Наприкінці березня у Львові нарешті з’явилися експрес-тести для виявлення коронавірусу. Ними почали перевіряти працівників комунальних установ, які через свої посадові обов’язки вимушено контактують з великою кількістю людей. Зокрема - і водіїв громадського транспорту.
Уже в перші дні тестування коронавірус запідозрили в чотирьох водіїв. Після цього громадський транспорт вільно курсував Львовом ще протягом тижня (до заборони Кабінетом Міністрів). Містяни користувались ним з острахом і згадували одну з передвиборчих обіцянок міського голови - електронний квиток, який унеможливив би контакти пасажирів із водіями, а, відповідно, знизив би ризик зараження в транспорті.
Робоча група, яка мала розробити схему впровадження цього «електронного квитка» в місті, була створенна розпорядженням Андрія Садового ще в 2014 році. На реалізацію проекту взяли 10 мільйонів євро кредиту у ЄБРР. У 2017 році все мало повністю запрацювати. Сьогодні - вже 2020 рік. А обіцянка - так і залишилась на словах.
Чому? Про це «Вголос» запитав у експертів.
Яромир Самагальський, ексголова постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету Львівської міської ради:
Епідемія коронавірусу висунула на перший план пошук усіх можливих способів уникнення комунікації. Електронні платежі, інтернет-доставки, інші сучасні технології, які дозволяють уникати безпосереднього контакту людей, стали питанням безпеки. Тому розвинені країни світу, які давно перевели більшість процесів в електронну форму, зараз мають перевагу.
Електронний квиток – не виняток. Він міг бути запроваджений у Львові давним-давно. Але перетворився у чергову аферу. Ще у 2015 році Кабінет Міністрів заявляв, що якщо Львів захоче, то коштом бюджету тут може бути впроваджено електронний квиток. І що після того? Міська рада бере 10 мільйонів позики у ЄБРР під 6% річних + додаткові платежі. І досі нічого немає! Це дикість!
Скільки в 2014-2015 роках говорилося про соціальну картку, про картку львів’янина, якою можна буде користуватися як і електронним квитком зокрема, через яку можна буде отримати велику кількість послуг та ідентифікувати себе у громадських закладах. У результаті не зроблено абсолютно нічого. А зараз скільки говориться про «смарт-сіті», встановлення камер спостереження, впровадження електронної освіти, медицини… І теж нічого не робиться.
Усе підмінюють піаром, постійно розповідають, що їм хтось заважає, не дає щось зробити…А в той час інші українські міста розвиваються!Сьогоднішня команда, яка зібралася в міській раді, не розуміє, і не вміє, і не хоче впроваджувати нові речі. Усіх, хто знав міську інфраструктуру, усунули від керівництва містом. Комунальні підприємства, які не можуть ефективно працювати без фахівців (автодор, водоканал, електротранс) - вихолостили. Залишили тільки клерків, які заглядають в рот керівництву.
Усе підмінюють піаром, постійно розповідають, що їм хтось заважає, не дає щось зробити…А в той час інші українські міста розвиваються! Садовий вже хвалиться тими речами, до яких не має ніякого відношення. Фасади у центрі Львова - підприємці, які їх викупили, відреставрували. Водопостачання - Кабінет Міністрів зробив. Дороги до Євро-2012 - Кабінет Міністрів збудував. Стадіон - теж Кабінет Міністрів. Аеропорт - теж Кабінет Міністрів будував…А він що зробив за 14 років?
Святослав Товстига, засновник ГО «За якісний транспорт», голова громадської ради при управлінні транспорту ЛМР:
Е-квиток - це форма оплати і обліку в регулярному автобусному маршруті загального користування, який може курсувати в режимі звичайному, маршрутного таксі, експрес. У зв'язку із введенням в дію постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, до 24 квітня 2020 року регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями) заборонений. Із доповненнями , які були внесені минулого тижня, був заборонений і міський автомобільний громадський транспорт, який курсував у всіх режимах. Виконання вищевказаної постанови є обов’язковим на всій території України. З цього моменту, по суті, вже не має значення, якою є форма оплати у транспорті. Бо в спеціальних регулярних перевезеннях посадку проводять відповідно до списку, який надає замовник таких перевезень, він, відповідно, й оплачує проїзд. Тим не менш, у час, коли заборон ще не було впроваджено, а вірус уже поширювався, електронний квиток дійсно обмежив би контакти людей і цим зменшив би ризик зараження в громадському транспорті.
Зараз же з’являється інша проблема, з якою ЛМР не розібралася. Щоб забезпечити пересування пасажирів містом, мерія мала б створити нові регулярні автобусні маршрути, як це передбачено у постанові 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту». В ній зазначено: регулярні спеціальні перевезення організовуються для перевезення працівників підприємств, установ та організацій, учнів, студентів та інших організованих груп пасажирів. Регулярні спеціальні перевезення здійснюються на підставі договору, згідно з яким автомобільний перевізник надає підприємству, установі та організації, яка виступає замовником послуг, послуги з перевезення організованої групи пасажирів за певним маршрутом і визначеним розкладом руху, протягом передбаченого договором строку. Передній трафарет автобуса повинен містити напис чорною фарбою «Спеціальне перевезення» на контрастному фоні (білому чи жовтому) та офіційне найменування (повне або скорочене) замовника послуг. У салоні автобуса розміщується інформація про автомобільного перевізника та страховика із зазначенням найменування, адреси, номера телефону і страхової суми. Під час здійснення регулярного спеціального перевезення водій повинен мати копію договору із замовником послуг та паспорт маршруту.
Перевезення у Львові є незаконними і за них поліція має штрафувати в розмірі від 17 тисяч грн.Якщо це все спрощувати, то, щоб запрацювали регулярні автобусні маршрути ЛМР, мали б зробити наступне: винести на виконком рішення про створення мережі регулярних спеціальних автобусних маршрутів, визначити який заклад буде замовником таких перевезень, і після цього розробити схему маршруту, графік маршруту і подати в поліцію для отримання спецдозволу на перевезення.
Але всього цього немає. Те, що у Львові зараз їздить, це не є регулярними спеціальними перевезеннями. Бо в регулярних спеціальних перевезеннях пасажир не оплачує за проїзд. І на лобовому склі є трафарет «спеціальні перевезення», а не номер маршруту. Ці перевезення у Львові є незаконними і за них поліція має штрафувати в розмірі від 17 тисяч грн.
Ігор Зінкевич, депутат Львівської міської ради, голова ГО «Варта-1»:
Є багато органів, які працюють для забезпечення функціонування міста в час епідемії. Це і медична служба, і пожежна служба, і поліція, і комунальна служба, і продуктові магазини, і аптеки тощо. Вони не йдуть на карантин і повинні мати можливість пересуватися містом із дому до місця праці. Мерія що робить? Каже керівникам цих структур давати інформацію і виробляти спеціальні дозволи для користування транспортом. А хто і як це буде під час посадки у транспорт перевіряти? Якби була автоматизована система - ми просто відключили би більшість карток - залишили тільки ті, які необхідно, і все. Але ж немає.
З 2015 року тягнуть гуму. Переносять все, носяться з договорами…Ще в 2015 році мерія взяла кредит на введення електронного квитка. У тих договорах були прописані певні критерії. Але час іде, система міняється, технології пішли вперед. Європа вже відмовляється від того, що Садовий тільки збирається зробити. Електронний квиток у Львові став фантастичною річчю, про яку тільки розказують, ніби вона колись буде. А коли вона буде - ніхто не знає.
У міській раді взагалі невідомо що відбувається. Вони постійно піднімають вартість проїзду у транспорті і не погоджують це з Антимонопольним комітетом, хоча зобов’язані. І щодо електронного квитка ніхто в Антимонопольний комітет документів не відправляв. Кожного разу, коли я на сесії запитував чи за одне, чи за друге - Садовий розповідав: «От ми плануємо, от ми зробимо…». Якось вчергове сказав: «Ми вже все подали!» Я перевірив - нічого вони так і не відправили.
При Садовому на цей квиток нічого сподіватися. Йому просто це невигідноПри Садовому на цей квиток нічого сподіватися. Йому просто це невигідно. Бо тоді буде встановлено чіткий контроль по оплаті за проїзд. І вже не можна буде фантазувати, що треба підвищувати ціну, що треба дотувати транспорт, що пільговиків забагато…Зараз у них вже до маразму доходить! Кажуть, в автобусах 60% пенсіонерів їздить. Та зайдіть у автобус і подивіться! Багато з тих, хто навіть має право їздити безкоштовно, платить, тільки би не скандалити з водієм! Комусь соромно своє посвідчення витягати, щоб не платити. Та й самі водії криком кричать, якщо в автобусі більше трьох пенсіонерів, зупиняються посеред вулиці й кажуть, доки хтось з пільговиків не вийде - він не поїде. Що, історій таких мало? Чи вони ніколи в маршрутки і не заходили? А куди ті всі гроші йдуть? Вони ще на «зайців» скаржаться…Так я скільки разів пропонував запровадити квитки у всіх видах транспорту. Згідно із постановою Кабміну, міська влада має право перевіряти наявність квитків у пасажирів через свої підконтрольні органи. Є ж муніципальна варта, яка проїдає з бюджету міста десятки мільйонів щороку - нехай цим займаються! Але в мерії це все ігнорують.
Вони ще зараз розказують, ніби дуже дорого доведеться платити за проїзд, якщо запровадимо той електронний квиток, бо сама система дорога. Перепрошую, та ми давним давно кредит на це взяли, вже й використали ті кошти! То про що мова?
Коли їм нагадуєш, що у Тернополі електронний квиток вже є, вони кажуть, ніби там якась не така система…Та ясно, що не така! Вона там є! Тернопіль вперед пішов! Там понад 60% мешканців вже мають ті картки. А чого, зрештою, не підписати договір із якимось із банків на запровадження електронної оплати через спеціальні апарати? Я спілкувався з представниками VISA - казали, що хоч вже готові це зробити, це елементарно!
Словом, електронний квиток при цій владі так і залишатиметься польотом фантазій, адже це величезний нерегульований бізнес, який декому особливо вигідний.
ІА "Вголос": НОВИНИ