5 травня з ініціативи ОУН в Україні відбулися збори громадськості, на яких прийнято рішення про створення ініціативної групи з проведення референдуму за дострокове припинення повноважень міського голови Львова Любомира Буняка. Процес ініціювання відставки львівського міського голови Любомира Буняка нарешті розпочався. Кажу „нарешті” тому, що висловлення недовіри мерові було очікуваним. За два роки його перебування при владі ситуація в місті не тільки не покращилася, але й відверто погіршилась. Це стало особливо помітно завдяки критичному ставленню до міського голови з боку ЗМІ, які мер зумів налаштувати проти себе.

Проте сам Буняк наразі, здається, не вельми переживає з приводу своєї можливої відставки. Сам він у відставку подавати не збирається, процедура ініціювання місцевого референдуму є дуже неоднозначною і чітко не виписаною в українському законодавстві, а там, де Закон не діє – усе вирішує сила. А от потужної політичної сили, здатної кинути йому виклик у Львові поки що не спостерігається. ОУНвУ, як і профспілка педагогів на роль такої сили претендувати звичайно ж не можуть. Есдеків мер перетворив на своїх союзників, забезпечивши для них політичне сприяння і підтримку. А для львівських „нашоукраїнців” ініціювання відставки мера є проблемним з тієї причини, що київське представництво блоку Віктора Ющенка постановило у рік президентських виборів не розпорошувати сили на вирішення локальних проблем, а повністю зосередитися на вирішенні основного завдання – забезпечення перемоги своєму лідерові.

Щоправда, всупереч рішенню керівництва блоку, ЛКО НРУ, лідери якої вже віддавна перебувають у відкритому конфлікті з Буняком, все таки працюватимуть на антибуняківський референдум, хоча й не висуваючись на передній план. У своїх діях їм удалося навіть заручитися підтримкою проводу своєї партії. Так голова НРУ під час Заньківчанського вечора, який відбувся 9 травня у Львові, прямо заявив, що позиція НРУ до міського голови Львова Любомира Буняка цілком співпадає з позицією громади, яка ініціювала референдум про недовіру своєму мерові. Голова ЛКО НРУ Ярослав Кендзьор зазначив, що процес відставки міського голови Львова Любомира Буняка «пішов», і тепер треба тільки спланувати так, щоб референдум відбувся в один день з президентськими виборами.

Проте із проведенням референдуму в той самий день, що й вибори президента, також не усе просто. Як відзначив голова ЛОГО КВУ Роман Кошовий, у КВУ існують побоювання, що вибори можуть бути визнані недійсними якраз на тих дільницях і округах, які підтримуватимуть неугодного владі претендента. Закон про вибори передбачає можливість визнання виборів недійсними в певних територіальних округах і на певних виборчих дільницях, але немає норми, що якщо вони охоплять, скажімо, більше 10%, то вибори взагалі визнаються недійними. Тобто теоретично можна припустити, що на 225 дільницях вибори можна визнати недійсними, внаслідок масових провокацій, як скажімо, поламані скриньки, а проголосує один закордонний округ і навіть тоді вибори будуть визнані дійсними.

Звичайно ж, для певних політичних сил вигідно визнати вибори недійсними саме у нашому регіоні. У випадку суміщення виборів президента України із референдумом про недовіру мерові Львова, і в центральної, і у місцевої міської влади з’являється спільний інтерес – завалити вибори у 4-х львівських округах. Тому, з одного боку – має рацію „Наша Україна”, що остерігає свої осередки проти проведення референдуму за недовіру мерові у рік президентських виборів, а з другого боку – якщо референдум буде відбуватися в день президентських виборів, то може статися так, що „ламаючи” президентські вибори, провладні сили можуть „завалити” референдум. Тобто виглядає так, що суміщення виборів із референдумом таки справді не на користь ні першому, ані другому.

Народний депутат Тарас Чорновіл, який також не підтримує Любомира Буняка і навіть вважає його на рівні Львова фігурою тотожною Леонідові Кучмі на рівні всієї України, відзначає, що негативним моментом для проведення референдуму у день президентських виборів є те, що згідно Закону про вибори, до участі у виборчому процесі не допускаються громадські організації, а саме останні мають бути широко залучені у процес референдуму.

Народний депутат цього тижня готує внесення змін до закону про вибори в частині визнання громадських організацій суб’єктами виборчого законодавства, які мають в статутних документах положення про спостереження за виборами.

ІА "Вголос": НОВИНИ