посадки і били, змушуючи писати заяви, що вони допомагали сепаратистам. А за це у них забирали автомобілі і переписували на себе їхній бізнес.
Були такі чутки, що в Лисичанську Семенченка хотіли арештувати за мародерство і пограбування, які він там зробив. Навіть збирали якісь підписи. Але є люди, які йому це все донесли і може тому з Лисичанська він зник на декілька днів.
Я знаю, що на сайті терористів «Русская весна» є інформація про всіх бійців батальйону «Донбас». Там вказані наші адреси, особисті дані. Така «справа» є на кожного бійця. Однак лише Семенченко залишився без уваги. Навпроти його прізвища – порожня графа, в той час коли у всіх вказана і адреса і прописка, а на Семенченка нема нічого. Це викликає підозри.
Рядові бійці батальйону «Донбас» такої ж думки про Семенченка, як і Ви?
Такі думки про нього були завжди, просто їх не висловлювали вголос. Семен – хороший політик, або він просто потрапляє в хорошу «хвилю» і він вміє добре орієнтуватися у цьому полі.
Зараз дивлячись на Семена, помітно, що він вже не в батальйоні, а десь там, у Верховній Раді. Його не можна «грузити» ніякими питаннями, бо він зразу починає нервувати. Біля нього крутяться «шістки», які йому підтакують і не пускають до нього людей, які хочуть з ним поговорити і поставити незручні питання.
Я не думаю, що він сильно розумний чи «продвинутий». Ні, він просто потрапив у потрібне місце у потрібний час, і вже зараз йому не треба докладати максимальних зусиль, бо імідж вже працює на нього. Інформація про батальйон «Донбас» доходить тільки з уст командира Семена Семенченка і його висловлювань у Facebook. З бійців батальйону ніхто ніяких інтерв’ю не дає, це табу. Але, коли все-таки хтось наважується розповісти правду про Семенченка, то це всі сприймають, як провокацію і дискредитацію у бік Семена.
Такі внутрішні конфлікти всередині батальйону часто виникають?
Для добровільних батальйонів це нормально, бо там зібралися різні люди. Я вам скажу чесно: коли набирали бійців батальйону «Донбас», то набирали всяких. Було багато людей, які могли би принести користь батальйону, але багато хто прийшов туди просто заради якихось особистих матеріальних інтересів.
Те, що відбулося в Лисичанську і Попасній, називається грабунок і мародерство. Ми нічим не відрізнялися від ДНР і ЛНР. Тільки на нас була українська форма. Грабежі магазинів, угон машин, пограбування людей – за цим стояв Семен Семенченко.
А чому Семенченко не знімав балаклави? Є навіть версії, що Семен Семенченко, який зараз відкрив своє обличчя, це не та людина, яка була на Сході?
Це один і той самий чоловік. Він був в масці, бо це була мабуть заздалегідь продумана така піар-компанія. Перед нами він ходив без балаклави. Я не розумію від кого він ховався, бо хто хотів його сфотографувати, той міг це зробити. Але коли приїжджали журналісти, то він одягав балаклаву і приховував обличчя.
Я думаю, що він ще носив цю балаклаву тому, що в нього не зовсім чисте минуле. І якби дізналися, хто це і що це, то йому б не дали стати тим Семенченком, яким він є зараз.
Ви стверджуєте, що через некомпетентність Семенченко не може бути командиром такого батальйону, як «Донбас». То, можливо, навіть добре, що він йде в політику і на його місце прийде досвідчений військовий?
Він в політиці буде займатися тим самим, що і в батальйоні. В нього є покровителі, але він поступово стає самостійним. І завдяки батальйону «Донбас» він отримує великі бонуси, як матеріальні, так політичні.
Не думаю, що це хороша фігура для політики. Той Семен Семенченко, якого я знаю, він же Костянтин Гришин, – таких людей нам треба позбавлятися. Він робить свої чорні справи, прикриваючись батальйоном.
Я напевно зараз говорю щось таке, що сприймається «дико», але це так. Ці геройства роблять звичайні люди. У Facebook він справжній герой, але якщо йому щось треба, він плюне на все, що він говорить, і зробить те, що буде потрібно йому особисто.
Розмовляла Ольга Куровець, «Вголос»ІА "Вголос": НОВИНИ