31 березня виповнюється рік від дня виборів, отож є підстави розпочати аналіз доробку наших депутатів. «Вголос» вирішив розпочати з депутатського корпусу Львівської міської ради. З цією метою ми вирішили задати низку стандартних запитань лідерам депутатських фракцій. Сьогодні пропонуємо Вашій увазі розмову з Юрієм Кужелюком – керівником фракції УНП у Львівській міській раді.
1. Чи виправдали себе пропорційна система виборів до місцевих органів влади і закон про імперативний мандат?
Пропорційна система до місцевих рад в тій формі, в якій вона є, не є кращою за попередню, мажоритарну, систему. Адже місцеві ради — це не є суто політичний орган, це є більше господарський орган. Ця систем сприяє зменшенню контактів з виборцями. Люди повинні знати свого депутата, принаймні, до кого вони можуть звернутися для вирішення конкретних свої проблем: отримати матеріальну допомогу, яму засипати чи відремонтувати дах. А тепер невідомо до кого з такими проблемами звертатися. Закриті списки є взагалі порочні. Навіть якщо і робити пропорційну систему, то треба робити відкриті списки, щоб голосували і за людину, і за партію
Щодо закону про імперативний мандат, то ми ще побачимо. Бо він тільки вступив в дію і поки що він нічого не змінив, бо його ніхто не застосував. Говорять, що він приструнить непокірних членів партії, щоб вони не перебігали. Але я думаю, що це є норма недемократична. У всьому світі партії виникають, в кінці кінців, на базі старих. Наша партія дотримується думки, що треба думати про списки до виборів, а не після того заганяти всіх «палкою» — імперативним мандатом. Ми знаємо одну партію, яка мала імперативний мандат 70 років, і знаємо, що з того вийшло.
2. Які рішення міськради Ви вважаєте найважливішими і такими, що матимуть реальні позитивні наслідки для Львова?
В позитив слід зарахувати те, що ми не втягнулися в конфлікти, в які, наприклад втягнулася обласна рада. Там одна частина депутатів протягом року конфліктувала з іншою частиною депутатів, маю на увазі НУ і БЮТ. Важко зрозуміти які саме питання їх розділяли, але вони весь час конфліктували. І реально одне питання весь час домінувало: звіт голови ОДА, ніби народ це цікавить. У міській раді нам вдалося уникнути поділу на «більшість» і «меншість». Незалежно від величини фракції все-таки ми стараємося приймати рішення з урахуванням думок і позиції всіх. Хоча всякі прецеденти бувають.
Міська рада цього разу виділила трошки більше грошей на культурну сферу і це мабуть також слід віднести до позитиву.
Угода про співпрацю мі ж БЮТ і НУ не змінить розклад сил в міськраді?
Я читав цю угоду, вона не заперечує певної автономії в діях, а по друге, в основі будь-яких дій повинен бути здоровий глузд, який підказує приймати саме таке рішення. Люба угода повинна цьому сприяти.
Отож безконфліктність – найбільший успіх міськради. А конкретні успіхи?
Так, це з точки зору політичної. Якщо говорити про конкретні успіхи, то ми прийняли бюджет Львова. Прийняття бюджету завжди — це пробний камінь: чи вдасться депутатам прийняти цей документ, чи відстоять вони свої позиції в ньому. Отож загальний фонд бюджету був прийнятий в загально відведені для цього терміни. Пізніше ми затвердили фонд розвитку, в якому ми вперше прийшли до такої фінансової форми, як фінансові запозичення. 50 млн. грн. — невелика сума, але вартує це попробувати зробити. Це — позитив. Але хочу зауважити, що виконавчим органам влади наразі не вдалося добитися успіху у наповненні фонду розвитку. Бо зараз у ньому лише 4,2 млн. грн. за 1 квартал при запланованих 130 млн. грн.. Це занадто мало.
Разом з тим, якщо говорити відверто, то за цей рік якихось особливостей і відмінностей від минулого року чи від минулої каденції я не спостерігаю. Я взагалі дивлюся на це питання, як депутат з багаторічним стажем. Революції за рік не реально зробити. Славо богу місто жило, взимку ми мали тепло, відсвяткували 750 річчя. До позитиву також напевно варто зарахувати те, що депутати підняли таке питання, як вирішення проблеми сміттєзвалища і є намітки на проведення реального тендера. Ми мусимо це питання вирішити. Само собою піднялося питання про нашу енергетику, ми змушені його також вирішити. Трошки ми почали вкладати гроші в енергозбереження. А загалом ми це рік пережили, як і минулий, так і позаминулий.
3. Що не вдалося зробити за цей рік? Які недоліки і прорахунки?
За цей рік ми не зуміли сформувати дієвий склад виконкому, виконком працює не в повному складі. Ми не зуміли впливати на кадрову політику міського голови. Вступила в дію нова структура і ми би мали затверджувати заступників міського голови. У порядок денний сесії внесено це питання. Але воно якось відходить на задній план. Нові заступники повинні затверджуватися в режимі таємного голосування.
А як Ви розцінюєте діяльність міської ради у вирішенні земельних питань?
Як так насправді, то Положення про продаж вільних земельних ділянок на аукціонах було прийнято Львівською міською радою ще у 2003 році при Буняку, і воно діє до сих пір. Повторно це рішення приймалося 22 лютого радше для заспокоєння під час тарифного конфлікту. Зараз же готується положення про дії з земельними ділянками у Львові, яке повинно виробити чіткі правила гри на ринку землі. Моя думка: місто повинно на аукціонах продавати земельні ділянки, щоб наповнювати фонд розвитку. Але є друга сторона медалі. Коли у Львові почали продавати землю з аукціонів, прийшла фірма «Інтергалбуд» (наближена також до Буняка — ред..) і ціни на земельні ділянки почали рости. Це гроші з інших міст. Львівський бізнес не здатний конкурувати з київським. Отож місту нібито вигідно продавати землю з аукціонів, але, з другої сторони, починають обурюватися наші підприємці. Місто повинно проводити протекціоністську політику. Не секрет, в минулій каденції і Шлапак, і Федишин отримали достатньо землі, скажімо, без великої оплати. Але я вважаю, що ми робили правильно, бо вони розвили свої структури, створили робочі місця. Але не можна перебирати, повинна бути міра. Тому законодавство дало можливість міській раді регулювати ці питання.
Зараз центральне питання: чи буде реально продаватися земля на аукціонах. Адже були випадки, коли продали землю, обтяжену кимось. Отож бізнесмени бояться, бо аукціони погано готуються.
4. Які успіхи фракція УНП зараховує на свій рахунок?
Ми активно займаємося екологічними проблемами. Вважаю, що ми відстояли Брюховицькі ліса. Судові процеси по цих лісах йдуть до цього часу і нам вдається їх вигравати. Цим займаються депутати Лясковська (УНП), Крушельницька (НРУ) і я, а також УНП. Вважаю, що ми правильно, ще минулого року підняли питання енергозбереження, оскільки треба думати про тарифи наперед, а не тоді, коли настає зима. Нам вдалося заблокувати будівництво в тюрмі на Лонцького і тепер ми ініціювали там створення музею. Вже є людина, яка безпосередньо цим займається. Ще за минулої каденції ми підняли питання модернізації генплану Львова і встановлення меж Львова, і на це закладено гроші у бюджеті. Але міський голова нічого кращого не знайшов, як звільнити нашого Романа Андрусишина з посади начальника відділу генплану. Можливо, прийде інша людина, психіатр на це місце, який більше і краще на цьому розуміється.
Наша фракція активно підіймає і вирішує питання Грибовицького сміттєзвалища, закриття військових складів у Брюховичах. По останньому зараз створено депутатську комісію.
Сьогодні ми також намагаємося привернути увагу депутатів і громадськості до проблеми будівництва житлового масиву у Лисиничах (Пустомитівський район). Останнє — в компетенції облради, яка мусить погодити виділення 192 га землі під це будівництво, але торкається безпосередньо інтересів Львова. По-перше, житло у Лисиничах не буде набагато дешевше від будівництво у Львові, а отже це не сприятиме вирішенню проблеми соціального житла. По-друге. саме Львову доведеться вирішувати проблеми каналізації, ремонту Глинянського тракту, вивозу сміття з цього нового мікрорайону, тобто обслуговування цього реально нового мікрорайону.
І тут в мене виникає запитання: Пустомитівський район не може ніяк погодити місце для міського цвинтаря, за яке Львів готовий платити, а 190 га під забудову — знайшло і облрада готова це підтримати. Чи по християнське все це?
5. Чи були недоліки в роботі фракції УНП?
Звичайно, були. Адже проблеми, які ми вирішуємо, довгограючі, складні. От наприклад, ми піднімали проблему транспортних потоків, адже Львів захлинається від потоку автотранспорту. Але немає ініціативної людини, яка б цим займалася.
А опозиція до Садового? Проясніть все ж таки позицію фракції з цього питання.
Я не заперечую, що після відповідних дій Садового (троє членів УНП були або звільнені, або понижені в посаді) було прийнято рішення проводу. Це не найгірші працівники. По-друге, ми вважаємо, що нові кадрові призначення не завжди покращують, а радше погіршують ситуацію. Є й інші претензії до міського голови. Отож нами було прийнято рішення про жорстку політику по відношенню до міського голови. Дослівно. Ми достатньо відверто висловлюємося щодо його політики. Можна дискутувати: в опозиції не в опозиції, основне — не стояти в позі. Отож ми критикуємо Садового. Але по деяким питанням можемо і погодитися з ним. Та вже і не тільки наша, й інші фракції починають схилятися до більш відвертої жорсткої критики.
6. З якими проблемами зіткнуться депутати у 2007 році?
Центральна проблема на цей рік — це проблема енергетики. Росія пообіцяла збільшення ціни на газ. Центральний уряд не буде цю проблему вирішувати. Хотілось би, що б Києві піднімалось питання, але і влада і опозиція мовчать, як тільки мова заходить про газ. Енергетичне питання сильно вдарить. Ми його весь час порушуємо, бо споживач може не витримати.
Я подивився цікаву статистику скільки збирається податків і скільки лишається у Львові: 1992 рік лишалося 24%, 1993— 23, 1994 — 29, а от у 2005 — 20%, і у 2006 також 20%. Ось вам і підхід київський до місцевого самоврядування.. Не можна все забирати. Лишить нам доходи і тоді відпаде питання хто кого годує, всі будуть жити по можливостям.
Бажано б було цього року ремонтувати дороги. Я не сумніваюся, що ніхто не розжене ЖЕКі, як обіцялося. Не думаю, що б Самопоміч впливала на життя Львова…
Друге основне питання цього року — проблема сміттєзвалища.
Третє — перманентне непорозуміння між обласною і міською владою щодо майна. Адже є спроби облради продавати майно і землю на території Львова, не консультуючись з міською вадою (наприклад, спорткомплекс «Спартак»). Очевидно, Лисиничі — також проблема.
7. Як Ви відноситеся до можливості дострокових виборів у міськраду?
Якщо ВРУ внесе зміни до Конституції щодо політреформи, то вибори будуть. Вони не потрібні нікому, бо створять черговий балаган. Ніхто не скаже, що до влади прийдуть інші політичні сили. Поміняється влада, півроку знову ніхто не буде нічого робити. Львову і області вибори не потрібні. Тим більше, що більшість питань вирішується в Києві, а там не збираються зважати на проблеми самоврядування і ділитися владою і грошима з регіонами.
ІА "Вголос": НОВИНИ