Про проблеми з водопостачанням у Львові говориться багато, проте на їх вирішення це аж ніяк не впливає. Тим часом, на початку 90-х система водопостачання в Будапешті перебувала в ненабагато кращому стані, ніж зараз у Львові. Будапешт свої проблеми вирішив за рахунок передачі господарства в управління інвестору. Про те, якими були перші кроки концесіонера в цьому напрямку розповіли представники угорської Veolia Георг Палко та Іштван Холло.

Георг Палко: У 1997 році ми створили спільне підприємство з мерією Будапешта (на умовах 75% належить мерії, 25% — нам). Незважаючи на те, що у нас лише 25%, все керівництво, весь менеджмент — наш. В Будапешті свої роботи ми почали з каналізаційної системи та систем очистки води.

Згідно з угодою, водоканал мав вийти на стабільні результати. При цьому потрібно було зменшити витрати і не піднімати тариф. Була велика проблема зі збором тарифу, простіше кажучи, люди просто не платили. Крім того, було багато нелегальних „врізок” у водогін.

Нашу співпрацю можна вважати вдалою, сьогодні підприємство працює краще та економніше, воно фінансово стабільне. Угода розрахована на 25 років, і те, що нас запросили сюди, свідчить про успішність нашої роботи в Будапешті.

Якими були перші кроки Veolia на Будапештському водоканалі? Що було зроблено в першу чергу?

Георг Палко: Підприємство тоді було дуже енергозатратним, окрім того, довелось міняти весь технічний парк. Існували серйозні проблеми з експлуатацію очисних споруд. У поганому стані була каналізаційна система. Саме з каналізування та очисних споруд ми і почали.

Перші результати з’явились за 5 років. Зараз (минуло вже 10 років) все стало на свої місця. Але це тривалий процес. Будапешт — це все таки столиця, це 2-мільйонне місто. І п’ять років для нього дуже мало, це тільки на „розкачку”.

Яка мета вашого візиту до Львова?

Іштван Холло: Veolia вже другий рік вивчає ринок України. Ми розсилали по меріях інформацію про нашу компанію, про те як ми працюємо з водоканалами. Львів був одним з перших, хто відреагував. Окрім того, отримали запрошення від Віри Ульянченко (голова Київської ОДА). Минулого тижня були в Київській області.

Але львів’яни були найбільш швидкими. Після нашої пропозиції про співпрацю ваші представники відразу приїхали в Будапешт. На жаль, тоді було мало часу, тому вирішили показати техніку на місці.

Директор „Львівводоканалу” Мирослав Заплатинський: Це демонстрація можливостей техніки, яку ми, на жаль, не можемо зараз мати в парку. Ми цю техніку бачили на різних виставках, а от нагоду використати і побачити її в роботі отримали вперше.

Чи відвідували ви „Львівводоканал”?

Іштван Холло: Так, в лютому ми вже були в гостях на водоканалі.

Як надалі буде продовжуватись співпраця?

Мирослав Заплатинський: Наразі, мова про ніякі форми співпраці, які би були пов’язані з концесією, орендою чи з СП нема. Ми ведемо діалог з ними, як зі світовим лідером, вони — номер один у світі. Це я не перебільшую. Тому коли ми отримали пропозицію (а проблема у нас дуже гостра) відразу розпочали перемовини. Наразі ведемо діалог як з старшими партнерами, які покажуть нам напрямок куди рухатись.

Скільки Veolia вклала у розвиток Будапештського водоканалу?

Георг Палко: Програма реформування оцінена у 80 млн. USD. В 1997 році ми відразу вклали цю суму в реструктуризацію, оновлення обладнання, в розвиток.

А які обороти компанії в цілому?

Річний оборот складає близько 30 млрд. євро.

Це більше ніж річний бюджет України...

Це набагато більше, ніж бюджет Угорщини. Але треба додати, що Veolia світовий лідер.



ІА "Вголос": НОВИНИ