Сьогодні відбулося засідання Президії Львівської обласної ради, яка призначила проведення ХV сесії облради на 29 червня. Львівська обласна рада нормально не працює вже з червня минулого року, відколи її голова Михайло Сендак ініціював процес відставки Сергія Медведчука і пообіцяв не закривати сесії обласної ради доки молодший Медведчук не буде усунутий з посади голови ДПА у Львівській області, а Сергій Медведчук, у свою чергу, у січні цього року пообіцяв протягом трьох місяців добитися відставки Михайла Сендака.
Конфлікт нагнітався все більше і набув настільки сильного персонального характеру, що перетворився на абсолютну війну Медведчука і Сендака, встановлення миру у якій можливе уже тільки при відсутності ворога. 30 березня на сесію облради з 81 депутата прибуло лише 35 – переважно "нашоукраїнців", і голова обласної ради Михайло Сендак заявивши, що робота XIV сесії є неможливою, звернувся до голови Верховної Ради України, щоб згідно із Законом „Про місцеве самоврядування”, Львівську обласну раду розпустили і призначили чергові вибори.
Бездіяльність обласного представницького органу є не лише фактором політичної напруги в області, але й украй негативно відбивається на економіці Львівщини. Бюджет області 2004 року недоотримає понад 8 млн. грн. тільки від приватизації комунального майна. А є ж іще втрати іншого ґатунку: постійні чвари і незгоди у Львівській облраді призводять до того, що у Києві на Львівщину дивляться як на область, яка не здатна вирішити свої внутрішні проблеми, не те що розпоряджатися великими бюджетними грішми. Тому Львівщина несе величезні втрати за рахунок недоотримання дотацій з Центру. А це значно більші суми, ніж ті, що можна отримати за рахунок місцевої приватизації. Скажімо, за минулий рік з центрального бюджету область отримала 25 млн. грн. на завершення будівництва школи у Лапаївці та понад 50 млн. на будівництво Сихівського мосту. І ось усі ці гроші проходять у цьому році повз Львівську область тільки тому, що обласні депутати не виконують своїх прямих обов’язків.
Проопозиційна за своїм складом комісія Матвієнка, яка вивчала ситуацію у Львівській облраді 9 -11 червня зробила однозначний висновок, що кожна зі сторін конфлікту припустилася помилок і упущень і що питання з Львівською обласною радою можна вирішити лише шляхом компромісу.
І хоча голова Львівської облради Михайло Сендак не перестає підкреслювати, що готовий скликати ще одне засідання обласної ради зовсім не тому, що його до цього закликала спеціальна робоча група Верховної Ради, яка працювала у Львов минулого тижня, а лише через те, що „згідно із законом, кожного кварталу має відбуватися сесія облради”. – дозволимо собі засумніватися у щирості його слів. Очевидно Михайло Сендак погодився спробувати відновити роботу облради ціною компромісу зі своїми опонентами - під тиском своїх соратників з „Нашої України”.
Саме після зустрічі керівника Львівського обласного представництва блоку „НУ” Петра Олійника з членами комісії Матвієнка, політрадою блоку було прийнято рішення щодо ситуації в облраді. Ним політрада рекомендувала голові обласної ради протягом трьох днів оголосити про скликання пленарного засідання сесії обласної ради. ”Наша Україна” також висловила готовність іти на компроміс, порекомендувавши своїй фракції в облраді розглянути можливість перегляду принципу формування комісій обласної ради з урахуванням інтересів усіх існуючих фракцій. Однак „НУ” ні за що не погоджується на відставку Михайла Сендака.
„СС” і „ДЛ” у свою чергу намірені бойкотувати сесію доки Сендак не піде у відставку. Голова депутатської групи „Ділова Львівщина” Михайло Брегін звинуватив Михайла Сендака у тому, що той, намагаючись розпустити облраду, протиставив себе всім депутатам, а відтак – мусить відійти сам. Його підтримав член депгрупи „Соціальна справедливість” Олексій Сторчило, який заявив, що не прийде на засідання сесії Львівської облради, „доки керуватиме Михайло Сендак”. Потім він та депутати від „Соціальної справедливості” Євген Буба та Ігор Дума демонстративно покинули засідання президії.
Судячи з усього, навряд чи Сендакові вдасться вплинути на депутатів, які вперто заявляють про свій намір бойкотувати сесію доки нинішній голова не ступиться зі свого крісла. Отже можемо прогнозувати, що область і надалі залишатиметься заручником особистих амбіцій кількох політиків і цей львівський „гордіїв вузол” буде розрубано лише після президентських виборів, які продемонструють реальний потенціал конфліктуючих сторін, після чого стане можливою нова рівновага між ними і встановлення нових стосунків на цій основі.
ІА "Вголос": НОВИНИ