Пане Ярославе, вже можна говорити про перші підсумки бюджетного року на Львівщині. За Вашими прогнозами, на скільки відсотків буде виконано бюджет області?

Згідно з Бюджетним кодексом, після 9 місяців можна уточнювати показники бюджету. На останній сесії ми уточнювали бюджет області, бо в кінці року отримали субвенцію на соціально-економічний розвиток території – 29,4 млн грн. Мусимо ці гроші приєднати до обласного бюджету, а потім розподілити між територіями. Однак, якби ми ці кошти отримали на початку року, в нас було б більше часу, щоб їх використати, а територіям, щоб засвоїти, у даному випадку, у вигляді капітальних видатків.

Це було б логічно, але, на жаль, логіки у розподілі коштів на державному рівні у нас немає. До прикладу, ми чекали, що отримаємо субвенцію із Фонду регіонального розвитку – близько 60 млн грн, які вкрай потрібні для області. Але Верховна Рада взагалі відмінила фінансування цього Фонду. Державні капітальні видатки є на центральному рівні, але на Львівщину із цих майже 2 мільярдів гривень так нічого і не надійшло. Але ми розуміємо, що зараз не той час, щоб вимагати кошти у влади. Всі гроші зараз мають надходити цільово на забезпечення обороноздатності та енергобезпеку держави.

Що стосується виконання бюджету, то на цей процес вплинуло те, що цього року в країні було двічі проведено секвестр бюджету, тобто – внесено значні зміни. Коли ці зміни відбувались у березні, видаткова частина бюджету значно зменшилася, і це суттєво збалансувало бюджет, адже ми зменшили видатки, а дохідна частина залишилась такою ж, як була.

У попередньому році у нас невиконання бюджету становило близько 240 млн грн. Але ми отримували так звану дотацію вирівнювання,  і на кінець року нам вистачило коштів на всі видатки. Цього ж року стан виконання бюджету є значно кращим, ніж торік, – очікується, що витрати бюджету перевищать доходи лише на 60 мільйонів гривень. Але цьогоріч ми з державного бюджету не отримаємо додаткових коштів на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів.

Те, що у фінансовій системі держави, принаймні, стало все зрозуміліше, можна побачити по роботі Державного казначейства. Ми пам’ятаємо, що торік у листопаді казначейство робило все, щоб не приймати документи, а цього року вони працюють дуже оперативно. Зараз на усі платіжні доручення й авансові платежі, які надходять у казначейство вже за два-три тижні відбувається проплата.

Ми вдячні казначейству за це, адже, до прикладу, у нас було близько 90 мікропроектів, в яких задіяні місцеві громади, і всі учасники отримали фінансування. Завдяки таким речам росте довіра до фінансової системи.

Відомо, що у зв’язку із війною на сході України у регіонах доводилось скорочувати фінансування деяких програм. Які найсерйозніші коригування бюджету Львівщини відбулися через це?

На рівні державного бюджету було багато змін, але суттєво вплинули на зменшення видатків лише декілька із них. Йдеться про зміни у виплатах одноразової допомоги під час народження дитини. Раніше за народження першої дитини платили понад 50 тис грн, а за народження наступних дітей – ще більше. Зараз ці виплати вирівняли і виплачують однакові суми при народженні усіх дітей.

Крім того, відбулося скорочення інших видатків, як-от – коштів розвитку чи капітальних видатків. На місцевому рівні до цих процесів віднеслися із розумінням, бо коли фінансується військо, про все інше мова не йде.

Дуже хочеться, щоб військо фінансувалося належно, а таке відбувається не завжди. Всі ми знаємо про проблеми, які були із фінансовим забезпеченням наших військових. Коли Третій батальйон територіальної оборони Львівської області вирушав на схід, їхнє матеріальне забезпечення бажало кращого.

Обласна рада приймала Програму матеріально-технічного забезпечення батальйону, ми намагалися закупити найнеобхідніші речі для військових. Однак із обласного бюджету важко фінансувати армійські формування, бо це зовсім інша форма власності. Але ми маємо досить недолуге законодавство. Бо, для прикладу, коли у армії не було найнеобхіднішого, ми мусіли по кілька місяців чекати завершення тендерних процедур. Так не повинно бути.

Пане Ярославе, а звідки брали кошти на нові програми,  які передбачали соціальний захист спочатку учасників Майдану, а потім – сімей загиблих у зоні АТО військових? 

У нас був доволі серйозний, більший, ніж у попередні роки, резервний фонд. Крім того, ми переглянули виконання програм, ми перестали фінансувати ті обласні цільові програми, які не є першочерговими. Таким чином нам вдалося акумулювати за рахунок такої економії близько 14 млн грн на програми, які дотичні до соціального захисту учасників Революції Гідності та війни на Донбасі.

А з яких галузей найбільше забирали гроші для цих потреб?

Потрохи ми знімали кошти практично із кожної галузі. Майже не чіпали охорону здоров’я, яка мусить фінансуватися, та освіту, якій ми залишили майже усі програми.

На одному із найближчих засідань Львівської обласної ради мають обговорювати можливість розширення Програми з лікування постраждалих на Майдані. Що вже вдалося зробити?

Ми розширили програму допомоги, і тепер залишилось знайти механізм реабілітації потерпілих на Майдані і учасників війни на сході України.

Події в АТО є бойовими діями, і реабілітацією їх учасників має займатися військовий госпіталь, який має державне підпорядкування. Виходить так, що маючи гроші, ми не можемо їх використовувати. Однак програма діє. Кошти, які ми не використали на лікування учасників Революції Гідності, ми перенесли на реабілітацію учасників АТО.

Через ситуацію в державі постійно доводиться економити та коригувати бюджет, тому стан виконання деяких програм, очевидно, буде дещо інший, ніж планували. Одним із напрямків фінансування, який найбільше цікавить мешканців Львівщини, є ремонт доріг у регіоні. Маю інформацію, що цього року на Львівщині освоять лише 10-15% коштів, виділених на ремонт доріг, це правда?

У цьому році, на відміну від попередніх, на Львівщині будуть використані усі кошти, виділені на ремонт доріг. У 2013 році в Програмі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг  у Львівській області не можливо було використати кошти з попередніх років, бо Казначейство не пропускало анонсні видатки, а виконавці не хотіли нічого робити в борг. Цього року майже 60 млн грн з цієї програми все-таки будуть використані.

Але ж Програма будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг – не єдина, в рамках якої фінансують ремонт доріг на Львівщині.

Так, є ще державне фінансування, яке здійснюється трохи гірше. При потребі близько 500 млн грн, враховуючи протяжність доріг загального використання, на область було виділено лише близько 70 млн грн. Це мало.

Як відомо, в уряді підготували два варіанти бюджету на 2015 рік: на базі чинного законодавства та з реформами. Львівська облрада також готує кілька фінансових документів, за якими регіон  житиме наступного року?

Готувати бюджет потрібно, виходячи із тих бюджетних та податкових кодексів, які ми маємо. Знаєм, що відповідно до Бюджетного кодексу ще 15 вересня Міністерство фінансів подало до Кабміну макропоказники та проект бюджетних розрахунків на 2015 рік, які були розроблені згідно з нормативними актами, що діють зараз. Через деякий час міністр отримав відповідь, що це не правильні розрахунки, і документ повернули на доопрацювання. Тепер потрібно прийняти новий проект бюджету, але немає документів, за якими його напрацьовувати, щоб він був актуальним наступного року. Тому необхідно, щоб нова Верховна Рада швидко прийняла нормативно-правову базу для нового бюджетного процесу.

Зробити це буде не просто. Особливо, якщо говорити про реформи місцевого самоврядування, для яких потрібно надзвичайно багато змін, в тому числі й конституційних. Тому, або бюджет на 2015 рік буде «перехідним», або ж деякий час ми житимемо з тимчасовим бюджетом, якщо він має бути реформаційним.

Леся Бурбан, «Вголос»

 

ІА "Вголос": НОВИНИ