У Львові завжди обговорюють, коли збудують сміттєпереробний завод, скільки місто заборгувало банкам і коли впровадять електронний квиток у повному обсязі.
Найвеселіша історія – це електронний квиток, який реалізують вже 7 років з купою спроб і помилок. Можливо, ця тривалість викликала у впроваджувачів невпевненість у собі та своїх діях.
25 червня мерія оголосила новий етап електронного квитка - пересадковий квиток.
Всі зраділи, але не надовго, бо за три дні в Ратуші заявили, що це лише тестовий режим для студентів.
Про експерименти з квитком у Львові та досвід інших великих міст написали журналісти Lviv.Media.
Безкоштовна пересадка — тільки для студентів
Пересадковий квиток у Львові таки тестують на студентах, які зараз на канікулах. Тестування триватиме від кількох днів до кількох тижнів. Про наміри запуску пересадкового квитка ЛМР не приховувала, анонсувала за тиждень. Але через кілька днів оновила інформацію – такий квиток запрацює лише для студентів у тестовому режимі. Що пішло не так? Невідомо, бо у Ратуші не мають часу на коментарі. У пресслужбі пообіцяли спробувати домовитись про коментар цього тижня.
Львів відкритий до світу, але не до всіх журналістів.
Можливо, пан Забарило, директор департаменту міської мобільності, пояснив би, чому тестування пересадкового квитка проводять на студентах і не впроваджують одразу. Можливо, це через те, що у Львові досі не змогли запровадити оплату транспортної роботи для автомобільних перевізників.
Йдеться про оплату за кількість кілометрів, які проїхали автобуси, а не за кількість пасажирів. Така схема лежить в основі транспортної реформи у Львові, яка досі не реалізована повністю. Тож поки пан Забарило розповідає про плюси пересадкового квитка, який тестують: “40 хвилин це є той час, який необхідний аби дістатися з будь-якої кінцевої точки нашої громади до центральної частини міста або іншого пересадкового пункту для того аби здійснити безоплатну пересадку. Обмежень в пересадках немає, є лише обмеження по часу, якраз ці 40 хвилин”.
Але для безплатних пересадок на рахунку картки має бути кошти на кожну з них. Отже, 7 років від початку ідеї про електронний квиток до реалізації етапів з купою витрачених грошей і боргів. Чи є інший досвід? Є. Зокрема, у сусідів з Франківська, Тернополя, Житомира і Хмельницького.
Досвід Івано-Франківська
Наприклад, в Івано-Франківську почали обговорювати електронний квиток у 2018 році, а вже у 2020 продали перші картки з повним обсягом послуг. У Львові ж почали втілювати у 2016 році, коли підписали угоду про кредит на 10 млн євро. За курсом 2016 року це майже 283 мільйони гривень. А тим часом у Франківську електронний квиток діє вже 4 роки за 18 мільйонів гривень. Систему розробляла та сама фірма, що й у Тернополі, де квиток теж успішно працює кілька років.
“Ми виконували це за кошти міського бюджету, без будь-якої міжнародної чи кредитної допомоги, і робили це силами комунального підприємства, не створюючи нових і не залучаючи приватного інвестора. Вартість змінювалася залежно від кількості транспорту, адже паралельно ми закуповували новий транспорт з обладнанням. Також ми виготовляємо картки безкоштовно для пільгових категорій, включаючи учнів, що збільшило витрати. На сьогодні 150 транспортних засобів обладнані, і загальна вартість системи становить 18 мільйонів гривень”, — розповів виданню директор івано-франківського КП «Електроавтотранс» Віталій Голутяк.
В Івано-Франківську діє пересадковий квиток у межах 30 хвилин для всіх, не лише студентів. Є свої хиби, але є альтернатива – місячний абонемент. У Львові такої можливості нема. Ще є ліміт поїздок для пільговиків – 100 поїздок на місяць, у Львові – 60. Але у Франківську електронний квиток діє лише на комунальному транспорті, приватний поки що не переходить на електронну систему оплати. В планах у Франківська створити електронний квиток у телефоні, з можливістю швидкого поповнення і використання сімейного квитка.
Досвід Хмельницького
У Хмельницькому довелося перезапускати електронний квиток через переселенців, які не могли або не хотіли придбати квитки. Восени 2023 року вирішили повернутися до електронного квитка.
У Хмельницькому змінили оператора через конкурс, перезапуск тривав 4 місяці. Попередні бізнесмени надали доступ до існуючих карток. Міський бюджет не витрачав коштів на систему – все оплатив інвестор, отримуючи 8% прибутку з кожного квитка. Електронний квиток у Хмельницькому діє лише в комунальному транспорті, але до кінця року планують включити приватний. Лімітів на пільговий проїзд нема, пересадковий квиток планують запустити пізніше.
“На мою думку, зважаючи на війну та складну ситуацію з кадрами, я переконаний, що ми правильно обрали оператора, який самостійно обслуговує все обладнання та системи. Це мільйони гривень, і їх потрібно постійно обслуговувати. Важко уявити, як комунальні підприємства можуть утримувати ІТ-спеціалістів на низьку зарплату, тим більше, що знайти їх важко. Самостійне обслуговування було б великим викликом. Приватний оператор закриває всі питання, включаючи обслуговування, ремонт та контакт з пасажирами. Це ефективна кооперація влади і бізнесу, що дає якісний продукт без великих витрат платників податків на обладнання та систему”, — розповів у коментарі виданню заступник міського голови Хмельницького Микола Ваврищук.
Підсумок: одна з найбагатших громад України, Львів, не змогла швидко впровадити електронний квиток, маючи борги перед Європейським інвестиційним банком, витративши 7 років і змінивши команду. Система проблематична, не відтестована і повністю не реалізована. Тим часом інші міста успішно користуються електронним квитком кілька років поспіль за менші гроші.
ІА "Вголос": НОВИНИ