14 липня цього року депутати Львівської міської ради прийняли ухвалу про зміну і встановлення меж міста Львова. Цим документом було збільшено межі міста фактично на 250 га і нова межа Львова становитиме 15138,2926 га. Що це означає і яка подальша перспектива об’єднання Львова з межуючими населеними пунктами, з’ясовував кореспондент «Вголосу».
Земля за бартером
Як пояснив начальник управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради Сергій Коровайник, межі Львова востаннє змінювалися на підставі указів президії Верховної Ради УРСР від 1978 року. Тоді, зокрема, до території міста було включено промислову зону Рясне (1266,8 га), а у 1988 рр. до меж міста включили село Рясне (477 га). Відтоді більше жодних рішень про зміну меж Львова не приймалося.
«За цими документами до меж Львова не входила ані стара Білогорща, ані Сихів. Останній будувався на підставі державного акту, виданого Зуброю. У 90-х роках було рішення про передачу Сихова у постійне користування УКБ. Але остаточного рішення щодо передачі цієї земельної ділянки Львову не було. Фактично лише зараз ми робимо перший крок щодо офіційної передачі території Сихова до міста Львова. Для мешканців якихось юридичних нюансів це не матиме, ми лише завершуємо роботу, яка мала бути виконана ще в 90-х роках», – пояснює Сергій Коровайник. Те саме і з Білогорщею: роками люди не могли оформити документи на землю, узаконити збудоване житло і лише зараз її приєднують до міста.
Окрім того Зимна Вода передає Львову 100 га землі торфовищ зі сторони Білогорщі, які при нагоді місто зможе використати у власних потребах. Однак Львів теж не залишиться у боргу: ухвалою передбачено, що управління капітального будівництва Львівської міської ради має збудувати гравійну дороги від західного обходу Львова до житлового масиву «Білогорща». Ці роботи фінансуватимуться з міського бюджету. Будівництво мають завершити у 2016 році, дорога буде протяжністю орієнтовно 2 км, але не менше 7 м ширини проїжджої частини та 1,5 м узбіччя з обох сторін дороги. Водночас Зимна Вода зможе підключити свій водогін до львівських інженерних мереж.
«З іншими населеними пунктами ми практично провели обмін земельними ділянками, адже за останні 20 років виникла ситуація, коли і місто трохи залізло на їх території і вони на нашу, – розповів С. Коровайник. –Здебільшого, ми старалися робити рівноцінний обмін: скільки місто віддає, стільки й отримуємо. У Сокільник, наприклад, забрали аеропорт тощо».
Що кому
Фактично, Львівська міська рада провела роботу з узгодженням проектних меж Львова із суміжними 18 населеними пунктами. Ухвала передбачає:
1. Сокільницькій сільській раді Пустомитівського району:
— включити в межі м. Львова території, загальною площею 30,7471 га;
— вилучити з меж м. Львова території, загальною площею 0,4509 га, та передати їх сільській раді.
2. Скнилівській сільській раді Пустомитівського району:
— включити в межі м. Львова території, загальною площею 2,7686 га;
— вилучити з меж м. Львова території, загальною площею 19,7090 га, та передати їх сільській раді.
3. Лапаївській сільській раді Пустомитівського району:
— включити в межі м. Львова території, загальною площею 0,3048 га;
— вилучити з меж м. Львова території, загальною площею 0,3048 га, та передати їх сільській раді.
4. Рясне-Руській сільській раді Яворівського району:
— вилучити з меж м. Львова території, загальною площею 0,5569 га, та передати їх сільській раді.
5. Домажирівській сільській раді Яворівського району залишити межі в існуючих межах Львівської міської ради.
6. Бірківській сільській раді Яворівського району залишити межі в існуючих межах Львівської міської ради.
7. Брюховицькій селищній раді:
— вилучити з меж м. Львова території, загальною площею 17,4753 га, та передати їх селищній раді.
8. Грибовицькій сільській раді Жовківського району:
— вилучити з меж м. Львова території, загальною площею 1,3351 га, та передати їх сільській раді.
9. Малехівській сільській раді Жовківського району:
— вилучити з меж м. Львова території, загальною площею 1,9426 га, та передати їх сільській раді.
10. Сороки-Львівській сільській раді Пустомитівського району залишити межі в існуючих межах міста.
11. Лисиничівській сільській раді Пустомитівського району:
— включити в межі м. Львова території, загальною площею 5,0933 га;
— вилучити з меж м. Львова території, загальною площею 5,0933 га, та передати їх сільській раді.
12. Винниківській міській раді:
— вилучити з меж м. Львова території, загальною площею, 12,8906 га та передати їх Винниківській міській раді.
13. Чишківській сільській раді Пустомитівського району:
— включити в межі м. Львова території, загальною площею 1,2154 га;
— вилучити з меж м. Львова території, загальною площею 14,6809 га, та передати їх сільській раді.
14. Винничківській сільській раді Пустомитівського району залишити межі в існуючих межах Львівської міської ради.
15. Пасіки-Зубрицькій сільській раді Пустомитівського району:
— включити в межі м. Львова території, загальною площею 4,5483 га;
— вилучити з меж м. Львова території, загальною площею 4,5483 га, та передати їх сільській раді.
16. Зубрянській сільській раді Пустомитівського району:
— включити в межі м. Львова території, загальною площею 131,7678 га;
— вилучити з меж м. Львова території, загальною площею 9,4820 га, та передати їх сільській раді.
17. Солонківській сільській раді Пустомитівського району залишити межі в існуючих межах міста.
18. Зимноводівській сільській раді Пустомитівського району:
— включити в межі м. Львова території, загальною площею 156,1035 га;
вилучити з меж м. Львова території, загальною площею 0,7865 га, та передати їх сільській раді.
Також в межі Львова буде входити територія Винниківського та Брюховецького лісництв, яка знаходиться в користуванні Державного підприємства «Львівське лісове господарство».
Плюси для міста
Депутат Львівської міської ради від ВО «Свобода», член постійної депутатської комісії землекористування Тарас Гупало так коментує суть цього документу: «Ця ухвала встановлює і змінює межу міста Львова. Повноваження змінювати межі великих населених пунктів, таких як Львів, має Верховна Рада України. Місто зі свого боку за старими земельними актами узгоджує межі з усіма населеними пунктами, які оточують його, таких є 18. Ця робота розпочалася ще у 2011 році, коли ми доєднали до міста 52 га кварталу Білогорщі, які були надані в 90-му році державним актом у користування людям. Але проблема полягала у тому, що люди фактично отримали від держави землю, територіально вона знаходилася у Львові, а адміністративно поза межами населеного пункту. Відповідно люди не могли ані приватизувати ділянки, ані ввести у експлуатацію житло, яке вони збудували.
Станом на сьогодні місто велике, воно перенаселене, вільних земельних ділянок майже немає, воно б мало розширюватися, утім селищні ради теж прагнуть розширюватися. Що нам вдалося досягти? Ми провели обмін деякими територіями і в результати вийшли на баланс +250 га. Для нас, як для міста, це досить великий плюс встановлення меж, тому що коли йшла мова про інвентаризацію земельних ділянок Львова у 2001 році, ми не могли її провести, адже не було замкненого кола, а були лише дірки з різних боків. Тепер маємо замкнену лінію. Якщо буде все гаразд і парламент затвердить визначені нами межі Львова, ми зможемо провести інвентаризацію землі, знатимемо, скільки в нас земель промисловості, скільки під житлову забудову, скільки загалом вільних земель. Щоб не було спекуляцій, коли виконавчі органи кажуть, що землі немає, а вона насправді є».
З ким було найважче домовлятися?
Як розповів Тарас Гупало, нелегкими були перемовини з м. Винники, мер якого практично не приходив на жодну нараду. Загалом проводилися консультації, наради і на рівні області, аби досягти компромісу.
«Ми віддали Винникам 12 га, але залишили за собою все лісництво. Також були палкі дебати по Брюховичах, в результаті ми залишили їм цвинтар, місця, на які вже були видані державні акти, а лісництво залишилося за містом», – розповів депутат.
Водночас Сергій Коровайник повідомив, що є ряд населених пунктів, з якими Львову так і не вдалося домовитися.
«Та ми використали законодавчу базу, де прописано: якщо ми в котрогось населеного пункту не забираємо жодного метра квадратного, то в принципі можемо не погоджувати з ними межі. Це ми говоримо про Брюховичі, Грибовичі і Рясне-Руську. Є населені пункти, з якими ми дійшли компромісу: частину віддали їм, частину отримали собі. Зараз ми у процесі фіксації території, а потім будемо рухатися до розширення меж міста, але однозначно не до зменшення», – наголосив Коровайник.
Загалом процес встановлення і узгодження меж, за словами чиновника, тривав не один місяць.
«Межі Львова перманентно фіксувалися протягом останніх 20 років. Про те, що місто Львів веде роботу по встановленню меж, були повідомленні всі населені пункти. В кінцевому результаті ми маємо графічні матеріали щодо погодження меж з усіма населеними пунктами довкола Львова. Основна маса тих графічних матеріалів підписана керівниками цих населених пунктів. Зараз ми скерували листи до них з інформацією, які території будуть вилучатися, щоб вони на своїх сесіях прийняли відповідні рішення. У принципі попередньо це питання вже погоджено і з депутатськими корпусами, і з головами цих сіл», – каже Коровайник.
Об’єднання громад
Відповідно до Комплексної стратегії розвитку Львова 2012-2025рр., розширення меж Львова має відбуватися за рахунок приєднання довколишніх населених пунктів. Як пояснює депутат Тарас Гупало, все залежатиме від того, як пройде в Україні адміністративно-територіальна реформа. «На мою думку, все таки Львів буде розвиватися і всі бізнес-центри поблизу Львова рано чи пізно мали б відійти до міста і кошти мали б йти у наш бюджет», - додав депутат. Натомість С. Коровайник пояснює, що наразі слід зафіксувати межі Львова, а коли вже буде основа, то можна розглядати й питання про об’єднання з сусідніми громадами, якщо буде на те їх воля і воля міста.
Наразі прийнята ухвала про зміну і встановлення меж міста Львова – це лише початок. За словами Сергія Коровайника, зараз, перш за все, потрібно виготовити технічну документацію щодо меж міста Львова, далі провести державну землевпорядну експертизу в Києві, після цього відповідний документ має затвердити Львівська міська рада, Львівська обласна рада і Верховна рада України. «Орієнтовно ми плануємо десь за 1,5 місяці зробити документацію і пройти експертизу в Києві»– пояснив він.
Олена Янковська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ