Після того, як імперська Росія стала ініціатором Першої світової війни, всі країни Європи почали з острахом оглядатися на державу, що займала 1/6 земної суші. На пам’яті поколінь європейців ще була російсько-турецька війна 1856 року. Її розпочала та ж сама Росія нападом флоту адмірала Нахімова на турецьке місто Синоп, в якому розташовувалася база турецького флоту. Вночі брандери (кораблі без екіпажів, але начинені вибухівкою) спалили весь флот південного сусіда. На захист прийшли Англія і Франція, зайняли Севастополь і Балаклаву, де до сьогодні збереглася Англійська набережна. Зрозуміло, що в кожному випадку Росія звинуватила закордонних імперіалістів, що, на думку Петербурга, були винуватцями збройних сутичок. Так сталося і в 1904 році, коли неграмотна Московія програла російсько-японську війну. Але нападати треба було, бо карти свідчили, що всі землі, на які зазіхала Росія, були «исконно русскими». Завжди один і той же почерк. Одні і ті ж звинувачення будь-кого в агресивній політиці.
Коли після п’яти років світової війни Верховна рада Антанти 8 грудня 1919 року визнала східним кордоном Польщі так звану «лінію Керзона», Європа погодилася, бо вже не було сил і ресурсів для світової бійни. Ця лінія на карті проходила через Гродно – Ялівку – Немирів – Брест – Литовськ – Дорогульськ – Устилуг, на схід від Грубешова через Крилув і далі на південний захід від Перемишля до Карпат. Коли 1920 в ході радянсько-польської війни більшовицькі орди сунули до Варшави, лорд Д.Н.Керзон запропонував зупинити наступ Червоної Армії на цій лінії. Проте пізніше Польща встигла зайняти західноукраїнські і західнобілоруські землі. Бо коням Першої кінної армії Будьоного не було що їсти до Варшави. Населення більшовиків не приймало. А от у 1945 році польсько-радянський кордон був встановлений в основному по лінії Керзона з деякими відхиленнями на користь Польщі. Ці «відхилення» на карті визнали за рахунок українських земель. Але хіба тоді хтось міг перечити Сталіну, якого боявся весь світ. Він воював не просто на картах. Нищив мільйони у битвах.
Порахуйте, скільки часу знаходилися під владою пілсудської Польщі землі на схід від лінії Керзона, і стане незрозумілим і смішним намагання деяких сил у Польщі на право володіння територіями східної Галичини, Волині, Полісся, Білорусі і Литви. Хоча секрет дуже простий. Це і сьогодні агресивна Московія намагається руками інших захопити чужі території. Не вдалося на сході України, спробуємо на заході. Підкупили десяток нерозумних поляків і натравили їх на необдумані кроки. Самі наші сусіди визнають, що сьогодні в Польщі є декілька партієчок, що існують на гроші Москви. А вже Путіну не забувати, як це гарно і безпечно воювати на картах. Його цьому вчили в штабах КГБ Радянського Союзу.
Пані і панове, не забувайте: лінія Керзона – це лише пряма, проведена англійським лордом по паперовій карті. А Холм (тепер Хелм) – це була столиця руської Галичини. А в Дорогуську князь Данило Галицький одяг королівську корону від Папи римського. І зараз, коли кремлівський карлик уже потягнувся на Близький Схід, починати суперечку на картах просто безглуздо. Невже поляки забувають, що вони десятиліттями жили під владою імператорської Росії. Їм потрібен ще один Дзержинський? Чи вони задовольняться кегебістом Путіним?
ІА "Вголос": НОВИНИ