Сьогодні «Львівська газета» опублікувала коментар проректора Українського католицького університету Мирослава Мариновича на виступ в ефірі «5 каналу» народного депутата Тараса Чорновола. Газета пише, що останній в ефірі «5 каналу» стверджував буцімто у 2002 році ректор (так у «Львівській газеті» - Вголос) УКУ Мирослав Маринович схвально відгукувався про тодішнього прем’єра Віктора Януковича.
У коментарі Мирослав Маринович назвав «таке використання» його слів «нічим іншим, як маніпулятивним і недопустимим перебріхуванням».
Не вступаючи в полеміку і КАТЕГОРИЧНО не бажаючи дискутувати на цю тему, все-таки задля справедливості зазначимо, що Янукович, який очолював Кабмін з листопада 2002 до січня 2005 року, у ранзі прем’єра вперше приїхав до Львова не у 2002 , а у 2003 році. Тоді, 22 травня 2003 року, він зустрівся з львівською інтеліґенцією.
Участь у зустрічі брали режисер Театру Марії Заньковецької Федір Стригун, голова Львівської організації Національної спілки письменників України Левко Різник, журналіст газети „Високий Замок” Тетяна Вергелес, письменники Роман Іваничук і Віктор Неборак, директор Музею Івана Франка Роман Горак, а також і віце-ректор Українського Католицького Університету Мирослав Маринович
Віце-ректор УКУ Мирослав Маринович поділився своїми враженнями від зустрічі з прем’єр-міністром Віктором Януковичем з інформагентством „Контекст-медіа”. Текст є у редакції «Вголосу» і ми публікуємо його винятково для того, щоб сьогодні було зрозуміло про що йдеться у полеміці двох відомих громадських діячів.
Підкреслюємо, що нижченаведений текст не є виступом віце-ректора УКУ перед прем’єр-міністром, а тільки його роздумами після зустрічі. Цей текст є враженням від зустрічі, яким віце-ректор поділився пост фактум, у спокійній обстановці, коли вже не тиснув авторитет високого співрозмовника, а також відсутня та специфічна атмосфера приязні, яка виникає внаслідок низки однотипних привітальних промов, зрештою, таких звичайних в устах господарів на адресу гостей.
Отже, цитуємо:
„Формат зустрічі був неофіційний, це не була та зустріч, на якій торкаються конкретних питань. Розмова відбувалася загально. Під час зустрічі інтелігенція Львівщини висвітлила перед Віктором Януковичем кілька важливих тем для нашого регіону. Це — тема майбутнього української мови, української духовності та книгодрукування, і взагалі українства. Хочу зазначити, що Віктор Янукович вразив усіх присутніх своєю дуже непоганою розмовною українською мовою: він не читав текст з листка, а говорив.
Друга тема, якої торкнулися під час зустрічі, це — міжрегіональна співпраця. Всі присутні дотримувались думки про те, що співпрацю між регіонами потрібно розширювати, а також потрібно знайти необхідні критерії її зміцнення. Також обговорювалися і питання духовності та соціальні моменти в суспільства та підтримки людей праці. Зокрема, я зазначив, що в нашому суспільстві люди праці потребують допомоги, їм необхідно забезпечити гідне економічне, національне й культурно-релігійне життя. Саме в цьому полягає пошана зі сторони влади до людей праці.
У постаті, в тому образі, в якому Віктор Янукович представився Львову, принаймні, на цій зустрічі, поєдналися заслуга двох сторін. По-перше, це заслуга самого прем’єр-міністра, який має відчутну, потужну індивідуальність, я б сказав, внутрішній міцний хребет, який вміє себе поводити в таких ситуаціях. Відчувається в ньому й сила, що, власне, вивела його на такий високий рівень, яка перетворила його в такого собі героя американської мрії по-українському: сирота, виріс у дитячому будинку, однак зумів пройти складний шлях до прем’єр-міністра. Це дійсно американська мрія. Відчувається та сила, яка дала можливість досягти такого становища і реалізувати свої задуми.
Під час зустрічі Віктор Янукович пообіцяв львів’янам, що він має добрі наміри, що він хоче, може і вміє ці наміри реалізовувати.
По-друге, в образі Януковича відчувається і добра праця його дорадників, які готували цей візит, підказали, де розставити акценти в своїх промовах. Я б сказав так, що пан Янукович не зробив жодної помилки, коли звертався до львівської громади, і це приємно здивувало.
Втім, як на мій погляд, трішечки хибували суто протокольні моменти”.
Прем’єр-міністр України Віктор Янукович під час зустрічі подарував музею Івана Франка у Львові оригінал листа Івана Франка до Бориса Грінченка.
ІА "Вголос": НОВИНИ