Якщо довго жувати жуйку, то вона обов’язково втратить свій смак. Якщо довгий час творити і слухати одну й ту ж саму музику, то є шанс, що згодом вона стане нецікавою. Але завжди можлива альтернатива. Якщо говорити про українське музичне сьогодення, то помітний розвиток електронної експериментальної музики. Вона існує у нас. Вона на певному рівні. І це тішить.
Гарний простір для експериментальної електронної музики є у Тернополі – різноманітні вечірки, перфоманси місцевих гуртів, зацікавлена публіка, виступи різних українських та закордонних музикантів, креативний клуб „Рейвах”.
23 березня. Наступна вечірка. Наступний гість. Dj Dunaewsky69 (Олександр Гладун) з Києва. Сьогодні він експериментує з електронною музикою. До цього були творчі спроби у різних музичних течіях – death metal, grind core, noise. Колись брав участь у проекті Haimorith (funny noise core), а згодом в Outer Orgasm (жестяк – не то слово), а ще нойз-кор команда Basin. До 2001 року грав у духовому оркестрі на ударних, а потім захопився електронною музикою. І вже у 2004 році виходить альбом “Contiguity” під іменем Dj Dunaewsky 69 і тепер це щось у стилі IDM/electronika/minimal techno.
Нічний клуб „Харлєй”, близько десятої вечора. Початок вечірки. Музика від dj Taba UN, Zavgospa, Vmos і спеціальний гість – Dj Dunaewsky 69. Маленьке приміщення клубу, публіки якраз вдосталь, не надто мало і не забагато. Перший сет Dj Taba UN з Тернополя.
Настрій ще тільки починає пристосовуватись до середовища. Майже ніхто не танцює, черги біля бару, знайомство з новими людьми, розмови у коридор. А потім, якось не усвідомлюєш, що якимось дивним чином до тебе приєднано тисячі електронних, невидимих дротів, музика, чи твоя свідомість, чи краще – підсвідомість?
Ноги, руки починають собі легенько рухатись. І поки в коридорі спілкуєшся з старими та новими знайомими, свою музику починає крути Dj Dunaewsky69. Початок не вельми ефектний, зате погляд уууууууу... Звук розтягнений, повільний, трохи бракує ритму, чіткості, жиру.
І тільки віднаходиш певний ритм, а далі йде ламання звуку, сповзання кудись. Трохи якоїсь темноти і депресивної повільності. Дунаєвський одночасно на гітарі і за пультом. Сама серйозність, чого ви, діти, чекаєте?
Тільки танцювальної музичної культурки? Але для цього і називається така музика експериментальною, щоб ніколи не звучати однаково. Якщо сподіватись, що буде так як минулого разу чи так як на записах, то краще не варто.
А люди насичені цим електронним ефіром, починають відкриватись, звільнятись від того, що на споді. Відверті еротичні сцени, оголені танці, любов дівчаток. Еротики було багато, нічого дивного, дівчатка, хлопчики, життя цікаве і енергійне, весна, любов, можливо просто гормони. А тут звільняєшся собі, тіло не покладається на заборони розуму. Навіть Франко писав колись, що музика, на відміну від літератури, територія підсвідомості.
Напевно, електронна експериментальна музика найкраще виконує функцію звільнення свідомості від різних емоцій, це, зрештою, психоделік. Діджею подобається грати для такої емоційної публіки, він вирішує продовжити свій виступ ще на одну годину. У другій частині свого виступу діджей починає рубати справді класну музику, чи то такий собі емоційний взаємообмін ?
Кінець сету Dj Dunaewskogo 69. А далі естафету підбирає Dj Zavgosp. Музика просто те, що треба. Швидкість відпочинку та, що треба, тіло переплетене з музикою, робить все, що вона хоче. Крутив Zavgosp музику, крутив, а далі вона стала трохи вже одноманітною, чи то просто сеанс підходив до завершення, годинна пізня, втомлене тіло нагадує про надмірність фізичної втоми (після Zavgospa почали розважати людей dj Taba UN, Vmos).
Дроти починають від’єднуватись, ритм зупиняється, люди то приходять, то відходять, сідають за столи і вже там продовжують спілкуватись. Музика далі, на майданчику ще кілька невгамовних, дехто продовжує танцювати на стільцях. Під кінець сеансу варто випити кави, для підтримки тіла, яке ще повинно занести тебе додому.
фото тут
ІА "Вголос": НОВИНИ