У день його народження “Вголос” пригадає цікаві факти з біографії Героя.

Василь Сліпак народився у Львові. У 9 років він потрапив до знаменитої Львівської хорової капели «Дударик», де і почалася його кар'єра співака. Студентом Львівської консерваторії Василь став у 1992 році, займався сольним співом у професорки Марії Байко, яка розвинула його унікальний голос – контртенор. 

у 1997 році Сліпак успішно подолав конкурсне випробування на вступ до складу Паризької національної опери. Водночас у Парижі продовжував навчатися в найкращих педагогів Європи.

У 2000-х Василь Сліпак – уже відомий на весь світ виконавець, який співає на найкращих сценах світу, але завжди відгукується на пропозиції виступити на Батьківщині. У його репертуарі – десятки знаменитих партій, але улюбленою є партія Мефістофеля із «Фауста». Звідси з’явився позивний «Міф», під яким Василь Сліпак стане відомим на російсько-українській війні.

Він двічі відмовлявся прийняти французьке громадянство.

Під час Революції Гідності мав контракт в Опері і не міг вилетіти до Києва, але координував у Франції громадські акції, спрямовані на підтримку України: відправляв на Майдан гуманітарну допомогу, влаштовував благодійні концерти. 

Коли на сході почалася війна, створив благодійну організацію «Fraternité Ukrainienne/Українське братство», допомагав українським захисникам, познайомився із вояками Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», згодом сам долучився до них.

«Я пропустив Майдан, але війни не пропущу», – сказав Василь.

Він тричі був на фронті. Уперше поїхав на війну у травні 2015 року. Воював у Пісках у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу. Повернувся пораненим.

Вдруге поїхав на фронт у вересні 2015 року, у Водяне, на лінію зіткнення, у жовтні повернувся до Парижа.

В червні 2016 року знову поїхав на Донбас. Планував залишитися там на пів року. Але 29 червня 2016 року загинув у бою від кулі ворожого снайпера. Він став першим Героєм України серед добровольців. Похований на Алеї Героїв Личаківського кладовища у Львові.

Вже навіть після смерті Василь послужив поштовхом для змін в Україні: після його загибелі в Україні ухвалили відповідне законодавство стосовно добровольців – їх прирівняли до воїнів Збройних Сил.

Про життєвий шлях Героя України знято документальні фільми «Моя війна. Два життя Василя Сліпака», «Міф», «Арія, перервана кулею».

ІА "Вголос": НОВИНИ