Уже нікого не дивує, коли туристам чи гостям, які прибули до Львова, рекомендують відвідати торговий мегаполіс «Південний». Ба там є на що подивитися, є що показати, є чим заохотити і здивувати приїжджих. Але не перестають дивуватися і львів'яни, яких дезінформують — мовляв, це торгово-виробниче містечко недоплачує до міської казни. Тому звернемося до фактів, з якими, як відомо, не посперечаєшся.

Головний бухгалтер ТВК «Південний» Ніна Швидченко каже: «Державна казна тільки за дев'ять місяців цього року суттєво поповнила свій вміст за рахунок ринку «Південний», адже податків було сплачено аж на 118 відсотків більше, ніж протягом аналогічного періоду минулого року».
Мабуть, ці цифри мало про що скажуть пересічному львів'янинові. Проте фахівці констатують: «Південний» сплачує у бюджет міста значно більше, ніж усі львівські ринки разом узяті.

Брехня депутата, який прикривається Ющенком

Звісно, багатьом «політичне грамотним» громадянам процвітання сусіда — мов кістка у горлі. І так вже історично склалося, що до цієї когорти «доброзичливців» зарахував себе один із депутатів міської ради Юрій Батюк (цього чоловіка, до речі, обрали депутатом у міському окрузі, де розташований ринок «Південний»). Уже тривалий час пан Батюк місця собі не знаходить і все шукає методів, які б дозволили забрати це підприємство у комунальну класність.

Дійшло до того, що напередодні другого туру президентських виборів пан Батюк додумався очолити похід підприємців із «Краківського ринку» для пікетування «Південного». Акцію подали як політичний мітинг на підтримку кандидата у Президенти Віктора Ющенка. Тутешні підприємці — теж не вороги своєму народові, а тому їхня частина приєдналася до демонстрантів, висловлюючи власні політичні переконання. Пан Батюк спробував увійти у довіру до них голослівними і солодкими обіцянками. Мовляв, дорогі підприємці! Писарчук здирає з вас великі гроші собі у кишеню і ділиться з Януковичем. Ми захистимо вас і передамо цей ринок у комунальну власність. І ви будете платити у десять разів менше».

Під скандування «Ю-щен-ко!» львівський депутат закликав людей пройтися ринком і показати цим негідникам, хто в домі на ім'я «Південний» господар. Однак бізнесмени, відчувши недобре, відмовилися від безглуздої ідеї. Хто ж піде проти себе й захоче трощити своє ж тяжко зароблене майно!

Шкода, що депутат Батюк не до кінця був щирий тоді з підприємцями. Чому приховав він правду — чи, може, забув про закон? А мав би пам'ятати, що у випадку передачі майна ринку «Південний» у комунальну власність місто повинно компенсувати власникові ринку Писарчуку П. І. затрачені кошти. Так каже буква закону. Чи має сьогодні змогу міська казна повернути реальну нариси, ТВК «Південний», витрачену на його спорудження? Цього міський депутат не знав? Чи, може, у ньому жевріли комуністичні мотиви? І чхати тоді на закон, якщо захотілося повторити 1917 рік.

Очевидно, злукавив депутат. Адже - сьогодні всі комунальні ринки Львова міські депутати, не без власного інтересу, передали у приватні руки. Це стосується і «Привокзального ринку», і «Краківського ринку». А тепер подивімося, скільки сплачують підприємці на «Краківському».

Чому депутати не хочуть «віддати» пустир?

З неофіційних джерел (точніше, цією інформацією поділилися підприємці з «Краківського») стало відомо наступне. Купивши за певну ціну маленьку півтораметрову залізну ятку під відкритим небом, треба щомісяця платити 190 гривень за комунальні послуги. Плюс щодня ринковий збір за місце — 3,75 гривні. Разом набігає ще майже 100 гривень на місяць. Та ще й охорона павільйону коштує 50 гривень на місяць. Практично вдвічі більше обходиться підприємцеві місце під дахом торгового центру. У підсумку сума за можливість торгувати на «Краківському» є значно вищою, ніж на інших ринках Львова.

Але чи можна порівняти тамтешню торгівлю і якість надання послуг з тими, які організовані на «Південному»? А останній, до речі, виріс з нуля, і місто не передало йому жодної будівлі, на відміну від інших ринків. Більше того — навіть міські депутати чинять сиротив тому, щоби закріпити її: ринком колишній пустир.

І ще щодо так званого пікетування ринку. Адміністрація зовсім не проти, щоби працівники торгового комплексу вільно висловлювали свої політичні уподобання. Однак згаданий захід можна розцінювати як спробу звести порахунки з керівниками ринку за інакомисліє. Шкода, що на цю авантюру піддалися деякі люди, які користуються послугами «Південного». Незважаючи на «політичний тиск», про який галасували мітингувальники в знак протесту, ніхто не покинув своїх місць на «Південному» та не перейшов на добре відомий «Краківський», підприємці якого складали кістяк протестувальників. До речі, тим «патріотам», які працюють на «Південному», не варто забувати відому істину: людина, яка себе поважає, ніколи не плюватиме у криницю, з якої п'є воду. Варто пам'ятати і про те, що кожна акція в демократичному суспільстві повинна бути законною, а організатори мають брати на себе відповідальність за її наслідки. Треба віддати належне охороні ТВК, котра повелася дисципліновано й законопослушно, хоча могли ж ці хлопці піддатися мітинговій стихії, не витримати образливих викриків на свою адресу і залишити без охорони майно мітингувальників. Можливо, дехто цього і чекав.
Ще одне. Ніхто не заперечить, що на ринку «Південний» давно вже немає не лише бандитів, але й великої когорти представників контролюючих органів. Очевидним є, що саме завдяки керівництву ринку підприємці давно захищені від непомірного адміністративного тиску. Тож вигуки «Ганьба!» у бік адміністрації були не лише образливими, а й до певної міри цинічними. А панові Батюку, котрий бідкався про гроші «Південного», ринок звітує і наголошує, що всі депутати міської ради Львова разом узяті за роки незалежності не створили нічого, що могло б конкурувати із ТВК «Південний». Швидше навпаки — вони спокійно спостерігають, як руйнуються унікальні пам'ятки архітектури нашого древнього міста. Перед майбутніми поколіннями їм справді «Ганьба!».

Усе на виду, тому що чесно

Адміністрація торгово-виробничого комплексу «Південний» вкотре заявляє, що боятися їй нічого. Той, хто прозоро провадить свій бізнес, може афішувати чесно зароблене. Ось кілька виписок із балансу ТзОВ «АЙПІЄ-Л».

Проаналізувавши господарську діяльність Товариства за .дев'ять місяців поточного року і порівнявши її з відповідним періодом минулого року, можна побачити значний зріст рентабельності підприємства. Основними складовими рентабельності є доходи і видатки, тому тільки зміна даних складових може вплинути на прибутковість. У даному випадку чистий дохід по балансу і звіту про фінансові результати підприємства за дев'ять місяців 2004 року складає 16,3 млн. грн. Ріст склав 5,7 млн. грн., що у відсотках на 54 більше, порівняно з відповідним періодом 2003 року. Виграти зросли також, але лише на 35%. 1 тому на підприємстві склалися сприятливі умови для підвищення заробітної плати, яка виросла на 27% порівняно з минулим роком.

У податковому обліку простежується також тенденція до зростання об'єкту оподаткування, що призводить до збільшення сплати податку на прибуток. Ось лише деякі основні цифри з декларації по податку на прибуток за дев'ять місяців цього року: валовий дохід за згаданий період склав близько 17 млн. грн. 1 це дохід без врахування дочірніх підприємств, котрі працюють на ринку. У бюджет за одинадцять місяців 2004 року наше підприємство сплатило загалом податків на суму 3,3 млн. грн., у тому числі податок на прибуток 708 тисяч, а плата за землю —579 тис. грн. А це значно більше, ніж за відповідний період минулого року: 322 тис. грн і 213 тис. грн. відповідно.

ІА "Вголос": НОВИНИ