«Львівська обласна рада схвалює ініціативу Президента України щодо обговорення у суспільстві запропонованої Вами нової редакції Конституції України і намір почути «думки з приводу питань, які допоможуть нам налагодити роботу розладнаного владного механізму». Такий крок Президента розцінюємо як вищий вияв демократії, спробу активізувати громадськість і державні інституції з метою усунення суперечностей та удосконалення Основного Закону.
Водночас, вважаємо, що законопроект не розв'язує головної проблеми останніх років і не дає підґрунтя для наведення порядку в державі. Адже, £ Україні пропонується встановити типову парламентську форму державного правління. Тобто, - не сильну і відповідальну президентську владу, що може бути єдино ефективною в період хаосу, анархії і незцементованості української нації! А по-суті, передати усю повноту влади неукраїнській за суттю і національним складом Верховній Раді (чи то пак Національним Зборам у новій редакції). А Президенту залишити в кращому випадку роль англійської королеви - спостерігати за розвалом держави і давати свої оцінки на все, що відбувається.
Отож, цей законопроект не виправляє помилки політреформи 2004 року, а лише поглиблює протистояння між гілками влади в Україні. Він гірший від Конституції зразка 1996 року, основна вада якої полягала у відсутності відповідальності за її порушення. А влада як і тоді, так і тепер на всіх рівнях не бажає жити добровільно за діючою Конституцією.
У новій редакції ліквідовано облдержадміністрації - оплот центральної влади, на заміну яким пропонуються виконкоми, що обиратимуться місцевими радами. А це, з огляду на сепаратистські настрої на Сході та Півдні України, неминуче призведе до федеративного устрою або й розчленування держави. Хоча, схоже автори цього і не заперечують, бо зберігається автономія Криму, захист винятково російської мови, проте вилучаються згадки про незалежність, Великий Герб України, 24 серпня 1991 року; зникає стаття про захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, що є найважливішою функцією держави. Натомість з'являється стаття, що в Україні визнається право на опозиційну діяльність (чого-чого, а опозиції проти держави в Україні ніколи не бракувало). А пропозиція двопалатного парламенту, що є характерним для федеративних держав, є просто шкідливою.
Дивує вилучення з Конституції статті про те, що земля, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу (очевидно комусь дуже кортить не тільки землю перетворити в товар, але і повітря, воду і т.п.).
Однак, найголовніше, звертаємо увагу на те, що проект Конституції так і не забезпечує вирішення українського національного питання. Вважаємо, що для цього попередньо необхідно: встановити обов'язкову норму заповнення в офіційних документах графи національність; ввести квотний принцип за національною ознакою при виборах до Парламенту та органів місцевого самоврядування; передбачити аби Президент був українцем за національністю; а всі державні службовці чи працівники органів місцевого самоврядування, депутати публічно спілкувались лише державною мовою. І взагалі українізація повинна бути введена в ранг державної політики на всіх рівнях! Бо для чого і для кого проголошено Незалежність України 18 років тому?
Окрім того, необхідно законодавчо обмежити владу грошей аби, зокрема, під час виборів чи конкурсів на зайняття тих чи інших посад відбувалось змагання ідей, здібностей, досвіду, а не грошових мішків.
Тому, висловлюючи вдячність Президенту за значну роботу по реформуванні Конституції, вважаємо, що запропонований на всенародне обговорення законопроект у такій редакції не може бути ухвалений, а потребує ґрунтовного доопрацювання.
ІА "Вголос": НОВИНИ