2 червня

1743 року у сіцілійському місті Палермо народився легендарний аферист Джузеппе Бальзамо, більш відомий як «граф Каліостро».

1778 році Каліостро прибув до Львова. Він поселився в будинку «за єзуїтською хвірткою», і розпочав звичну професійну діяльність. Хто з львів’ян постраждав від витівок спритного сицілійця достеменно невідомо. Та багатих дурників у тодішньому Львові було, очевидно, не густо і Каліостро незабаром залишив місто Лева, перебравшись східніше – до села Сутківці на Поділлі. Там, у маєтку Тадея Граб’янки він влаштував цілу алхімічну лабораторію і навіть розробив для шанувальників свого таланту особливий масонський ритуал.

3 червня

Церква відзначає свято рівноапостольних Костянтина і Олени. При римському імператорові Костянтині християнство з релігії гнаної і переслідуваної почало перетворюватися у релігію державну.

За переказами перед вирішальною битвою проти узурпатора Максенція, військо якого мало чисельну перевагу, Костянтинові приснився сон – він побачив на небі зображення хреста і голос сказав йому – «цим переможеш». Костянтин наказав зобразити християнські символи на щитах своїх воїнів і здобув перемогу.

Ставши імператором Костянтин був покровителем християн. Він скликав Перший Вселенський собор у Нікеї, на якому було затверджено символ віри.

Олена, Матір Костянтина, була ревною християнкою і у восьмидесятилітньому віці здійснила паломництво до Палестини. В Єрусалимі вона уві сні побачила місце погребіння Ісуса Христа. Наказавши провести розкопки на Голгофі, Олена знайшла печеру, Хрест Господній, чотири цвяхи і титлу INRI – «Ісус Назарей, Цар Юдейський». На тому місці Олена звела Храм Гробу Господнього.

Також 3 червня – це день, коли Львів згорів дотла.

Йдеться, звичайно, про Львів дерев’яний і готичний. Пізно ввечері 3 червня 1527 року раптово спалахнула броварня якогось Григорія Солтиса, що стояла на місці сучасного Природничого музею. Полум’я миттєво перекинулось на сусідні будинки. За ніч готичний Львів з фахверковими будинками, моду на які запровадили німецькі переселенці, став суцільним згарищем. Не рахуючи, звичайно, кількох кам’яних споруд.

3 червня 1527 зник Львів, який ми можемо хіба уявляти, і розпочався знайомий нам Львів.

3 червня 1863 року у Буську народився видатний політичний і державний діяч, Президент, а потім і Диктатор ЗУНР Євген Петрушевич. Візьміть блискучого юриста, у якого повага до законів стала частиною його єства. Додайте до цього подиву гідну енергійність, неабиякий ораторський дар, твердий український патріотизм та розкішні чорні вуса – і ви отримаєте Євгена Петрушевича. У 1919 Петрушевича обрали президентом Української національної ради – парламенту ЗУНР. В червні того ж року – став диктатором ЗУНР. Ні, він не зробив державного перевороту. Диктаторські повноваження йому надав сам парламент, і не довічно, а лише на час війни. Петрушевич виявився чудовим диктатором. Саме при його диктатурі УГА почала Чортківську офензиву.

4 червня

В цей день 1798 року упокоївся знаменитий донжуан і ловелас Джакомо Казанова. Найвідоміший коханець, що об’їздив всю Європу, звичайно ж не міг не побувати і у Львові.

У 1766 році Казанова тиждень прожив у Львові. Його перебування припало на проведення Львівських контрактів, тож весь час Казанова приємно провів у балах та карнавалах, заприязнившись з якоюсь відкритою до світу львів’янкою. Вважається, що мешкав він у палаці греко-католицьких митрополитів на Святоюрській році, палац тоді можна було запросто винайняти. Ніби є свідчення, що зупинявся він і на вулиці Ставропігійській, де нині працює названий у честь нього ресторан.

5 червня

У 1894 році у Львові розпочалась Галицька Крайова виставка. Присвячення сторіччю повстання Тадеуша Костюшка, Крайова виставка стала однією з найзначніших подій у Львові того часу, і, без сумніву, наймасовішою. Вона тривала аж до жовтня; за цей час виставку відвідали більше мільйона глядачів. Сама виставка відбувалась на верхній терасі Стрийського парку. Крім розкішних мистецьких творів на зразок Рацлавицької панорами, що мала розміри 150 на 15 метрів (!), було обладнано багато цікавинок – електричний фонтан, нафтову вежу, шахту з видобутку озокериту, підвісну канатну дорогу. На виставку до Львова прибув сам цісар Франц Йосиф. В рамках Крайової виставки відбувся також і перший в Україні футбольний матч.

Навіть сьогодні Галицька Крайова виставка 1894 року може бути зразком маркетингу і брендування територій.

6 червня

День журналіста. Вірогідно, що першими журналістами на наших теренах були працівники львівської газети «Kurier Lwowski», що з’явилась 1749 року. Місто побачило лише кілька номерів цього видання, а далі перспективний стартап чомусь закрився. З січня 1776 якийсь шевальє Оссуді почав видавати тижневик Gаzette de Leopol – і саме ця франкомовна газета стала першим друкованим періодичним виданням на території України. Перша, власне, українська газета з’явилась у Львові у травні 1848 року – це була «Зоря Галицька». Вже у першому номері «Зоря Галицька» наголосила на єдності галичан і наддніпрянців, одного народу, розділеним кордонами імперій.

Цікаво, що у 60-80-их роках ХІХ ст. Російська імперія намагалась вести інформаційну війну в Галичині, субсидіюючи москвофільські газети. Справи у москвофілів йшли непогано, аж поки з січня 1880 не почала виходити знаменита газета «Діло», що незабаром стала щоденною. «Діло» твердо стояла на позиціях народовців, чи як би ми сьогодні сказали – націонал-демократів, і виходила аж до 1939 року, до «перших совітів».

Сьогодні, у вік інформації, коли паперові газети поступово відмирають, телебачення повільно поступається місцем Інтернету, і чи не кожна сторінка у фейсбуку стає засобом масової інформації – значення давньої професії журналіста лише зросло.

7 червня

У 1919 році Українська Галицька Армія розпочала легендарну наступальну операцію, знану,  як «Чортківська офензива».

Передумови її такі. Сто літ тому, воюючи на три фронти, українці дуже розраховували на підтримку Заходу, тобто Антанти. І Антанта справді допомогла. Але не нам, а полякам. Озброєна Францією до зубів 80-тисячна армія генерала Галлера стала вирішальним чинником у польсько-українській війні за Галичину. В середині травня 1919 Галлер почав загальний наступ з заходу. Крім того, – з південного-сходу в тил Українській Галицькій армії вдарила Румунія, і зайняла галицьке Покуття. Тож на початок червня 1919 року притиснута до Збруча і Дністра УГА, контролювала невелику територію.

У таких важких умовах УГА очолив генерал Олександр Греков і розробив сміливий план наступу. Чортківська офензива УГА розгорталась дуже успішно, галичани змустили відступати майже вдвічі більшу польську армію і за три тижні визволили чи не третину Галичини. Добровольцями в УГА записалося 75 тисяч чоловік. Здавалося ще зусилля – і на горизонті з’явиться Львів. Але … наступ довелось зупинити через банальну нестачу патронів.

Андрій ХОЛЯВКА, історик

Фото: з відкритих джерел

ІА "Вголос": НОВИНИ