Протягом останніх трьох з половиною тижнів львівські політики намагаються у кращих традиціях кайдашевої сім'ї одночасно втиснути декілька місць для сидіння в одненьке губернаторське крісло. На авансцені львівської «політтусовки» зіткнулися два табори: з одного боку — інспірований сірим кардиналом Львівщини, дрогобицьким нардепом Димінським, табір голови Львівської облради Михайла Сендака, під орудою та руками якого вершилась дострокова відставка голови Львівської облдержадміністрації (ОДА) Олександра Сендеги, з іншого — табір нових претендентів на обласного масштабу істину в останній інстанції «нашоукраїнців» під проводом червоноградського нардепа Петра Олійника.

До сьогодні фортуна усміхалась метикуватішим прибічникам Сендака, які продемонстрували кращу організованість та координацію зусиль, набуту у важких затяжних боях проти СДПУ (о). Поки група на чолі з Олійником зважувалася на те, щоб виродити мляву тезу (більше подібну на формулювання відстрочки вироку) «Сендега влаштовує нас як господарник, то нехай собі працює» — неафішована зв'язка Сендак-Димінський ініціювала такий собі регіональний переворот, висловивши недовіру губернатору. Кинджал милосердя крізь іржаві лати посадовця Сендеги було обрано не позбавленого у таких справах харизми нардепа Олега Тягнибока. Коротко нагадаємо перебіг подій, які призвели до фінального акту. 14-го грудня Львівська обласна рада висловила недовіру Сендезі та звернулася до президента Леоніда Кучми з проханням звільнити його з займаної посади. Мовляв, Сендега «відмовчувався щодо порушень виборчого законодавства під час другого туру виборів».

Нерви О.Сендеги виявились не сталевими і вже 15-го грудня він написав заяву на звільнення за власним бажанням (за часи незалежності це перший голова ОДА, який написав таку заяву власною рукою. С.Сенчука та М.Янківа Леонід Кучма звільнив у притаманній йому манері — несподівано для усіх та безжально), оскільки не був згоден із закидами депутатів Львівської облради на його адресу. Президент підписав заяву про відставку голови Львівської облдержадміністрації, про якого свого часу багато говорили як про креатуру з оточення міністра транспорту України Георгія Кірпи. Першими на захист свого шефа виступили усі його сім заступників (у четвер, 16 грудня), підписавшись під спільною заявою. Хоча львівський інтернет-сайт «Вголос» нарік послідовників шефа самураями, цей епітет виглядає істотним перебільшенням: войовничого японського духу в них не більше, аніж в актора Тома Круза у підлітковій культовій стрічці «Останній самурай». Дозволимо собі припущення, що підписуючи дану заяву, заступники мали на увазі не вчинення харакірі чи сеппуку, а зовсім навпаки — продовження (у перспективі) власної чиновницької кар'єри після закінчення заворушень в області та державі. Хоча, треба віддати належне стилю пафосної риторики, використаної у заяві чиновників: «група осіб поставила за мету терміново змінити керівництво ОДА, керуючись тільки кон'юнктурними намірами. Ними вдало обраний спосіб зміни влади руками обласної ради. Шкода, що цього не зрозуміли депутати». А ось щодо останнього дозволимо собі не погодитись: депутати у Львівській облраді не «вчорашні» і все вони прекрасно зрозуміли. Саме тому і попросили Сендегу піти у відставку.

Держслужбовці також зазначили, що їм «відомо, хто стоїть за цією авантюрою, так як відомо, хто бере участь в ній від народних обранців», але, як культурні та політкоректні люди, конкретно вказувати пальцем ні на кого не стали. Цей напівзакид-напівнаклеп не забарився емоційно прокоментувати голова Львівської облради Михайло Сендак. Останній заявив, що від неї, заяви, «аж тхне нафталіном». «Шановні заступники говорять про якісь таємничі «окремі кола політиків та олігархів», про «групу осіб», про «різного роду реваншистів». Складається враження, що ця заява писалась під впливом виступу дружини одного екс-прем'єр-міністра, якій привиділись на Майдані американські валянки та наколоті апельсини. Та відважтесь врешті-решт говорити правду. Та більшість з вас тих анонімних олігархів вітала з уро-динами, сиділа за одним столом не при одній імпрезі», — видав свій найкращий публічний пасаж за останні півтора року голова облради Михайло Сендак.

Уже в суботу, 18 грудня, у програмі Львівського телебачення «Вісник. Підсумки» керівник міського виборчого штабу Ющенка Микола Горинь без зайвого мудрагельства та інтриганства, з прямотою старого вояки, висловив думку про ймовірну причетність до відставки губернатора народного депутата, львівського бізнесмена Петра Димінського. «За тим стоять окремі люди, які після 26 грудня відчувають великі зміни, і хотіли б поділити портфелі. Думаю, що є окремі люди, і серед них — депутати облради. Але вважаю та погоджуюся з експертами, що найвірогідніше, що людина, яка керує тим процесом — це відомий львівський бізнесмен Петро Димінський», — сказав в ефірі ЛТБ М.Горинь. Цікаво, що вже у вівторок, 21 грудня, пан Горинь у телефонній розмові з «СП» навідріз відмовився коментувати цю тему. Мовляв, зараз уся його увага «зосереджена на інших проблемах — президентських виборах». Нам же чомусь видається, що голова міського виборчого штабу «Нашої України» вважає за необхідне спілкуватись лишень з лояльними до нього засобами масової інформації, до яких він демонструє теплі, майже родинні почуття. Зрештою, під час виборчої кампанії ця тенденція була притаманною і керівнику обласного штабу «Нашої України», латентному кандидату на посаду голови Львівської ОДА Петрові Олійнику, отже нічого нового у вибірковій відкритості для ЗМІ в такій поведінці Гориня немає.

Подальше спілкування з народним депутатом Петром Олійником зайвий раз підтверджує гіпотезу про те, що його самого та його команду в питанні розподілу посади №1 в області (на якій «Наша Україна» бачить тільки свою людину і нікого іншого) обвели навколо пальця, як маленьких дітей. Не будучи надто багатослівним стосовно відставки Сендеги керівник виборчого штабу Віктора Ющенка на Львівщині Петро Олійник у понеділок, 21 грудня, зазначив: «Ми завжди кричимо: «Кучму — геть!», то невже тепер ми проситимемо у Кучми нового губернатора? Далі —без коментарів». Наступного дня у телефонній розмові з «СП» на пряме запитанння, чи відповідає дійсності інформація про те, що за відставкою Сендеги «стоїть» Петро Димінський, нардеп Олійник нервово відповів, що його «це не цікавить, і зараз будь-яке призначення — це справа режиму Кучми». Враховуючи, що ми володіємо інформацією про те, що вкрай болісно на незаплановану відставку Сендеги прореагував також екс-губернатор Львівщини, а нині голова — спостережної ради корпорації «ЕкоЛан», Степан Сенчук, якого також слід розглядати в якості претендента на крісло розбрату, ми не могли не поцікавитись в Петра Олійника щодо шансів Сенчука на посаду губернатора в разі перемоги Ющенка. Відповідь була наступною: «Я цього не знаю. Наразі Ющенко кадрових переговорів не веде».
На запитання про ймовірну причетність до відставки Сендеги сам нардеп Петро Димінський у вівторок, 21 грудня, зазначив «СП»: «Я дивуюсь, що ставите мені це запитання. Я не маю до цього жодного відношення. У мене немає бажання говорити на цю тему. Тим паче, що зараз я — на лікарняному. Згодом, якщо буде потреба, поговоримо на цю тему». Й додав: «А що ж до посади губернатора, то вона мене не цікавить». Цікаво, що у цій короткій телефонній розмові П.Димінський тим не менш підкреслено зауважив, що «посада губернатора — це посада №1 в області. Відповідно – голова ОДА має нести відповідальність за все, а не лише, скажімо, за мости...». Ми мусимо зауважити, що така риторика та аргументація дивним чином співпадають з точкою зору Михайла Сендака, який також вважає, що «губернатор -— це посада політична! Це не начальник області, не прораб (даруйте за незручність, але «виконроб» звучить краще — «СП»), не майстер із ямкового ремонту». Співзвучність думок панів Сендака та Димінського стосовно губернаторського призначення не можуть не вражати.

Щодо впливу нардепа П.Димінського на рішення Львівської облради, то сам голова законодавчої гілки влади регіону Михайло Сендак в інтерв'ю, підготованому прес-службою Львівської облради зазначив: «Так, я знайомий з Петром Димінським, поважаю його. Але Львівська обласна рада є незалежною і самостійною, будь-яке рішення обласної ради є колективним. І жодна людина не може впливати на ті рішення, які приймаються обласною радою». М.Сендак заявив, що усі спроби «посватати» його у губернаторське крісло «безперспективні». «Не маю жодного бажання і жодних планів бути губернатором. У теперішніх політичних реаліях мене цілком задовольняє посада голови облради. Переконаний, що як спікер обласного парламенту я допрацюю до кінця каденції цієї ради, — каже Сендак. —Усі ці аналітичні плітки про мої претензії на губернаторство, про якусь там боротьбу олігархів за владу мають лише одну мету — внести розкол у середовище «Нашої України». Сендак дорікнув, що йому «надзвичайно прикро, що така інформація чомусь з'являється у виданнях, які вважають симпатиками «Нашої України» (зокрема, дісталося від Сендака «Поступу» за статтю від під назвою «Авантюра олігархів». Незлим тихим словом згадали на останній сесії облради також «Львівську газету», яка, фактично, переспівує критику «Поступа» на адресу Сендака та Львівської облради стосовно звільнення Сендеги. І тут з плюралізмом не надто добре вийшло).

До того ж, Сендак обурюється, що «двозначні натяки про олігархів, про розправу —це образа депутатського корпусу, за яким стоять сотні тисяч виборців», а керівництво адміністрації отримало політичну оцінку за відсутність своєї позиції». При цім голова облради вважає за необхідне запевнити, що на Львівщині «жодного полювання на відьом немає».

Враховуючи все вище зазначене, і щоб закінчити сагу про губернаторське крісло на Львівщині на мажорній ноті, згадаємо старий, милий радянський мультфільм про село Простоквашино. Якщо пам'ятаєте, там був епізод, коли хлопчик оселився на пленері з котом та псом, подалі від набридливих батьків. А на будинку, де замешкали друзі, була чудова табличка: «Будинок вільний, живіть, хто бажає». Якщо в нас охочі до головування в держадміністрації не хочуть зголошуватись, можливо, запросимо командувати когось зі сторони чи здамо приміщення в оренду безпритульним хлопчикам (дівчаткам), псам та котам? Гірше все одно не буде, а з дітьми та тваринами спілкуватись набагато приємніше, аніж з політиками.

ІА "Вголос": НОВИНИ