Львівські журналісти не могли не помітити новий піар-трюк мера Садового. Як тільки у пресі з’являються критичні статті на його адресу, електронною поштою тут же розсилаються прес-релізи якогось «Інформаційно-правового центру "Наше право"». Стиль прес-релізів до болю нагадує пріснопам’ятний cтиль Садового відколи він перестав боротися за мерське крісло і став міським головою: «давайте жити дружно, не варто критикувати, а краще підключайтеся до роботи та всі разом ліквідуємо недоліки у роботі міської влади».
До певного часу «Вголос» і АН «Прес-тайм», розуміючи це все, просто ігнорували їхні повідомлення. Але вчора ми отримали на свою електронну скриньку повідомлення наступного змісту: «Центр „Наше право” щодо публікації „Незважаючи на декларацію Садовим „війни” гральному бізнесу, у Львові відкриваються нові гральні салони” на Вголосі, повідомляє про відверте маніпулювання інформацією та фактами. Інформація та окремі думки подані у матеріалі, на думку експертів Центру не відповідають дійсності в частині довільного розуміння суті проблематики, викладу окремих псевдо-аргументів та введення громадськості в оману.
Окремі чиновники та деякі журналісти розуміють та трактують факти і положення нормативних актів у тому світлі, у якому їм зручно їх бачити і цим самим подають не зовсім правдиву інформацію громадськості. Експерти Центру „Наше право” закликають експертів та журналістів до надання більш фахових публікацій, роз’яснень та коментарів».
Ось так просто нас взяли і звинуватили нікому не відомі експерти нікому невідомого Центру у "маніпулювання інформацією та свідомістю громадськості", тобто в тому, в чому ми вже давно і послідовно звинувачуємо …правильно, мера Львова Андрія Садового!!! Нібито це ми, а не він, наш любимий помагай-мер, обіцяли ліквідувати у місті гральний бізнес, або бодай винести його за межі центру. Цікаво, а що в той час, коли наш мер у своїх виборчих програмах роздавав популістські обіцянки, робили ці захищаї Садового? Де вони були? Чому мовчали? А, може, вони працювали у виборчому штабі Садового?
Наголошуємо, що так звані експерти не мають жодного зауваження до викладених нами фактів. Їх тільки не влаштовує трактування! А як же іще можна потрактувати той факт, що мер обіцяє одне, а робить інше? Хіба ми змушували його до популістських заяв чи безграмотних наказів?
Але ми зовсім не проти того, щоб дискутувати, хотіли б тільки знати з ким доведеться сперечатися. Тому ми скерували до невідомих опонентів листа наступного змісту:
"Просимо надати телефони та прізвища експертів Центру "Наше право", яким не сподобалася публікація на "Вголосі. Можливо вони конкретніше та зрозуміліше пояснять нам, що саме їм не сподобалося в цій публікації. З повагою, Ірина Марушкіна"
І ось що ми отримали у відповідь. Читайте:
«Вельмишановна пані Ірино,
Не варто сприймати позицію центру "Наше право" як особисту образу чи закид у сторону Вашої агенції. Мова не йде про "не сподобалось", радше про частково не фахово оприлюднену публікацію (підписану агенцією без конкретних прізвищ).
Вважаємо за необхідне не вести "конкретніших та зрозуміліших" пояснень чи перепалок, а в конструктивному руслі обгрунтовувати позиції.
Необхідності оприлюднення прізвищ експертів та їх контактних даних не вбачаємо.
З повагою, Тарас Лепак, заст.керівника Інформаційно-правового центру "Наше право"
Зазначимо, що відповідно до закону, в інформаційних стрічках агентства «Прес-тайм» вказано перелік усіх журналістів, хто працює над випусками наших новин і наші реквізити. Отож знайти нас і зв’язатися з нами може кожен. Так само всі добре знають, хто робить сайт «Вголос». Реквізити вказано на сайті. Ну а як зрозуміти слова: «Необхідності оприлюднення прізвищ експертів та їх контактних даних не вбачаємо»? Отака собі таємна організація «федаїни Садового» - в буквальному перекладі – «готові пожертвувати собою заради Садового». Або, якщо перекласти не дослівно, а по-суті, то Інформаційно-правововий центр "Наше право" можна назвати «Захищаї Садового». «Помагай-мер» обзавівся «Захищай-центром». Логічно.
Однак нам уже стало цікаво: хто ж такі ці анонімні «любомери»? Відтак керівник «Прес тайму» Ірина Марушкіна звернулася зі ще одним запитом аби зясувати бодай якусь контактну особу від «федаїнів Садового - Інформаційно-правовового центру "Наше право"». На цей раз моноліт дав тріщину: «Можете зателефонувати до нашого почесного президента центру (вказано номер мобільного телефону) (Ярослав)».
Телефонуємо Через декілька хвилин розмов і запитань: «а навіщо Вам моє прізвище?», таки дізнаємося, що маємо справу з паном Ярослав Жукровським (вже з Інтернету нам стало відомо, що Ярослав Жукровський є тим самим юристом, який свого часу від Асоціації медіа-юристів брав активну участь у «похороні» газети «Ратуша» ).
Пан Жукровський намагався «вмити руки» і заперечити свою причетність до «федаїнів Садового», повідомивши, що він є тільки почесним президентом, який засновував центр у 2000 році, але вже давно відійшов від його справ. Однак, як нам вдалося з’ясувати, «почасний президент» сьогодні працює над іншим проектом «Громадський портал Львова», який, судячи з контенту, діє цілком в руслі «Захищаїв Садового».
На прохання назвати прізвища інших експертів Центру пан Жуковський запропонував … надіслати на його електронну скриньку офіційний запит і лише потому він надасть інформацію щодо кількості та фахового рівня експертів центру «Наше право». А чи є взагалі хлопчики, чи то пак, експерти? Як там у них сказано: «Інформація та окремі думки подані у матеріалі, на думку експертів Центру не відповідають дійсності в частині довільного розуміння суті проблематики, викладу окремих псевдо-аргументів та введення громадськості в оману». Ще раз насолодіться стилем: "Інформація... не відповідає дійсності в частині ...введення громадськості в оману". Стилісти. Умнічкі. Одним словом - експерти.
Федаїни Садового переходять в атаку. Епізод другий
На сторінках «Громадського порталу Львова» з’явилася інформація про громадську організацію, яка була нещодавно створена у Львові з ініціативи депутата Львівської міської ради Сорочкіна — Центр прав людини. До інформації була додана довідка наступного змісту:
У червні 2006 розпочав роботу Львівський центр прав людини, основними завданнями якого є безкоштовна юридична допомога громадянам, надання консультацій, написання заяв, скарг, претензій.
Основу Центру становлять кваліфіковані юристи і студенти старших курсів юридичних факультетів львівських внз, які працюють на громадських засадах. Центр продовжує і удосконалює починання громадської ініціативи "Самопоміч". Очолює центр - депутат Львівської міської ради Олег Сорочкін.
Львівський центр прав людини знаходиться за адресою: вул. Смерекова, 2».
Як читач здогадуєтеся, насправді Олег Сорочкін був не в курсі, що саме йому і його організації випала честь стати продовжувачем справи «помагая» Садового. І довідався про це лише від нас, журналістів «Вголосу» і «Прес-Тайму», які поцікавилися а як саме Центр продовжує і удосконалює починання громадської ініціативи "Самопоміч"? До речі львівська «Пора» все цей матеріал виставила на своєму офіційному сайті, тим самим підвердивши, що пан Сорочкін є продовжувачем справи Садового.
Чи може ми знову щось не так зрозуміли і не правильно трактуємо факти? І хто насправді маніпулює свідомістю громадськості?
ІА "Вголос": НОВИНИ