Губернатор Львівської області Петро Олійник готовий фінансувати перевибори до ВР на громадських засадах
Економ-клас
Скільки коштуватиме про¬ведення дострокових виборів до ВР на Львівщині?
Якщо працювати в режимі суворої економії, нам вистачить 3-4 млн. грн. У нас члени виборчих дільниць готові пра¬цювати безплатно або принаймні за менші гроші, ніж це передбачено законом про вибори народних депутатів. Якщо ЦВК прийме рішення про проведення дострокових виборів, ми нарівні облради готові сформувати позабюджетний фонд, з якого фінансуватимемо організа¬цію та проведення виборів. На повнити цей фонд зможемо за рахунок пожертвувань громадян і підприємств.
Наскільки законним є фінансування виборів з позабюджетного фонду?
Враховуючи антиконституційність низки останніх рішень ВР і Кабміну, такий варіант фінансування виборів виглядає цілком легітимним. Го¬ловне, щоб гроші на окружні та дільничні комісії йшли через органи місцевого самоврядування.
Чи отримали ви вказівки від ЦВК щодо підготовки виборів?
Отримали листа від голови ЦВК Ярослава Давидовича, де йшлося про необхідність сформувати окружні виборчі комісії та забезпечити їхню роботу технічно. Усі процедури, передбачені цим листом, ми виконали. Інших інструкцій від ЦВК у письмовому вигляді ми, на жаль, поки що не отримували.
Наскільки реально провести вибори 27 травня?
Те, що регіонали, комуністи і соціалісти не включають своїх представників до складу дільничних виборчих комісій, не сприяє демократичності виборів. Про терміни слід запитати політиків. Ми як виконавча структура можемо провести вибори 27 травня
Скільки зараз коштує земля в курортних районах Львівщини?
$3-5 тис. за сотку. При цьому, що характерно, хитрі голови сільрад виділили своїй рідні найпривабливіші ділянки (зазвичай у центрі поля). І коли системний капітал приходить зі своїми проектами, то змушений домовлятися не лише з владою, а й з приватними власниками, чиї наділи розташовані посередині великих ділянок. Умовно кажучи, якщо велика ділянка коштує 1 млн. грн.., то стільки само можуть запросити за дві-три маленьких. Усе це відлякує інвесторів. Відповідно ми через прокуратуру намагаємося скасувати рішення про виділення деяких невеликих ділянок. Скасування хоча б кожного п'ятого такого рішення - це вже перемога.
Як ще губернатор може вплинути на процеси земле відведення?
На відведення ділянок, що розташовані поза межами юрисдикції сільрад або міськрад можна впливати через голів райдержадміністрацій. В решті випадків впливати можна лише опосередковано. Приміром, не давати субвенції тим територіям, де місцева влада розподіляє землю за корупційними схемами. Але у більшості випадків адміністративний тиск не діє. Щоб викоринити земельну корупцію, держава має розробити універсальний механізм відведення ділянок через відкриті торги.
Як ви змусили великі компанії, які займаються видобутком природних копалин, реалізовувати недешеві соціальні програми в області?
У Росії працює прозорий механізм — 50% ренти за користування надрами залишається в окрузі, де компанія працює на шкоду екології. У нас такої практики емає. Тому ми підписуємо рамкові угоди: влада сприяє швидкому відведенню земельних ділянок, наданню ліцензій органами самоврядування, а компанії виконують соціальні зобов'язання.
Але ж ви тільки-но говорили, що не можете вплинути на процес землевідведення органами самоврядування.
Так, якщо йдеться про курортні регіони, де земля дорога. В інших випадках переконувати місцеві ради непотрібно — вони зацікавлені і в бюджетних надходженнях, і в розвитку інфраструктури, і в реалізації соціальних програм. Область, зокрема, віддає району чи місту до 50% бюджетних надходжень, які забезпечує компанія, що працює на території тієї чи іншої ради. Але, якщо відверто, представники держави не повинні укладати якісь угоди з бізнесом. У країні мають діяти нормативи, а не домовленості.
Кадри вирішують
За яким принципом добираєте підлеглих?
Спочатку призначав за партійними квотами -- після помаранчевої революції інакше було неможливо. Тоді я наробив чимало кадрових помилок, деякі зміг виправити, деякі — ні. Для мене не головне, щоб чиновники були суперпрофі. Насамперед вони мають бути адекватними, вміти співпрацювати з бізнесом, відчувати соціальні проблеми, а не бути Долею.
Як це «бути Долею»?
А був у нас міський голова, який усіх підприємців, що до нього зверталися за сприянням у вирішенні певних питань, відразу запитував, якою буде його доля в бізнесі. Тому йому й дали прізвисько «Доля».
Щоб знайти спільну мову з фракціями, які увійшли до облради після виборів 2006 року, ви, напевно, надавали їм певні бізнес-преференції. Які саме?
Преференції були, але землю ми не ділили. Я пішов на те, щоб віддати фракціям певні посади. Наприклад, БЮТ, який серйозно представлений в облраді, отримав кілька посад голів райдержадміністрацій.
Не заважають працювати політичні домовленості?
Якщо мінус від певного рішення менший за плюс, то його потрібно приймати. Не скажу, що хтось впливав на мої рішення, але політична стабільність на рівні облради варта певних поступок. Зрозуміло, що на роботу депутатів впливають корпоративні інтереси, олігархи замовляють облраді певні рішення, але особисто я замовлення не виконую.
Які рішення зазвичай лобіюють бізнесмени на рівні облради?
Пов'язані з умовами приватизації та оренди майна, питання землевідведення, доступу до бюджетних ресурсів (особливо цікавлять тендери у медичній та освітній галузях, транспортній тощо). Природно, що будь-який бізнесмен прагне сісти на той чи інший фінансовий потік. Головне завдання влади — триматися від бізнесу якнайдалі, наскільки це можливо, і створювати конкурентне середовище.
Чи пропонували вам гроші за призначення певних людей на певні посади?
І не лише за це, а й за те, щоб я не порушував певні питання. Наприклад, один з наших бізнесменів завіз до України літак, не сплативши мита. Після революції літак зник з єдиного реєстру повітряних суден і якимось чином опинився в Росії... Але це окрема історія. Щодо посад, то, як мені відомо, за попереднього керівництва області ціна крісла голови райдержадміністрації коливалася від $100 тис. до $200 тис. залежно від району. За посаду начальника управління облдержадміністрації давали $300-400 тис. Значно вищі розцінки були і, нажаль, залишаються на ці — там призначення, на щастя, від мене жодним чином не залежать.. Навряд чи треба пояснювати, що в чиновників не такі великі зарплати, щоб відбити інвестиції в посади, тому я жорстоко боровся з практикою призначення за гроші. На рівні області посади не продаються.
Чи повідомляли ви правоохоронців про те, що вас провокують на отримання хабара?
Питаннями провокацій замаються так звані рішали, вони досвідчені і знають, що пряма пропозиція може закінчитися зверненням до прокуратури, тому зазвичай діють через людей, наближених до чиновників. Рішали безперервно моніторять коло спілкування держслужбовців, потім звертаються до їхніх друзів чи рідних, переконують у правильності прийняття певного рішення. Іноді хтось підпадає під такий вплив і починає переконувати чиновника у необхідності прийняття цього рішення… Усе це неприємний бік буденного життя. Мені здається, що я на 100% захищений від впливу рішал, але це важко перевірити. Взагалі сам термін «рішали» — це породження митниці, так називають людей, які не є держслужбовцями, але здатні організовувати безперешкодний перетин митного кордону.
А чому ви впевнені, що захищені від впливу рішал?
Я максимально звузив коло спілкування, намагаюся не відвідувати світські заходи тощо. Люди при владі насправді дуже самотні.
Як впливають на контрабандні потоки зміни урядів?
За часів прем'єрства Тимошенко надходження до держбюджету від митних зборів зросли вдвічі, і цей показник не падає й сьогодні. Системна контрабанда, наскільки мені відомо, не поновлюється, Але найбільше заважають боротися з контрабандою не уряди, а столичні силовики і деякі народні депутати (вони є у всіх фракціях ВР). Саме під цими діячами працюють групи, які займаються контрабандою. Об'єктивно їй сприяє нечисленність пунктів перетину кордону, внаслідок чого на митницях утворюються черги і з'являються свої неформальні правила. По суті, йдеться про те, що держава не здатна реалізувати уніфіковану митну політику. Якщо уряд у чиїхось інтересах ставить мито в 600% на певний товар, який користується попитом в Україні, то ніхто і ніщо не переборе бажання бізнесмена спрацювати з рентабельністю в 600 %.
Чи узгоджуєте ви кадрову політику з керівництвом уряду?
Ні, хоча є намагання нав'язати керівництво фіскальних органів. До речі, мене ніхто не поставив до відома про те, що на обласному рівні призначено нових начальників виконавчої служби Мін'юсту та УВС. На ті посади, які безпосередньо підпорядковуються Києву, уряд ставить своїх людей, хоча через особисте спілкування з міністрами мені вдалося захистити 10-15 керівників органів подвійного підпорядкування.
Які важелі ви можете задіяти, щоб обстояти того чи іншого керівника?
Я їду до Києва і розмовляю з керівниками міністерств та відомств, пояснюю, які ризики тих чи інших призначень або звільнень, Іноді це спрацьовує, іноді ні.
Як почувається галицький капітал з урахуванням того, що до влади в Києві прийшов донецький?
Центр може впливати на регіональний бізнес через податкову адміністрацію загалом і через систему повернення ПДВ зокрема. Поки що бізнес Галичини почувається добре, хоча окремі старі кадри податкової повертаються, але тотальної ротації не відбувається. Відшкодування ПДВ нам вдається тримати в межах закону.
А ваші політичні соратники в Києві не втомлюються переконувати, що Кабмін Януковича відшкодовує ПДВ насамперед східноукраїнським підприємствам.
Для нас найкритичнішим був серпень — вересень минулого року. Зараз є певні локальні проблеми. Щоправда, дивує, що донецький аеропорт отримав кошти на реконструкцію, а львівський — ні, адже ми зараз доволі жорстко конкуруємо з аеропортом у польському місті Жешуві. Звичайно, нам було б комфортніше працювати, якби уряд був помаранчевим, але і так нормально.Після призначення нового прем'єра у мене відбулася зустріч з Віктором Федоровичем, ми домовилися про те, що я не політизую систему управління (тобто не використовую свою посаду для політичних спекуляцій, приміром, на тему тарифів). Прем'єр, своєю чергою, пообіцяв не проводити якісь політичні рішення в обхід губернатора (наприклад, не даватиме вказівок створювати фракції ПР у місцевих радах).
Пайщики-концесіонери
Навіщо ініціюєте передачу в оренду приватним структурам замків Львівщини?
Три замки Львівщини входять до державної картинної га лереї - - Олеський, Золочівський та Підгорецький, їх ми плануємо залишити у власності держави. Решту пропонуємо віддати в оренду на 49 років, оскільки коштів на утримання замків хронічно не вистачає, не кажучи вже про те, що з них потрібно зробити привабливі туристичні об'єкти.
Який обсяг інвестицій потрібен?
Це залежить від того, про який об'єкт йдеться, Наприклад, щоб підняти Свірзький замок, потрібно $50 млн. У держави таких грошей немає, але вже стоїть черга з 5-6 бізнес-груп, зацікавлених його орендувати. Проблема в тому, що це питання не врегульовано на рівні законодавства. Можна було б узяти замки в концесію, але немає і закону про концесію. Саме тому за нашою ініціативою Кабмін доручив нам провести експеримент — беремо замок у Старому Селі та Свірзький замок, робимо проекти реставрації, здаємо в концесію...
Словом, показуємо, як можна реставрувати історичну спадщину, не залучаючи бюджетних коштів. Якщо експеримент вдасться, лобіювати-мемо ухвалення відповідного закону.
Що зараз відбувається з львівським облгазом?
Розправа. Монопольний постачальник фактично хоче взяти під контроль усі розподільчі газові мережі в Україні. Ні, я не проти того, щоб договір з кінцевим споживачем укладав безпосередньо власник гузу, але таких власників має бути кілька. Інакше новий газовий монополіст, який навряд чи інвестуватиме в реконструкцію мереж, захопить їх, а згодом прибере до рук усі теплокомуненерго, водоканали тощо. Йде до того, що ми на своїй землі залишимося ні з чим. Тому робитимемо все, щоб львівський облгаз залишався в руках нинішнього власника — івано-франківського бізнесмена Бахматюка — і не потрапив до рук монополіста, який частково належить Газпрому.
Після вступу Польщі до ЄС усі очікували припливу інвестицій до Львівської області, де відносно дешева робоча сила і менше податкове навантаження. Чому інвестиції не надійшли?
У нас погано розвинена інфраструктура. Наприклад, згідно з європейськими стандартами відстань між переходами накордоні не має перевищувати 35 км (у нас — до 80 км). Наші митниці технічно неоснащені, українські та польські митники і прикордонники майже не співпрацюють, уніфікованих декларацій немає. Який нормальний бізнесмен захоче, щоб його вантаж вісім годин стояв на кордоні? Крім того, українські транспортні магістралі не відповідають стандартам якості, а це тягне за собою додаткові логістичні витрати. Звісна
річ, є охочі будувати дороги в Україні на умовах концесії, але знову ж таки немає відповідного закону. Механізм відшкодування ПДВ експортерам в Україні недосконалий. Достатньо сказати лише, що досі діє інструкція, згідно з якою іноземне підприємство перший рік роботи взагалі не отримує відшкодування ПДВ. Кому цікаво кредитувати державу? Також в Україні обкладається ПДВ інвестиційний імпорт. Відповідно інвестиції йдуть до Румунії, де ціна робочої сили приблизно така сама, як і в Україні. М'яко кажучи, не сприяє припливу інвестицій хаос у земельному законодавстві. Чому компанія з іноземним капіталом може купувати землю тільки з дозволу Кабміну? В нас є інвестор, який уже 5 років працює і ніяк не дочекається дозволу на при¬ватизацію землі. А це питання капіталізації бізнесу... Словом, причин безліч.
ІА "Вголос": НОВИНИ