У ході підготовки до Євро – 2012 будівельники готелів у центрі Львова інколи вдаються до кроків, які явно лежать поза межами чинного законодавства і несумісні з інтересами громади Львова. Прикро, що сприяють їм в цьому й представники міської влади чи то через свою недолугість, чи навпаки – через підвищену хитрість і користолюбність.
Як завжди, коли розгорається черговий скандал, міський голова Садовий артистично розводить ручками, запевняючи, що він нібито тут ні при чому, а влада обов’язково стане на захист інтересів громади. Хоча повірити йому можуть лише вкрай наївні люди...
У жовтні минулого року міська влада продала з аукціону право оренди земельної ділянки під будівництво готелю на вул. Федорова. Під готельний комплекс були віддані дві земельні ділянки, одна навпроти іншої. І все було би гаразд, якби не один нюанс. Одна із земельних ділянок розташована у території, на якій раніше так звана Шхіта – ритуальна будівля комплексу синагоги «Золота Роза».
Нагадаємо, що на початку літа минулого року, тобто незадовго перед тим, як були передані в оренду земельні ділянки по вул. Федорова під будівництво готельного комплексу, міський голова Львова Андрій Садовий погодив єврейській громаді Львова дозвіл на проведення комплексу реставраційних робіт на історичній території синагоги «Золота Роза».
Археологічні роботи ще не завершено. А сусіди вже приступили до розчищення території під будівництво готелю, в тому числі нещодавно був знесений будинок 50-х рр. ХХ ст.. який був збудований на місці колишньої ритуальної будівлі.
З огляду на те, що сама синагога «Золота Роза» є пам’яткою культури та архітектури міжнародного значення, єврейська громада логічно поставила питання про необхідність збереження всього ансамблю, а не тільки самої синагоги. Але, з іншого боку, як бути з тоді з будівництвом готелю?
Львівський мер Садовий ой як не любить таких задачок. Обіцяти він любить всім, а от коли виникають конфлікти ситуації, він, як страус, ховає голову у пісок, біжіть до психоаналітиків та підставляє своїх заступників. Та й прес-служба міської ради, пробачте, тепер вже виключно мера, чогось мовчить у таких випадках.
Але повернемося до проблеми «Золотої Рози».
Єврейська громада Львова забила на сполох та вернулася з проханням допомоги не лише до української влади, але й до міжнародної громадськості. Телеграми й листи розлетілися по усьому світу, включно зі США та Ізраїлем. І правильно, наш міський голова значно більше боїться зіпсувати свій імідж у Києві та в Європі, ніж втратити те, чого він ніколи не мав, у самому Львові.
Єврейська громада просить міську владу Львова занести не тільки саму синагогу «Золота Роза», а весь архітектурний ансамбль з трьох сакральних будівель та територію, призначену для їх обслуговування, до Реєстру пам’яток культури місцевого значення та забезпечити належну охорону даних пам’яток. Реально, якщо так станеться, то це означає, що ще не збудований готель повинен позбутися як мінімум одної четвертої ділянки, розташованої рядом з синагогою.
Ми щиро співчуваємо інвесторам, і не звертаємося до них за коментарем лише тому, що підозрюємо, що інших слів, крім ненормативної лексики в них не залишилося.
Керівник єврейських благодійних організацій «Єврейське відродження», Центру дослідження колекції іудаїки та представництва американського об’єднання комітетів «Для євреїв» Мейлах Шейхед, який безпосередньо керує реставраційними роботами синагоги «Золота Роза», розповів у коментарі ІА «Presstime.com.ua»:
«При визначенні конкурсних умов для аукціону міською владою не було враховано українське законодавство, яке зобов’язує органи місцевого самоврядування зберігати культурну спадщину і досліджувати її та ставити на облік. Збереження культурної спадщини не залежить від того, облікова вона чи ні і як облікована. Бо вона такою є, вона фізично існує і має бути збережена. Синагога «Золота Роза» існувала, починаючи з кінця 16 ст., вона була збудована в комплексі з ритуальної «Міквою», а також з ритуальною «Шхітою», яка дозволяла ритуальну порізку птахів для єврейської громади, оскільки, це була єврейська дільниця, частина тої «Мікви» використовувалася під «Шхіту».
Частина «Мікви» - це двохповерхова споруда, яка була зруйновна повністю. «Міква», «Шхіта» та сама синагога є одним цілим, ансамблем трьох споруд синагоги «Золота Роза».
В ангарі, який зараз побудований для археологічних досліджень (ділянка за адресою Федорова, 23), знайдено стародавню бруківку, яку наукова інтелігенція Львова вирішила зберегти, бо вона унікальна, 17 сторіччя. Колодязь в «Мікві» датований 15 ст. Крім того, там є стародавні басейни.
Звичайно, що це єдине, що збереглося в єврейській дільниці, бо решту зруйновано. І міська рада в принципі повинна бути зацікавлена, щоб це зберегти, тому ми тут опинилися, щоб оновити це все. Але, через неузгодженість всередині міської ради, через невпорядкованість досліджень історико-архівних і інші якісь такі проблеми, цю дільницю віддали інвестору, аж попри саму стінку.
Тобто, зігнорували існування тої споруди, в той час, коли вона, згідно законодавства, повинна мати охоронну зону. І звичайно не мала бути зруйнована та частина, яка належить до «Шхіти».
З одного боку, міська адміністрація проявила велику чутливість і бажання впорядкувати, але інші якісь структури це зігнорували і в результаті в нас виник великий страх, що це буде так само продано, бо як землю продали по під саму стінку, не залишивши жодної території для охоронної зони, так і відповідно намагаються, напевно, продати решту, що звичайно буде великою втратою.
Ми б звичайно хотіли це зберегти, як частину української культурної спадщини, і фактично то була перлина архітектури середньовічного ренесансу.
Ми направляємо лист до Андрія Садового, також зараз цим займається ЮНЕСКО, займається американське посольство, воно про це повідомлено, оскільки це пов’язано з історією єврейської громади в Україні, а наші нащадки проживають в Америці і їм не байдуже, що відбувається тут.
Олег Осаульчук, археолог, директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України:
- Підготовка до Євро-2012 супроводжується активним процесом приватизації земельних ділянок у Львові. Міськрада проведена багато земельних аукціонів. Всі «п’ятачки» в центрі міста фактично вже віддані під будівництво готелів: на вул. вул. Герцена, на Івана Франка, на Куліша, на пр. Чорновола та ін. – загалом, близько 20 земельних ділянок. Я поцікавився умовами цих аукціонів, так званими істотними умовами для інвестора, які він обов’язково повинен виповнити. В жодних конкурсних умовах інвесторів не зобов’язують проводити археологічні дослідження. Всі конкурси проходять в умовах невиписаної пам’ятко-охоронної частини. Це питання не прописано. Таке враження, що управління охорони історичного середовища міськради просто спеціально забулося.
Яскравий приклад синагога «Золота Роза». Частина ділянки по Федорова 23, там де «Золота Роза», По історичних документах і планах, і це дуже добре знають і в управлінні, і в ЛКП ААС, яке проводить там археологічні роботи, чітко зазначено, що таке «пам’ятка архітектури синагога «Золота Роза». Це не тільки сама синагога, це і школа, і баня. І частина цієї ділянки якраз попадає в цю територію. Не знаю з чиєї вини, але одною рукою єврейській громаді підписали дозвіл на відбудову цієї синагоги, а другою рукою підписали продаж з аукціону земельної ділянки, на якій знаходиться частина «Золотої рози».
Продаючи земельну ділянку під готель влада добре знала про те, що на її території розташована частина «Золотої Рози». Адже відбудова «Золотої рози» тягне не тільки відбудову самої синагоги, а всього комплексу. По-друге, євреї вважають весь цей комплекс – своєю культурною цінністю, а тут їм цей комплекс взяли та обрізали.
Ситуація зайшла в глухий кут тому, що пам’ятко-охоронні заходи не були офіційно прописані в умовах конкурсу. Вони виконуються напівофіційно.
- Тобто розкопки на ділянці Федорова, 23 ведуться нелегально, і можна казати, що інвесторів свідомо підставили?
- Інвестор напевно орієнтувався, але це все робилося і робиться не прозоро. Більше того ЛКП ААС не має жодного офіційного дозволу на проведення археологічних робіт, про що вже повідомлялося у березні на прес-конференції. Комунальне підприємство по закону немає права формувати археологічні експедиції. Тобто виникає загроза того, що навіть якщо щось серйозне буде віднайдено на цій ділянці, про це нікого не повідомлять та приховають інформацію від громадськості. Це банальні скарбошукачі.
- Чи ОДА та Рятівна археологічна служба спроможні вплинути на ситуацію?
- Керівник обласного управління Василь Іванівський спробував це зробити. Але в ОДА знайшлись чинники, які примусили його забрати заяву з прокуратури. Поясню ще раз. Лук омський має лише кваліфікаційний дозвіл на проведення археологічних робіт. Проте дозволу міністерства культури на це він немає. До того ж навіть у кваліфікаційному листі значиться, що археологічні дослідження проводяться по вулиці Староєврейській. А от про розкопки по вулиці Федорова там нічого не говориться. А розкопки за цими адресами проводилися і 2007 році. І на початку 2008 року.
- Всі інші ділянки, які пішли під готелі для Євро-2012. Там археологічні роботи поводяться?
- Хіба що віртуальний археологічний нагляд. І не виключає що цей нагляд здійснює теж ЛКП ААС, яке навіть на це немає права. Наприклад, на розі вулиць Герцена і Фредри, де зараз будується готель за історичними документами, саме в цьому місці знаходився будинок, в якому жив Фредра, польський діяч та драматург. А також дід митрополита Шептицького. Але жодної інформації про те, що ця територія була дослідження археологами, ми не маємо. Я не здивуюся, якщо поляки виставлять нам претензії з цього приводу. І дивуюся, чому мовчить наша інтелігенція. Інститут археології звертався до замовника з листом у березні, що роботи треба зупинити.
Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради
- Пан Мейлах написав звернення до американського консульства, до президента, ВРУ, міського голови Львова. Всі ці звернення повернулися назад до Львова для розгляду справи.
При підготовці матеріалів для конкурсу з продажу в оренду земельних ділянок по вулиці Федорова було опрацьовано історійко-містобудівне обґрунтування території. Це не проект, це спеціальна форма дослідження території, щоб вказати інвестору всі обмеження, які можуть виникнути при забудові цієї території. Звичайно сюди не потрапляють данні археології, але вказується, що археологічні роботи мусять бути. Таке обґрунтування було підготовлено по цих ділянках. Ділянка завершується будинками, які виходять на Арсенальну, 7. Це будинок, де по архівних документах була приходня лазні і будинок, який належить лікарні – ритуальна лазня. Із лазні був вхід в ще один ритуальний будинок. Це по архівних матеріалах будинки 19 століття. При дослідженні території споруди 19 століття на ділянці за адресою Федорова, 23 вже не було, на її місті було в 50-ті роки збудовано інший будинок. Я так розумію, що коли впала бомба на синагогу чи її зруйнували іншим способом, то цей будинок був також зруйнований. Синагога походить з кінця 16 століття. Пізніше були прибудовані ритуальні споруди Моква та Шхіта – 19 століття. На картах 16 століття цих споруд немає.
На даний момент на облік культурних пам’яток взяті тільки руїни синагоги. Більше тут немає жодних об’єктів, які визначені як «культурна спадщина». Звичайно територію цю досліджувати треба. Якщо ми говоримо про ансамбль, то синагога була збудована тільки як синагога. Споруди в цьому кварталі не були як єдиний ансамбль. Це були різні часові споруди, вони не можуть бути ансамблем, але якщо говорити про єврейський квартал, то він починався на вулиці Руська, і всі ці будинки належали єврейській громаді. В цьому сенсі це був комплекс.
Єврейська громада має дозвіл тільки на проведення археологічних досліджень і то лише на минулий рік. Більше ні на що, ні на яку реставрацію, вони дозволів не мають. Вони частково провели розкопки під муром і на оцій ділянці (Федорова, 23) і частково на подвір’ї будинку 27. Очевидно, що згідно цього дозволу на археологічні роботи вони хочуть розбудовувати синагогу. Вже навіть є візуалізація.
Збудовану в радянські часи споруду на ділянці Федорова, 23 вже розібрали. Археологічні розкопи продовжуються. Зроблені шурфи в двох місцях, в тому числі й там, де була ритуальна Різня, і щоб можна було це використати при загальному комплексі. Чи відтворювати, чи законсервувати, чи експонувати нижній рівень. На це інвестор іде і звичайно він до цього не має ніяких застережень. Але потрібна археологія.
Пан Мейлах переживає, що якщо є споруда, то її можна комусь віддати, якщо немає споруди - то й нема за що переживати. Ця споруда була на балансі ЖЕКу. Інша справа зі спорудою Мікви. То є дуже знищена споруда, бо тут протікає підземне джерело. Підвали повністю залиті водою.
- Коли відбувався конкурс чи в умовах конкурсу були прописані моменти пам’ятко-охоронні заходи?
- Умови конкурси я вам не скажу, але історико-містобудівне обґрунтування - це документ, з яким ознайомлюється інвестор, він його підписав, що ознайомився. Він знав, що його обов’язково чекає археологія і він має її оплатити, він знав, що тут були три будинки.
- Якщо буде визнано єдиний комплекс «Золота роза», то як тоді бути інвестору?
- Проекту ще немає. Місце йому віддали під готель. Він не може зробити проекту поки не буде всіх археологічних даних. Ті вимоги, які йому були прописані тоді, коли він купив ділянку, вони не були остаточними, тому що є археологія і цю археологію пізніше треба буде врахувати. Це прописано в документі. в історико-містобудівному обґрунтуванні. Інакше ділянка не продається.
Вважаю, що конфлікту ніякого нема і Мейлах так вважає, він спочатку дуже емоційно сприймав. Ми повідомили Мейлаха про конкурс. Він вважав, що йому віддадуть цю буду (будівля 50-х рр.. на місті Шхіти – Вголос) . А коли її вже розібрали, йому вже не віддадуть. Тепер він вважає, що там треба провести археологічні дослідження. Після того, як Мейлах понаписував всюди листи, ми замовили підтвердження по цій ділянці науковцям, щоб вони підтвердили.
- Чи археологічні розкопки на території «Золотої Рози» відповідають всім вимогам чинного законодавства?
- Сьогодні не проводиться жодних археологічних розкопок. В 2007 році ми мали всі дозволи на розкопки.
- Чи правда, що умови конкурсів аукціонів, на яких продавалися земельні ділянки під готелі та інші об’єкти до Євро-2012, не містять вимоги пам’ятко-охоронних заходів?
- Я не можу говорити про всі конкурси та аукціони. Я можу тільки за нашу службу говорити. Будь-яка ділянка, яка віддається, повинна мати дві ухвали сесії. До тих ухвал нашим управлінням дається висновок, де прописуються археологічні умови.
- А на Фредра вже проводились археологічні розкопки?
- В цьому році ми не проводили жодного археологічного дослідження, бо ще ніхто не отримали відкритих листів. На Фредра ведуться тільки геологічні дослідження.
-Чи буде комплекс «Золота Роза» включений до реєстру культурних пам’яток?
Якщо буде таке подання, то воно буде розглянуто. Будь-хто може це подати. Це серйозний пакет документів вони подаються в Державну службу, яка й визначає рішення.
ІА "Вголос": НОВИНИ