- Я не відкрию великий секрет, коли скажу, що остання крапля, яка переповнила чашу мого терпіння – це суддівство з «Дніпром-1». Але хотілось би сьогодні говорити не тільки про суддівство, але і про емоції, без яких важко уявити наш футбол. Я б не хотів, щоб журналісти, фанати, президенти клубів були байдужими до того, що відбувається в нашому футболі. Я б хотів почати діалог, не боятися говорити. Розумію, що після сьогоднішнього дня у мене з’явиться дуже багато ворогів. Але я прожив непросте життя, досягнув певного успіху та думаю, що маю моральне право відкрито говорити та почувати себе вільно. За цю свободу ми боремось у нашій країні і ми повинні бути вільними і у нашому футболі. Ось це бажання усім сподобатись призводить до плачевних наслідків. Ми усі бачимо, у якому поганому стані зараз перебуває наш футбол. Звісно, можна списувати це на воєнні дії, але я би шукав проблему глибше.
Речі, які зараз відбуваються в українському футболі, мені говорять про те, що ми не туди рухаємось, або не з тими, з ким потрібно. Сучасне бачення футболу у світі пішло далеко вперед, у порівнянні з нами. Тому настав час говорити про те, що відбувається у нас. В українському футболі утворилось організоване злочинне угрупування (ОЗУ), яке називається УАФ. Керує цим угрупуванням Павелко – пахан українського футболу, король всєя футболу. Права рука Павелка – це Алан Плієв, колишній охоронець та Вадим Костюченко. Це 3 людини, які керують нашим футболом, але до футболу жодного відношення не мають. Це люди, які паразитують на футболі і створили монополію, про яку ми сьогодні поговоримо.
Багато президентів клубів вкладають великі гроші в український футбол, які вони могли би витрачати на свої сім’ї та інші потреби. Але замість допомоги від УАФ, ці президенти опинились фактично у заручниках, у тому плані, що вони не мають права нічого сказати. Тому що в ОЗУ УАФ є каральні органи у вигляді КДК, які одразу виписують штрафи, починають людей довічно дискваліфіковувати. Я був вимушений офіційно піти з посади президента «Руху», тому що мені постійно погрожували довічною дискваліфікацією. Тепер я не буду мовчати про жоден епізод, про жодне футбольне вбивство, яке організовує Павелко, Костюченко та їх банда. Я буду говорити публічно, адже тепер я вболівальник.
- Прокоментуйте ситуацію з поєдинком «Руху» проти «Дніпра-1».
- Я спробую більш широко відповісти на це питання. Коли ми лише починали будувати наш клуб, я казав, що хочу брати приклад з клубів Коломойського. Для мене прикладом президента футбольного клубу був Ігор Валерійович. Він теж не всім подобається, але те, що він робив для українського футболу, заслуговує на повагу. Попри те, що він мав «дружні стосунки» з 5 клубами, ми не можемо закинути, що один з клубів спеціально програвав «Дніпру». Такого не було ніколи. Тому для нас ця робота була прикладом. У Дніпрі була дійсно така команда, як в пісні: «Воїни світла, воїни добра», цим колективом пишалась уся країна.
Але сьогодні, завдяки Павелку, Красніков знову є в українському футболі. Вдумайтесь, після останньої спортивної інстанції, яка дискваліфікувала Краснікова на 10 років, УАФ своїм рішенням повертає його у футбол. Щодо матчу, то питання навіть не в пенальті. Я багато спілкувався після цього поєдинку, мені дзвонили судді УПЛ, в усіх була одна фраза: «Вас просто вбили». І я би хотів сказати усім видимим та невидимим бенефіціарам «Дніпра-1», що команду «Дніпро» в Україні люблять, і немає різниці чи є у назві приставка «1». А на сьогодні в клубі з’явився Красніков, від якого відверто смердить. І жодна золота медаль не змиє цей сморід. Думаю, що мої слова дійдуть до власників «Дніпра-1». Це хороша команда, там була пророблена сильна робота і я не думаю, що їм потрібно вся ця історія.
- Комітет арбітрів України виправдав рішення Юрія Іванова у матчі «Рух» - «Дніпро-1». Що ви про це скажете?
- У нас в футболі є такий персонаж як Лучано Лучі. На його думку, він приїхав з квітучої Італії в Україну, де живуть аборигени. Він президентів називав дурнями та ідіотами, а УАФ навіть не намагалось зробити розслідування. Я не можу уявити, щоб таке відбулось в європейських країнах. Якби там хтось назвав президентів клубів дурнями, його би на вилах винесли б до ранку. А у нас це нормальна історія.
З приватних розмов я знаю, що він дозволяє собі вмішуватись у суддівство прямо під час матчу. Він пише арбітрам ВАА прямо під час гри, чи потрібно ставити пенальті. А потім пише: «Я тебе вижену». Вони суддів залякали, але арбітри теж готові до змін. Ця система вбиває і суддівський корпус, але там є сильні арбітри, які хочуть вільно працювати, а не лише Іванови. Арбітри його також ненавидять, тому що це улюбленець Костюченка та Павелка. Йому на матчі потрібно давати автомат замість свистка, результат не зміниться.
Є у Лучі асистент-перекладач Роман. І ось що він собі дозволяє… Наприклад, призначили на гру між командами А та Б порядного арбітра Х. А цей Роман дзвонить до арбітрів і наказує написати заяву на відмову від матчу за станом здоров’я. І в цей момент з’являється Іванов. А після цього пропадають такі команди, як «Олімпік», «Агробізнес». Вони в УАФ думали, що приславши на «Рух» Іванова щось подібне відбудеться з нами? Не дочекаєтесь!
Я звертаюсь до президентів клубів: досить мовчати! Давайте щось робити. Потрібно рятувати наш футбол, адже він помирає. Він лежить в реанімаційній кімнаті, підключений до всіх апаратів. Нам або лікаря, або клініку потрібно змінювати. Я готовий боротись, і ця конференція – це мій крик душі. Я прийшов з амбіціями змінити український футбол на краще. Його потрібно будувати з фундаменту, з самого низу. Так, це важко, боляче та довго, але це потрібно. Уся футбольна спільнота хоче змін. Ми повинні щось робити. Потрібно щоб усі прокинулися і згадали, що ми вільні люди вільної країни. І ніякі Павелки та Костюченки не можуть керувати нашим футболом. Ці люди – наймані працівники і не повинні розповідати, як нам потрібно жити.
- Чи є у вас претензії до Олександра Шевченка як члена УАФ?
- Щодо Олександра Шевченка. Він вже рік не з’являється в Асоціації та не бере участі у виконкомах. В мене до Олександра Яковича ніяких претензій немає. Він чудово працює на посаді президента Львівської асоціації футболу. Зараз у нас йде до завершення Прем’єр-ліга Львівщини, також ми єдина область, де проводяться змагання ДЮФЛ. Павелко з 10 поверху клав на дитячий футбол, вони нічого для дітей не роблять. Ми возимо своїх дітей на турніри в Європу, тому що в Україні дитячий футбол нікому не потрібен.
Хотів би сказати про Протасова та Дем’яненка. Для мене це футбольні легенди України. Я до цих людей окрім симпатії та любові нічого не відчуваю. І зараз УАФ друкує заяви від їх імені, а ми всі знаємо, що ці тексти їм пишуть. Ці люди їх просто підписують. Мені, направду, боляче від цього. Мені боляче, що ця наволоч з УАФ сховалась за спинами легенд українського футболу і їм підсовує ці тексти.
Ще одна цікава історія. Олеже, хто тебе врятував, коли ти сидів в окупованому селі в підвалі? Ти напевно забув, хто тебе вивіз цього села? Ти забув скільки людей ризикувало життям, щоб тебе вивезти? Бо ти для нас велика футбольна людина. А Павелко про тебе згадав через 2 тижні після того, як дізнався, що ти тут. Ти думаєш, що твоя доля цікавила Павелка? Олеже, Павелка в той час цікавили 4 кілограми чорної ікри, яку він забув по дорозі в Мукачево. За тебе боролись ми.
- Як змінити українське суддівство?
- Щоб змінити суддівство, потрібно бажання щось змінювати. Цього бажання у угрупування, яке керує УАФ, немає. Це дуже просто змінюється, і судді хочуть цих змін, вони готові, просто треба захотіти. Ми можемо зробити наглядову раду, дискусії з суддями, систему оцінювання та багато іншого. Потрібно шукати не причини щось не робити, а можливості це зробити.
- Кого би ви хотіли бачити наступним президентом УАФ?
- Я вам точно можу сказати, хто не піде на цю посаду – це Григорій Козловський та Олександр Шевченко. Мені важко сказати, хто там буде. Думаю, це має визначити футбольне суспільство. Нам потрібно думати, щоб ми не обрали собі ще одного Павелка. Щоб ми прописали зрозумілі правила гри. Потрібно думати про те, як нам отримати фінансовий звіт асоціації. Мені цікаво, скільки Україна отримала за виступи на Євро, а ще цікавіше – куди пішли ці гроші.
- Зараз обговорюється подача Україною заявки на ЧС-2030. І найбільше у цій ситуації фігурує Павелко та УАФ. Чия тут головна заслуга – Павелка чи Зеленського?
- Павелко має до чемпіонату світу в Україні таке саме відношення, як я до Марсу. Наскільки мені відомо, ЧС може пройти в Україні лише завдяки одній людині – Володимиру Зеленському. Це був його особистий контакт з Чеферіном, і після цієї розмови у нас є великі шанси прийняти матчі чемпіонату світу. І яке відношення до цього має Павелко? Ніякого.
- Що не так було з пропозицією Setanta і чому «Рух» не доєднався до телепулу?
- Телепул складається з кількох речей. Перше – це телевізійні права. 1,5 мільйона за права на трансляцію – це неприйнятна ціна для українського футболу. Це подачка. І ми навіть були готові на це, ми за єдиний телепул. Але давайте ми ці 1,5 мільйона не будемо проїдати, а наймемо фахівця, який порахує скільки нам потрібно грошей на УПЛ ТВ, купимо камери, ПТСки. Невже це була погана ідея?
А друге – це беттінгові права, які теж є невід’ємною частиною телепулу. А знаєте де зараз ці права? В УАФ. Знаєте як вони там опинились? На виконкомі вони дуже швидко проголосували за це. І їх продали для того, щоб купити машину ВАА. ВАА, якого немає. А зараз є інформація, що ВАА був відданий румунській федерації в оренду. Беттінгові права продали рішенням виконкому, щоб купити ВАА. А ми писали 3 листи, щоб нам надали на ігри ВАА, і його надали лише на матч з «Ворсклою».
Я сьогодні відкрив вам своє серце, тому що мені це все болить, немає сили все це терпіти. Я дуже тяжко переживаю за ігри. Після «Дніпра-1» у мене було 120 ударів серця на хвилину, я матч з «Ворсклою» не дивився. Мені жінка каже: «Ти померти хочеш під час матчу?» Мені дуже болить, але не за себе. Повірте, я без футболу зекономлю купу грошей, спокою та нервів. Але не можу я так, тому що люблю цю гру. Поплисти за течією? За течією пливуть тільки трупи – живі люди пливуть проти течії. Я буду боротись до кінця, хай буде що буде, але мовчати я більше не збираюсь. Я стану кошмаром для УАФ, вони проклянуть день, коли почали ці ігри.
- Ви би підтримали кандидатуру Зозулі на посаду президента УАФ?
- Зозуля мені дзвонив тиждень тому і задав напряму питання, чи підтримав би я його, якби він балотувався на цю посаду? Ми з ним дуже добре знайомі з 2014 року, він є прекрасним кандидатом, але одним з кандидатів. Ми ж не хочемо одного безальтернативного кандидата забрати, щоб поставити іншого?! Він прекрасна кандидатура, але я хотів би, щоб суспільство мало вибір – 3,4,5 кандидатів. А можливо вони знайдуть спільну мову і працюватимуть разом.
Я хочу змін, футбольне суспільство хоче змін. Нижче немає куди падати. Мене замучило це б***ство в українському футболі, очолюване Андрієм Павелком.
Повну версію прес-конференції Григорія Козловського дивіться на YouTube-каналі RuhTV:
ІА "Вголос": НОВИНИ