Свiтлана Бєляєва, психолог захiдно-українського центру «Жiночi перспективи», та Олена Добродняк, голова секцiї системної сiмейної психотепарiї, прокоментували такі свідчення, передає «Добрий лікар».
- Чи українкам притаманна певного роду самопожертва заради сім’ї?
О. Добродняк: Ранiше нашi бабцi не мали альтернативи. З раннього дитинства дiвчаток готували до виконання однiєї мiсiї: бути доброю господинею та мамою. А сучасне життя вiдкриває широкi можливостi, котрi полягають в тому числi в будуваннi кар’єри. Так от, зараз українки опинилися на такому собi перехрестi. З одного боку намагаються дотримуватись традицiйної моделi поведiнки, з iншого - прагнуть реалiзуватися в професiйному планi.
Насправдi зробити це досить важко. Бо мова іде про доволi велике навантаження. От через те, що не вдається поєднати такi рiзнi мiсiї, жiнка почувається нещасливою.
- Як же вийти з такої ситуацiї?
О. Добродняк: - Необхiдно в першу чергу зiзнатися собi, дати вiдповiдь на питання: чого саме я хочу. Бачте, є жiнки, котрi створенi лише для сiм’ї, кар’єра їм непотрiбна. Є такi, що схильнi до професiйного росту. А є жiнки, котрi намагаються все це поєднувати (в такому випадку необхiдно правильно обрати пропорцiю).
I що дуже важливо, своїми бажаннями слiд подiлитися з рiдними. Є чимало жiнок, котрi бояться зробити такий крок, мовляв, хтось iз рiдних (наприклад, чоловiк) не зрозумiє.
Жiнки бояться, що наштовхнуться на нерозумiння, небажання пiдтримати. Тодi як доволi часто на практицi виявляється, що чоловiки здатнi змiнити свої погляди й пiдлаштуватися пiд прагнення своєї половинки. Тож не бiйтися прислухатися до своїх бажань. Займайтеся тим, до чого бiльше душа лежить, тодi i ви, i вашi рiднi будуть щасливими.
- Тож якою є формула щасливого сiмейного життя?
С. Бєляєва: - Аби кожен член сiм’ї був щасливим, слiд дотримуватись основних життєвих правил та догм. Треба розумiти, що є певнi закони, які допомагають родинi бути щасливою. Для цього люди мають рухатися й дивитися в одному напрямку. Умовно про таких людей кажуть: мають одну групу кровi.
Аби таке було можливим, треба мати однаковi цiнностi, життєву фiлософiю, вподобання. Звiсно, доповнювати такий «комплект» мають не лише сексуальна, але й морально-етична гармонiя. Завдяки цьому епiцентром допомоги в людини буде її
сiм’я. Тодi не виникатиме бажання шукати на сторонi спiлкування чи iнтимної близькостi. Тодi подружжя почуватиметься щасливим.
При цьому не потрiбно думати, що так просто створити щасливу сiм’ю. Це важка праця, в основi якої має лежати бажання пiдтримувати та мистецтво спiлкуватися. Треба вмiти коректно висловлювати свої думки, аби своїми притензiями чи незадоволенням не образити близьку людину.
«Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ