Коли на чолі уряду перебував Микола Азаров, а Партія регіонів мала усі важелі впливу на країну, джинса також активно поширювалася інформаційним простором. Переважно її замовником був тодішній режим.
Вістря замовних матеріалів без позначки реклама та підписаних псевдонімами спрямовувалися проти усіх, хто критикував режим Януковича. А особливо – проти тих, хто становив для нього реальну загрозу. Зокрема, націоналістів.
Усі пригадують, як суспільство лякали приходом до влади фашистів, нацистів, бандерівців та іншими словосполученнями. Як в замовних статтях невідомих авторів прославлялася велич роботи уряду Азарова, невпинне покращення життя, мудрість Януковича та Партії регіонів. Як обгрунтовувалась необхідність тісної дружби і союзу з Росією, вступу до Митного союзу. І як опозиційні політики з допомогою джинси ставали втіленням всесвітнього зла та злочинцями без вироку.
Такий брудний прийом у боротьбі з політичними опонентами активно використовувала команда екс-президента Віктора Януковича. Одним із найбільших замовників «джинси» в Україні був і кум Путіна Віктор Медведчук. А тепер цю технологію взяли на озброєння представники «Народного фронту».
Масове поширення джинси в період перебування при владі Партії регіонів пояснювалося не лише банальною схильністю її лідерів до шулерства, нечесних прийомів та брехні. Джинса з’явилася і тому, що уряду Азарова не було чим похвалитися перед громадянами.
Результати роботи Партії регіонів не вселяли оптимізму в населення. Про обіцяне Януковичем щорічне зростання ВВП на 7% усі забули. Як і про плани ввести українську економіку до числа ТОП-20 світових економік. Корупція та донецькі кримінально-олігархічні клани панували в державі і шалено збагачувалися. Суди, прокуратура і міліція не виконували ефективно покладені на них функції. Мільярди доларів осідали на закордонних рахунках. А Межигір’я Януковича перетворювалося в «український Версаль».
Звісно, що про цю правду Партія регіонів розповідати не могла. У байки про покращення життя народ також мало вірив. Тому одним з способів утриматися при владі для режиму Януковича стала джинса проти опозиційних сил.
Промиваючи мізки народу міфами про фашистів, які можуть захопити владу в країні і тероризувати Схід та Південь, а також поширюючи всілякі нісенітниці, Партія регіонів розраховувала керувати державою на фоні економічної стагнації та корупційно-олігархічного засилля. Але цим планам завадила Революція гідності.
Але, як виявилося згодом, ідеї Партії регіонів та інших діячів у сфері маніпуляції суспільною думкою і відволікання уваги народу від справжніх проблем не були забуті. І одна з причин їх відродження – вся та ж бездарність влади і небажання руйнувати корумповану олігархічну модель суспільно-політичного устрою.
За 14 місяців перебування на чолі Кабміну лідера «Народного фронту» Арсенія Яценюка в українському суспільстві все більше почали поширюватися справедливі настрої невдоволення його роботою. Те, що події розвиваються в невірному напрямку, засвідчує і соціологія. У березні цього року лише 17,5% українців були переконані, що нинішня влада веде Україну по правильному шляху.
Суспільство має усі підстави для невдоволення і критики Яценюка, як раніше мало підстави критикувати Азарова і Партію регіонів. Після Революції гідності не відбулося фактично жодної реформи. Корупціонери з чиновників, нардепів, міністрів, суддів, прокурорів, міліцейських чинів, митників так і не опинилися за гратами і не отримали реальні терміни ув’язнення. Складається враження, що їх у нас і не було, а рівень корупції в Україні найнижчий у світі. Олігархи почуваються просто чудово, успішно поповнюють офшори та монопольно контролюють ринки і чекають, коли уряд Яценюка-«реформатора» дасть їм можливість за безцінь скупити рештки державного майна.
Звісно, що така політика не могла не привести до катастрофічного падіння рівня життя населення. За цих умов команда «Народного фронту» вирішила скористатися методами маніпуляції суспільною свідомістю, якими раніше користувалися попередники в особі Партії регіонів, і оголосила усіх критиків політики Яценюка агентами Путіна і пособниками Кремля.
Використання джинси з боку «Народного фронту» проти політичних опонентів і намагання створити з критиків роботи уряду Яценюка агентів Москви свідчить про те, що саме така тактика зараз обрана в якості основної на нинішньому політичному етапі.
Дійсно, Кабміну нема чим похвалитися перед народом. Тому-то «балакуни про реформи», які не спроможні їх здійснити через власну природню неспроможність та небажання, вирішили побавитися джинсою як способом маніпуляції свідомістю мас.
Джинса у ЗМІ – це один з способів Яценюка утриматися при владі на фоні власної бездіяльності. Але її використання свідчить про слабкість позиції «Народного фронту». Суспільне прозріння може настати дуже швидко і після цього на Яценюка чекає політичний крах.
Сьогодні джинса від «Народного фронту» - це брудна методика, запозичена в Партії регіонів. Але вона може свідчити також про наближення цієї політичної сили до фази політичної агонії, коли аргументи для виправдання бездіяльності команди прем’єра і уникнення відповідальності за зраду сподівань українців майже вичерпані.
Герасименко Петро, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ