Національний університет «Львівська політехніка» 15 листопада звільнив Ірину Фаріон з посади професорки кафедри української мови. Раніше в одному з ефірів вона заявила, що необхідно, щоб російськомовні військові ЗСУ переходили на українську.
Звільнення Ірини Фаріон одним з перших підтвердив міністр освіти Оксен Лісовий.
«Позиція міністерства незмінна – людям, які не розділяють цінності гідності та не відчувають поваги до воїнів, немає місця в системі освіти, – написав він у Facebook.
Зазначимо, що така заява міністра викликала гостру критику і відбулося жваве обговорення під його постом у соцмережах. Урядовця критикують через звільнення Фаріон. Водночас нагадують, що у Дніпровському виші досі працює викладачка, яка принципово розмовляє російською. На думку українців, міністр мав би стати на захист мовознавиці.
У наказі, датованому 15 листопада, вказано, що Ірину Фаріон звільнили з посади професорки кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук через вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи. Наказ ректора НУ «Львівська політехніка» Юрія Бобала про звільнення Ірини Фаріон Невдовзі прес-служба «Львівської політехніки» також підтвердили, що з 16 листопада університет розриває трудовий договір із професоркою.
Водночас Ірина Фаріон запевнила, що звертатиметься до суду.
«Звільнення без жодного підпису. Це щось нове у трудовому праві. Які ж дуже маленькі стали враз ті, що працюють у великих стінах Політехніки, яку освятили свого часу своїм життям Степан Бандера і Роман Шухевич, Катерина Зарицька і Остап Мащак, Петро Франко і Степан Чарнецький. Дякую кожному своєму студенту за радість, розкіш і глибину спілкування. До перемоги, панове! Все тільки розпочинається, бо кожен фініш - це по суті старт. Готую позов до суду», - написала мовознавиця у себе у Телеграм.
З підтримкою Ірини Фаріон виступили на її рідній кафедрі. Там наголосили, що доктор філологічних наук Ірина Фаріон працює у Львівській політехніці від 1991 року. Її невтомна наукова робота обліковується доробком у 7 одноосібних і 7 колективних монографій та близько 400 наукових статей, численними виступами на наукових конференціях та науково-просвітницькими проєктами «Мова – твого життя основа» (1998–2008 рр.), «Від книги до мети» (2011–2019 рр.), «Велич особистости» (2014–2019 рр.), «Ген українців» (2019–2023 рр.).
"Вона стала натхненницею проведення у Львівській політехніці Конкурсу з української мови імені Петра Яцика, є багаторічним головою журі університетського туру, головою наглядової ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.
Її освітньо-педагогічна діяльність пошанована Міжнародною премією Ліги українських меценатів ім. Олекси Гірника за національно-патріотичне виховання молоді, Почесною грамотою імені президента НТШ Михайла Грушевського від Управи Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці за «невтомну академічну діяльність у галузі українознавства», Всеукраїнською премією ім. Б. Грінченка за просвітницьку діяльність, Почесною грамотою Верховної Ради України за вагомий внесок у розвиток вітчизняної освіти, удосконалення сучасної нормативно-правової бази освіти і науки й численними іншими відзнаками, а головне – повагою своїх вихованців-студентів, авторитетом у колективі", - йдеться у зверненні працівників кафедри.
Її громадянська позиція, зазначають працівники кафедри, послідовно націєцентрична. Висловлювання, що стали предметом активного обговорення в соціальних мережах, ні в якому разі не скеровані на дискредитацію наших героїчних захисників, яких Ірина Дмитрівна разом з усім колективом катедри активно підтримує конкретними матеріальними й духовними засобами, а відображають її стійку громадсько-політичну позицію, спрямовану на утвердження державного статусу української мови, гарантованого Конституцією України. Тому довільна й упереджена інтерпретація вирваних з контексту інтерв’ю фраз і войовничо-агресивні заклики щодо Ірини Фаріон, які раз у раз трапляються в соцмережах, наводять на думку про цілеспрямоване цькування.
«Нині українське суспільство потребує єдности й зосереджености на боротьбі з ненависним московським агресором, а розпалювання пристрастей довкола емоційного висловлювання в інтерв’ю вважаємо проявом ворожої атаки на нашу українську згуртованість», - йдеться у зверненні.
Під зверненням підписався колектив катедри української мови: Геннадій Вознюк, Зоряна Куньч, Оксана Литвин, Оксана Микитюк, Софія Булик-Верхола, Юлія Теглівець, Галина Городиловська, Мирослава Гнатюк, Лілія Харчук, Ірина Шмілик, Ірина Ментинська, Володимир Дяків, Соломія-Марія Ковалів, Ірина Черевко, Ярослав Пура, Стефанія Руденко, Мирослава Попадинець, Галина Кирик, Оксана Дутко.
ІА "Вголос": НОВИНИ