У нас війна. Народ живе нею, вболіває за долю армії, всіх силовиків і добровольців. А ті, що на державних посадах, намагаються нажитися. ще хоч якихось п’ять соток землі вирвати в Києві, Львові, інших містах. Мер Львова Андрій Садовий сказав, що це їм не вдасться. Але чи можна все проконтролювати. Наприклад, у Львові молоді, ініціативні, здібні, грамотні хлопці з міської влади пішли воювати. Бо ми переймаємося болями Вітчизни, а кліщі з владних структур хочуть у цей час ще й насмоктатися крові з державного організму. Ганьба! Мало нам зрадників, шпигунів, терористів. А внутрішній ворог – найбільш небезпечний.
Скільки прекрасних людей потерпали за Батьківщину. Неперевершений лірик Володимир Сосюра, уродженець м. Дебальцево у Донецькій області, ледь не щороку видавав збірку поезій. А за єдиний вірш «Любіть Україну» в 1947 році на декілька років був заборонений до друку. Іван Світличний народився в селі Половинкине Луганської області, в краю, який дехто хотів би «відлучити» від України, але який «насправді був і залишається українським попри всі демографічні експерименти і мовні мутації» (Іван Дзюба). Наперекір багатьом рокам переслідувань, морального терору та ув’язнень у брежнєвсько-сусловських таборах Іван Світличний писав:
Душа розпластана на пласі,
Душа зневажена й душа
В сліпучім золоті пошан-
Ще не пропащі. В свинопасів
І мудрих мужів-рівний шанс:
Поласитись на свинства ласі
І скацапніти, горопасі,
Чи дати свинству одкоша.
О душе! Хто тебе обставив
Презумціями злих обставин?
Безчестю алібі нема.
Де є у світі суд, що б правив
З тобою, душе, гру без правил,
Як поза грою ти сама?
І наш Президент Петро Дорошенко писав: «Країна за час правління Януковича залишилася без армії, міліції, Служби Безпеки. Люди втратили повагу до органів влади та закону. І тому нам сьогодні доведеться практично по-новому відбудовувати державу. Водночас немає жодних підстав для песимізму. Від багатьох зустрічей я одержую потужний заряд оптимізму й віри в перемогу. Побував і на Донбасі. Неправда, що цей регіон-за духом не наш, проросійський. У переважній більшості люди цього регіону – патріоти України, які не уявляють свого життя поза нею». Згадав Президент і про Майдан, без революції на ньому, «ми втратили б країну», вона була б у митному союзі, прав у людей не було б жодних, рівень демократії був би такий, як і в Росії». За тиждень до нашого свята у польській газеті з’явився матеріал під заголовком «Майдан у наших генах». Люди відчувають події і однаково реагують на них. Саме з вірою у патріотів ми зустрічаємо День Незалежності. Бо в нас найпростіший вибір: чи незалежний пан, сам собі господар, чи раб. Як сказала «русская» Ірина з Луганська: «Україна понад усе!». Сказала українською.
Зі святом!
ІА "Вголос": НОВИНИ