Кому скільки?

Як вже повідомляв «Вголос», парламент 230-ма голосами збільшив своє фінансове забезпечення, і вже з 1 листопада зарплата звичайно народного депутата складе 25 «мінімалок» - 36 250 грн. (зараз він отримує 17650 грн.).  Заступниці спікера Сироїд та Геращенко отримуватимуть до 28 мінімальних зарплат – 40,6 тис. грн., а голова Верховної Ради Андрій Парубій – 30 «мінімалок»  (43,5 тис. грн.).

Також, згідно з ухваленим рішенням, для оплати праці помічників-консультантів нардепів встановлюється загальний місячний фонд у межах 16 мінімальних зарплат – до 23,2 тис. грн.

Але і це ще не все. Згадані вище цифри наведені з розрахунку нинішньої мінімальної зарплати у 1450 грн. Однак нардепам може «пощастити» іще раз: адже з 1 грудня в Україні… зростає мінімальна зарплата – до 1600 грн.!

Тож за останній місяць цього непростого року слуги народу можуть покласти собі в кишеню вже від 40 тис. (звичайний нардеп) до 48 тис. (спікер) гривень.

Варто зазначити, що усі ці підвищення передбачені у постанові Верховної Ради №5000-П «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік». Сам документ містить набір «депутатських хотєлок» - пропозицій до проекту держбюджету, які ще мав би розглянути Кабмін. Натомість пункти 3 і 4 з цієї постанови (про це зазначено в документі окремо) набирають чинності з 1 листопада.

Отак просто, без розрахунків і оцінки додаткових затрат (як це обов’язково зазначається у картці будь-якого законопроекту). Як писали обурені користувачі Facebook, наймані працівники зібрались, і вирішили собі подвоїти зарплату, при чому коштом самого роботодавця - платників податків.

Підкуп? Подяка? Відволікання уваги?

Якщо б була просто якась турбота за те, щоб поліпшити фінансове становище народних депутатів, то ніхто б таємно цю справу не робив, заявив у телеефірі народний депутат попередніх скликань Іван Заєць. «Я думаю, що треба замислитися, а, можливо, там ще є таємні ходи. Мені здається, щонайменше два можна назвати. Перше: що такий крок спрямовано на дискредитацію народних депутатів до кінця. З іншого боку, така таємничість може бути викликана прямою купівлею народних депутатів при прийнятті державного бюджету», - сказав Заєць.

До слова, попереднє підвищення зарплати нардепам (з 6 тис. до 17 тис. грн. навесні) забезпечив… тодішній спікер, який саме пересідав у прем’єрське крісло, Володимир Гройсман. Тоді теж питання його затвердження було достатньо непевним. Приблизно так само, як і зараз – перше читання проекту держбюджету. Паралелі тут напрошуються абсолютно мимоволі…

Ну а стосовно традиційної відмовки парламентарів, що «я не розібрався, за що голосую», варто нагадати, що голосуванню передував виступ екс-міністра фінансів, нардепа Віктора Пинзеника. І він достатньо чітко артикулював: є суперечливі пункти 3 і 4 в цій постанові (стосовно підвищення зарплат нардепів). І їх, на його думку, необхідно прибрати. Як бачимо, Пинзеника не послухали.

До речі, Таке рішення підтримали переважно депутати найбільших фракцій - «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт», а також з депутатської групи «Відродження». При чому свої голоси за цю постанову спокійнісінько віддали такі небідні люди, як співвласник «Епіцентру» Герега, брати Дубневичі, Віталій Хомутиннік та інші мільйонери.

Натомість депутати Оппоблоку не могли не скористатись таким подарунком: вони утримались від голосування, а потім виступили за скасування постанови про збільшення оплати праці нардепів. Але хто б сьогодні вірив у щирість їх намірів?

А Гройсман – проти

Насправді у держави може і не вистачити коштів для задоволення депутатських апетитів. Спочатку з’явилась інформація із джерел у Мінфіні – що збільшення зарплат депутатам у 2017 році обійдеться держбюджету у 950 млн грн. А перегляд рівня посадового окладу до кінця поточного бюджетного року планується в рамках діючих витрат, передбачених для Верховної Ради.

Згодом вже заступник міністра фінансів Євген Капінус в ефірі «112 Україна» заявив: «Щодо підвищення, то у Верховній Раді вони також будуть керуватися тими засобами, які було передбачено у бюджеті на 2016 р. Враховуючи, що, наскільки мені відомо, у ВР не виплачувалися премії, надбавки, а у них певні фонди є... Я не впевнений, що цих коштів буде достатньо, щоб заплатити їм обов'язкові платежі і надбавки, але вони все одно будуть керуватися тими коштами, які є в бюджеті 2016 р. Я думаю, що цих коштів буде достатньо тільки на обов'язкові платежі, а інші виплати, які їм сьогодні передбачено законодавством, їх буде недостатньо».

Ну і «вишенькою» в цьому атракціоні нечуваної щедрості став пост Володимира Гройсмана на його Facebook-сторінці: в дусі раннього Ющенка прем’єр зібрався якимось чином проігнорувати постанову Верховної Ради. «Минулого тижня Верховна Рада проголосувала висновки та рекомендації народних депутатів щодо внесеного нами проекту Бюджету на 2017 рік. Зараз ми в уряді опрацьовуємо зміни, запропоновані народними депутатами. Ті, які слушні, будуть враховані. Але деякі будуть нами однозначно відхилені. Ми не підтримаємо ініціативу депутатів підвищити самим собі зарплату практично вдвічі. Вважаю, що це питання зараз не на часі. Зараз усім нам треба перш за все думати над тим, як підняти доходи звичайним людям», - написав Гройсман.

До речі, «відіграти» ситуацію можуть спробувати і самі нардепи: як вважає депутат Олег Осуховський, в Раду можуть внести законопроект про зниження зарплат нардепам. «Я підтримаю, якщо поставлять на голосування знизити депутатам зарплату. Ми вже неодноразово голосували і жили на зарплату 4,7 тис. грн і було нормально. Відповідно зараз, я думаю, буде такий законопроект, і ми проголосуємо», - заявив він.

Політичний аналітик Ярослав Макітра:

Цю історію варто розділити на дві складові. Перше: зарплати українських чиновників залишають бажати кращого, адже в Києві чесно працювати на такій зарплаті й при таких корупційних можливостях мало хто буде. Друге – те що відбулось зараз, це з розряду паралельної реальності: народні депутати проголосували за такі зарплати собі в четвер, а у п’ятницю в сесійний зал прийшло лише кількадесят депутатів. Так можна всій країні підняти зарплату в декілька разів, п’ятницю зробити вихідною, а інші дні – по бажанню. От заживемо…

Звичайно, так як це зроблено, і враховуючи професійний склад нинішнього парламенту, піднімати зарплати їм недоречно. А загалом це рішення матиме дуже негативний соціальний ефект. Парламент, який і без того не користується довірою, втрачає рештки довіри.

У Європі немає такого розриву між мінімальною зарплатою і заплатою депутата. По-перше, середня зарплата по країнах там вища, а по-друге – їх зарплати (вони більші, ніж в українських нардепів) не різняться так на тлі ситуації в своїй країні. Але там депутати сплачують ще й значні податки з озвученої суми. У нас же значний відсоток тіньової економіки, і насправді українці не такі бідні, як каже офіційна статистика. Але загалом, звісно, це не виправдовує таких абсурдних рішень.

Висока зарплата не може бути гарантією від корупції. Якщо людина звикла брати хабарі і мати відповідний рівень життя, то ці зарплати – це просто на ресторан.

Взагалі чиновникам по країні треба збільшувати зарплату, але при цьому набирати нові кадри і запроваджувати дуже жорстку відповідальність за порушення. Йдеться не лише про Кабмін і нардепів, а й про працівників райадміністрацій, місцевих виконкомів. Коли в людини 2-3 тис. грн. зарплата – чи може бути чесність? Або у голови ОДА – 8-9 тис. грн., це теж несерйозно.

Насправді кількісний склад Верховної Ради не дуже великий, він зараз навіть не є конституційним (423 нардепи) - через окуповані території у нас ще якісь час буде недобір. У тій же Польщі 460 депутатів Сейму, в Італії палата депутатів – 630 осіб. Тобто в інших країнах є навіть більше. Я думаю, що наразі у нас оптимальна кількість, бо проблема не в кількості, а в якості їх роботи.

Важливо, щоби парламент просто виконував свої функції. Від того, що їх кількість зменшать, краще не стане. Більше того, є велика загроза, що буде ще легше домовитися, коли їх сидітиме там 100 а не 450. Я не думаю, що зменшення кількості нардепів вирішить питання економії бюджету і всього іншого. Основні втрати бюджету – не від роботи нардепів, а від  крадіжок.

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства:

Історія із депутатськими зарплатами – підтвердження того, що в Україні функціонує модель держави стаціонарного бандита. Країна розділена на два полюси – на дуже бідних, яких зараз в Україні понад 80%-85%, і 1% багатих (олігархату). І вони настільки вже знахабніли, що їм мало своїх фактично накрадених статків. Вони вирішили ще й привласнювати гроші простих людей, призначивши собі ренту, синекуру (добре оплачувана посада, що не вимагає особливо напруженої роботи, значних зусиль попри видимість діяльності, - ред.). З бюджету, який формують громадяни-платники податків. При чому вони ж нам підняли і рівень цих податків, запровадивши 6 нових, зокрема, на нерухомість, з пенсіонерів, військовий та ін.

Це крок до формування феодальної олігархічної держави, у якій громадяни перетворюються на кріпаків, над якими стоятиме каста олігархату чи феодалів. Які нічого не виробляють, але мають закріпачених – через модель бюджету, через створення апарату насильства (ця так звана поліція), ці агенції по боротьбі з корупцією – це їх інструментарій. Прокуратура, суди СБУ – для того, щоби тримати в покорі закріпачених. І призначити собі по 1000 і більше євро зарплати -  в країні де мінімальні зарплата і пенсія менше 50 євро.

Не вартує їх робота такої оплати. Адже вони ж навіть на засідання не ходять. Ця Рада за своїми якісними параметрами є надзвичайно неефективною і некваліфікованою. І будемо відверті – навіть спікер за своїм рівнем неспроможний виконувати такі складі функції.

Цю Раду, як я вже неодноразово казав, потрібно розпускати: вона не потрібна, вона вичерпала всі свої можливості і не підтримується сьогодні народом. Ті партії, які знаходяться в коаліції, мають разом максимум 6% довіри електорату. А це називається узурпація.

450 депутатів сьогодні справді забагато, думаю, оптимально було б 200-250. Але тоді треба було б мати ще одну, так звану земельну палату.

Звичайні перевибори, навіть зі зменшенням кількості депутатів, наших проблем не вирішать, треба перезасновувати державу. Повернутись до того, що Україна є правонаступницею УНР, адже подібним чином зробили країни Балтії свого часу, Польща, Фінляндія, Угорщина. Всі країни після І світової війни, які були колоніями, вони це зробили на початку ХХ ст.. Єдина, хто не зробила в повному обсязі, тому що була окупована російсько-комуністичними військами – це, на жаль, Україна. Тому ми бачимо, як наша модель зайшла в глухий кут. Доведеться повертатись.

 

P.S. За даними урядового порталу, середня зарплата в Україні станом на серпень 2016 року становила 4320 гривень 12 копійок.

За даними The Economist, зарплати парламентарів становлять:

Австралія - $201,2 тис./рік;
Нігерія - $189,5 тис./рік;
Італія - $ 182 тис. 
США (конгресмени) - $174 тис. 
Бразилія - $157,6 тис. 
Канада і Сінгапур - $154 тис.
Норвегія - $138 тис.
Швеція - $99,3 тис.
Франція - $85,9 тис.

Письменник і режисер з Івано-Франківська Олег Ущенко прокоментував ці дані так: «Якщо порівняти зарплати депутатів з рівнем обсягу ВВП країни на душу населення, то в Європі найбільший розрив між цими цифрами в Росії та України - у 6 і 8 разів відповідно. Але сумувати нашим «обранцям» не слід. Є ще Азія і Африка, там цей розрив зашкальний - Нігерія - 116 разів, Кенія - 76 разів, Гана - 30, Індонезія - 18, Південна Африка - 14, Бразилія - 13.

Ну і, щоби довго не заморочувати цифрами. У Польщі при найменшій пенсії у 300 євро комуналка зжирає 200 євро. В Україні при середній пенсії у 45 євро комуналка - 110 євро.

Все, що потрібно знати…»

 

Юрій Сколоздра, «Вголос»

 

ІА "Вголос": НОВИНИ