Як це працює. Вибирають латентного дегенерата, часто збоченьця, який проявляє хоч якісь таланти. Ведуть тихо по сходинках успіху. Часом так тихо, що у цього політика-журналіста-артиста складається враження про його надзвичайні заслуги й таланти. Вірний напрямок думок та висловів, скажімо толерантність до геїв, чи захоплення раніше розпіареними "авторитетами", заохочуються "цукерками" - "випадковими" бонусами у вигляді інтерв'ю в популярному ЗМІ, запрошенням на якесь збіговисько або новим контрактом.

 

Якщо підопічний раптом виходить із під контролю, або несподівано природна суть бере своє і він починає говорити чи діяти не у відповідності з ТРЕНДОМ, то швидко дістає чарівного ляща по лобі або відерце холодної гноївки на голову. Або стає героєм посмертно і далі з нього ліплять те, що не встигли при житті...

 

Чим "медійніший" персонаж, тим швидше він робить кар'єру і тим авторитетнішою стає його персона. Черговий "символ успіху" отримує можливість проповідувати через олігархічні ЗМІ та формувати "громадську думку". 

 

Такі "символи", особливо в політиці, часто знаходяться начебто у "протилежних" таборах і на них будуються шоу - механізм захоплення уваги лохоелекторату. Вони часом можуть говорити майже всю правду - про опонентів та їх хазяїв (не про своїх, звичайно). Чим більше новоспечений дегенеративний пророк досягнув майстерності в хуцпі, тим більше у нього вкладається баблоса і тим активніше він формує інформаційне поле.

 

Дегенеративні пророки НІКОЛИ не зачіпають насправді важливих тем - це достатньо високий рівень володіння хуцпою, коли правда не просто спотворюється, а робиться виляд що її не існує. 

У споживача інформаційної локшини має наступити стан БУРИДАНОВОГО ОСЛА - він повинен повністю роздвоїти свою свідомість між двома "стіжками" якогось генномодифікованого лайна, не помічаючи перед очима величезний стіг натурального й соковитого сіна. 

 

Це геніально описав Пєлєвін:

 "У китайських даосів ... була подібна думка... В боротьбі за серця та свідомість працівники дискурсу (ідеологи - авт.) постійно вимагають від людини відповідати "так" чи "ні". Всі людські думки повинні як електричний струм пробігати між цими двома полюсами. Але в реальності можливих відповідей завжди три - "так", "ні" і "пішов ти на х...й". Коли це починає розуміти занадто багато людей, це є ознакою що в черепах з'явився люфт".

 

Верховні дегенерати ЗАВЖДИ контролюють обидві сторони - владу та опозицію. Фільтри проходження у "велику політику" працюють для всіх.

Знову ж таки, у викладі Плєвіна: "які би слова не виголошувались на політичній сцені, сам факт появи людини на цій сцені доводить, що перед нами бл...дь і провокатор. Тому що, якщо би цей чоловік не був бл...дью і провокатором, його би ніхто на політичну сцену не пропустив - там три кордони з кулеметами.

Елементарно, Ватсоне: якщо дівчина смокче х...й в будинку розпусти, з цього з високою ступінню ймовірності випливає, що перед нами повія."

 

Тому КАТЕГОРИЧНО - неокріпшим "умам" не можна втикати в зомбоящик! Там формується хибний світогляд - "інформаційне гмо" перетворює людей у стадо маніпульованих напівзомбі, нездатних вловити у своїх черепах оцей пєлєвінський люфт. При серйозній інформаційній атаці майстрів хуцпи, це стадо або стає агресивним і починає знищувати інше стадо, або приречено йде на забій. 

 

 

 

 

 

ІА "Вголос": НОВИНИ