Свого часу «Вголос” надрукував замітку „Високий замок” ― „Львівська газета”: знайдіть десять відмінностей», розтривоживши нею дружній круг львівських журналістів. Нам пояснили, що коли біля статті є ледь помітна літерка „Р”, то матеріал друкується на правах реклами і газеті уже „по барабану” про що у ньому йдеться. І нікого не повинно дивувати, як різні люди зуміли зробити абсолютно (до коми і крапки) тотожні інтерв’ю, подавши їх під різними заголовками.
23 квітня одразу три газети ( „Україна і час”, „Суботня пошта” та „Український час” ) подали той самий матеріал про голову Львівської облради Михайла Сендака, щоправда цього разу одного й того ж автора – Юрія Гущенка. як ми тепер завдяки нашим читачам розуміємо, матеріал цей замовний,
хоча, як ми прискіпливо не придивлялися, в жодній газеті не знайшли позначки „реклама”.
„Суботня пошта” та „Український час” дали цей матеріал під назвою „Дрогобицька історія”, а „Україна і час” вирішила виокремитися і подала інший заголовок „Кресло за сало або автобус за корову...”.
Сьогодні одразу п'ять газет («Україна і час”, „Суботня пошта”, „Український час”, »За вільну Україну" та „Молода Галичина ) дали той самий матеріал проти Сендака – „Вийти сухим із води не так-то й просто”. І знову „Український час” намагається бути оригінальним – три газети приписали матеріал перу Юрія Гущенка, а „Укршлях” –вказав, що для них „творив” Роман Вискіль.
Чи варто казати, що жодна газета не вказала, що даний текст друкується на правах реклами?
І ще одне – багато хто з журналістів і навіть Головних Редакторів Газет закидають „Вголосу”, що на сайті надто багато псевдонімів. Читайте власні газети, дорогі друзі. Це Вас може непогано розважити і дати добру поживу для роздумів!
ІА "Вголос": НОВИНИ