Про це він пише у своїй статті для Економічної правди. 

Спочатку він пояснює, що українська економіка належить до типу «обмеженого доступу», тобто такою де доступ до ресурсів має правляча еліта.

«Виходячи з цієї теорії та моєї оцінки рівня інтелектуального та культурного розвитку влади, опозиції та українського суспільства, я стверджую, що існує три варіанти розвитку подій, які народив Євромайдан:

1. Президент і правляча коаліція допускають до розподілу ренти всю опозицію чи її частину та імітують допуск до бюджету народу через підвищення пенсій і зарплат.
Максимальний рівень кооперації влади та опозиції - це імплементація представників опозиції на посаду прем'єр-міністра чи навіть президента залежно від вірогідності повернення Конституції  2004 року.

Важливо, що система обмеженого доступу та ренти залишається незмінною, навіть за умови укладання угоди з ЄС про асоціацію.

Міняється лише конфігурація сил, допущених до ренти, і в кращому випадку - розміри і форми ренти. Наприклад, "відкати" з бюджетних витрат на будівництво зменшаться з 40% до 30%, а побори за надання юридичної адреси для нового будинку становитимуть не 200 тис дол, а 100 тис дол.

Вірогідність "коаліційного" сценарію найбільша і дорівнює 50%.

2. Президент та правляча коаліція не ідуть на поступки, тобто не допускають до ренти опозицію чи її частину та імітують покращення для народу перед виборами.
Статус-кво влади зберігається, рента не змінюється. Насильство стає звичайним елементом українського життя, держава стає в один ряд з Білорусією та Росією.
Можуть з'явитися нові ренти, наприклад, як зараз, коли допущенний до ренти комерційний банк купує у НБУ валюту за 8 грн і тут же продає її за 9,1 грн.
Вірогідність такого сценарію - близько 40%.

3. Нарешті - третій сценарій. Влада радикально трансформується. Президент стає арбітром, в парламенті формується більшість, яка підтримує асоціацію з ЄС і справжні економічні реформи через формування технічного уряду професіоналів.

Відбувається зміна формацій - система обмеженого доступу і ренти відкидається, Україна переходить до системи вільного доступу, де панує чесна конкуренція. Це надто добре, щоб бути правдою. Вірогідність такого сценарію не перевищує 10%», - пояснює автор.

За першим сценарієм, найбільш вірогідним, влада та опозиція чи її частина сформують коаліційний уряд з орієнтацією на ЄС. Насильство припиниться.

За другим сценарієм влада нічого не міняє, сама формує уряд та орієнтується на Росію. Насильство стає латентним з періодичним загостренням.

Третій варіант - найменш імовірний. Міняється Конституція, і вже вільні депутати формують технічний уряд, який за згодою президента бере відповідальність за стан економіки принаймні на два роки - до чергових виборів парламенту», пише економіст.

Як буде розвиватися країна за цих трьох можливих сценаріїв, показує таблиця.

«Варто підкреслити, що перший і третій варіанти стануть більш вірогідними за умови надання президенту і прем'єр-міністру політичного імунітету - неможливості притягнення до кримінальної відповідальності протягом п'яти років після відставки.

Більш того, слід гарантувати недоторканість їх приватної власності. Ці гарантії повинні бути оформленні як закон, а ще краще - внести їх до Конституції.

Дуже хотів би, щоб президент і вся правляча коаліція уважно проаналізували дані таблиці. Це не пропаганда, а розрахунок. Другий варіант закінчиться вже не Євромайданом, а голодним бунтом і дефолтом у 2015-2016 роках. Це мусить розуміти і опозиція: краще компроміс і політична смерть, ніж смерть країни», - підсумовує автор статті.

ІА "Вголос": НОВИНИ