Крім того, зважаючи голосування за проект закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади 31 серпня, коли навіть найбільш зацікавлені політичні сили не віддали сто відсотків своїх голосів, виникає питання, чи зможе коаліція надалі працювати ефективно.

«Вголос» запитав у експертів, яка подальша доля парламентської коаліції і чи можуть стати процеси, які зараз відбуваються в цьому об’єднанні, початком його розколу.

Олексій Кошель, керівник Комітету виборців України

Вихід Радикальної фракції із коаліції не матиме серйозного впливу на роботу цього об’єднання. Фракція Ляшка останні місяці де-факто працювала у режимі внутрішньокоаліційної опозиції, тобто формально вони залишалися у коаліції, однак були опозиційною партією.

Що стосується роботи парламенту, то, якщо ми пригадаємо останні місяці роботи Верховної Ради, то побачимо, що 226 голосів не набиралось навіть за прийняття непринципових рішень, типу  включення питань до порядку денного, тобто технічних питань. Крім того, Рада коаліції останнім часом залишалась недієвим органом, а Коаліційна угода була лише декларативним документом.

Попри це Президентові вдалося витягнути із депутатів 265 голосів на підтримку проекту закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади. Однак зміни до Конституції будуть приймати в цілому і виникає питання, чи знайдуться тоді 300 голосів для внесення цих змін.

Якщо проаналізувати голосування за ухвалення змін до Конституції у першому читанні, можна побачити, що найбільші фракції, а саме БПП та «Народного фронту», не дали кілька десятків голосів через відсутність депутатів на засіданні. Проте через підвищення внутрішньопартійної дисципліни та дисципліни в парламенті загалом, а також роботу із позафракційними депутатами, можна прогнозувати, що 300 голосів за зміни до Конституції буде реально отримати.

Питання зараз стоїть не в тому, чи призведуть дії радикалів до розвалу коаліції, а в тому, як зробити парламент ефективним, як зробити голосування ефективними, як отримати 226 голосів для непринципових технічних питань. Для цього має бути перегляд Коаліційної угоди на предмет реалістичності, щоб цей документ був дієвою дорожньою картою, змінити принцип роботи Ради парламентської коаліції (головні питання мають розглядатися на Раді коаліції, а не на політичних ток-шоу та стінах Верховної ради України), а також підвищення партійної дисципліни.

Важливою є також зміна ставлення Адміністрації Президента і уряду до Верховної ради, адже протягом останнього часу часто можна було побачити, як парламент використовувався ними виключно, як інструмент для прийняття рішень. Це проявлялось у тому, що законопроекти на розгляд сесій вносились у формі «сьогодні – на завтра», без належного розгляду та врахування думки парламенту. Це проявлялось також у хаотичності роботи нової парламентської коаліції, яка акцентувала роботу не на важливих питаннях, а на піарних законопроектах.

Навіть, якщо найближчим часом не відбудеться переформатування коаліції, якісь зміни у її структурі, то переформатування роботи парламентської коаліції обов’язково має бути. Я переконаний, що не потрібно торкатися принципових моментів коаліційної угоди, бо це ще більше розсварить і спричинить до розколу в коаліції, однак потрібно ставити чіткі рамки прийняття тих чи інших рішень, ухвалення документів.

Загалом же я думаю, коаліція сьогодні має усі шанси бути збереженою, тим більше, що з’являються кілька посад голів комітетів ВРУ, місце віце-прем’єра, а, на жаль, практика показує, що отримання нових посад – це той механізм, який не мав би, але покращує роботу коаліції.

Також не варто очікувати швидкого виходу із коаліції решти менших партій, адже напередодні місцевих виборів їм навряд чи захочеться бути у ролі менших союзників Олега Ляшка.

Володимир Цибулько, політолог

Проблеми у коаліції були давно. Варто пригадати весняну сесію, коли дуже багато важливих для Порошенка та його партії рішень продавлювали не голосами коаліції, а голосами Опозиційного блоку та двох сателітних депутатських груп, які завжди «підкидали» Порошенкові голоси.

З точки зору етики – це була зрада, адже замість тяжких рішень всередині коаліції, БПП отримувала прийняття рішень через сателітні депутатські групи. Однак рано чи пізно ця ниточка мала б обірватися, бо існує баланс політичних інтересів, а найбільша коаліційна сила користується послугами своїх зовнішніх сателітів.

Те, що із коаліції вийшла одна фракція згідно із законом означає, що коаліція перестала існувати, а Кабінет міністрів має скласти повноваження і бути переформатований під нову коаліцію, консультації про створення якої можуть розпочатися відразу після виходу із Радикальної партії.

Уряд має класти повноваження, перейти у формат виконуючого обов’язки і працювати до завершення консультацій щодо створення нової коаліції та нового уряду. Також має бути підписана нова Коаліційна угода.

На мою думку, президентові не варто було так нахабно продавлювати питання внесення змін до Конституції через парламент у день закриття попередньої сесії. Потрібно було вести консультації в рамках коаліції до того часу, коли буде знайдено компроміс. Суспільство чутливо сприйняло ці зміни до головного Закону, ініціативи президента. Він не зміг переконати людей у правильності своїх рішень, яке просто має на меті збільшити довіру до західних партнерів України. Таким підходом до прийняття рішення у парламенті Порошенко продемонстрував давню українську традицію, коли політичні сили на виборах обіцяють одне, а потім переформатовуються і у парламенті діють у своїх інтересах.

Водночас радикали настрої суспільства, особливо фронтовиків, використали для своїх цілей, для підвищення рейтингів перед виборами.

Олексій Гарань, політолог

Вихід партії Ляшка із коаліції був передбачуваний. Усі ми розуміли, що рано чи пізно він вийде із коаліції для підняття своїх рейтингів. Такий крок радикалів на роботу парламенту не впливає.

З Ляшком чи без нього у парламентській більшості немає єдності. Навіть за дуже серйозні рішення найбільші коаліційні сили не дають сто відсотків своїх голосів. Однак питання змін до Конституції є дуже дражливим для українського суспільства і сприймається особливо загострено, тому під час його прийняття було стільки галас. Водночас, щоб приймати інші закони, які потрібні для реформ в Україні, коаліція, думаю, матиме достатньо голосів і до весни існуватиме у такому форматі, як зараз. Потреби в тому, щоб хтось новий входив у коаліцію немає, адже вона існує і навіть має запас голосів.

Леся Бурбан, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ