Так, 2017 року гарант на засіданні ПАРЄ у Страсбурзі, впевнено заявив, що. мовляв, саме за його каденції були вжиті небачені заходи з боротьби з корупцією, а 2018-го написав у The Washington Post статтю про свої успіхи під назвою «Моя мета — перемогти в Україні корупцію».
Також на початку 2018 року Юрій Луценко навіть похизувався тим, що його відомство 2017 року затримало 9 425 хабарників. Проте через «погані» суди реальні покарання отримали лише 107 осіб. Насправді тюремні терміни отримують далеко не топ-корупціонери. За даними експертів, найвисокопоставленішими корупціонерами, котрі отримали тюремний термін за корупцію, були… заступник голови РДА, суддя та поліцейський. Щодо топ-хабарників, то їхні справи навіть не доходять до судового розгляду.
Наближені до влади хабарники на волі
У липні 2017-го українцям із екранів телебачення показали відео, як депутати заробляють гроші, прописуючи законопроекти під ту чи іншу корпорацію. Головним героєм цього став депутат від «Блоку Петра Порошенка» Борислав Розенблат.
За версією слідчих, провладний депутат вимагав хабар у агента НАБУ «Катерини», котра працювала під прикриттям, для «вирішення питань» щодо розробки бурштину на українському Поліссі.
https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=-i_NQwTlB2Y
Для цього він навіть у співавторстві підготував до другого читання проект Закону України «Про видобування та реалізацію бурштину».
Після скандалу 11 липня горе-депутата позбавили недоторканності, проте Верховна Рада не дозволила його заарештувати. У жовтні 2017 року депутат навіть хотів втекти з коштовностями до Німеччини, проте його затримали агенти НАБУ.
І тут починається найцікавіше: у квітні 2018 року Печерський районний суд Києва визнав Розенблата постраждалим у тому, що агенти НАБУ… спровокували його взяти хабар.
І досі провладний депутат ходить на сесійні засідання та голосує за закони, які ми змушені виконувати.
Яскравим прикладом того, що ти можеш реалізовувати схеми з відмивання коштів із державного бюджету і тобі за це нічого не буде, є син міністра МВС Олександр Аваков.
Так, у лютому 2015 року Міністерство внутрішніх справ України уклало договори з конвертаційним центром ТОВ «Дніпровенд». В ньому йшлось про закупівлю за завищеною ціною 5 тис. наплічників вартістю 14,49 мільйона гривень. У лютому 2016-го з'явилося відео з прихованої камери, яку встановила СБУ. На ньому особа, схожа на Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, домовлялася з екс-заступником голови МВС Сергієм Чеботарем про поставку наплічників для міністерства. Варто додати, що до суду камеру, яка вела запис і могла бути доказом проти Авакова-молодшого, поліція знищила.
https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=Cll7jWRtwwU
НАБУ у липні 2016 року взялася за розслідування цієї справи, яку, до слова, Генпрокуратура майже рік ігнорувала. Згодом в офісі Авакова-молодшого НАБУ все ж провела обшуки. Дуже прикметно, що тоді на захист сина-корупціонера від правосуддя міністр відрядив цілу роту спецпризначенців МВС.
У НАБУ заявляли, що через схеми сина Авакова, у держави вкрали 14 мільйонів гривень. Проте для прокурора САП така сума, вочевидь, є непереконливою, й у липні 2018 року він закриває справу.
У березні 2017-го відбулося ще одне резонансне затримання: тодішнього голову ДФС Романа Насірова НАБУ арештовує за активну співпрацю з тодішнім депутатом-втікачем Олександром Онищенком. За версією слідства Насіров завдав шкоди державі на суму 2 мільярди гривень. Одразу після арешту у Насірова нібито різко погіршилося здоров’я. У суді, який обирав підозрюваному в корупції запобіжний захід, голова ДФС лежав закутаним у коц, який згодом став символом корупції та цинічної безкарності.
Розслідування кримінальної справи проти Насірова триває: його під 100 мільйонів гривень застави випустили на волю. У Насірова також виявили у Лондоні дві елітні квартири, які він не задекларував. І це попри те, що 2017 року чиновник заробив аж… шість гривень.
Зараз одіозний Насіров планує балотуватися у Президенти та готовий витратити на це 50 мільйонів гривень.
Варто також і пригадати справу «діамантових прокурорів — екс-заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Володимира Шапакіна й екс-заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця. Під час обшуків у них знайшли 400 тисяч доларів готівкою, коштовності та навіть наркотики.
Проте вже після гучної кримінальної справи тодішній генпрокурор Шокін звільнив із посад усіх прокурорів, котрі проводили гучне затримання. Як наслідок, розслідування провадження проти «діамантових прокурорів», розпочате 6 липня 2015 року, триває дотепер без будь-яких перспектив бути завершеним.
А у травні 2015 року глава МВС Аваков та військовий прокурор Матіос організували гучне затримання податківців, яке проводили в усій країні й яких до Києва доправляли гвинтокрилами. Як наслідок, ніхто зі затриманих корупціонерів й досі не сидить за ґратами.
Навіть ті, хто наживаються на війні, перебувають на волі. Так, у жовтні 2017 року НАБУ відкрила кримінальну справу у підозрі проти посадовців Міноборони Ігоря Павловського та Володимира Гулєвича. Їх підозрюють у розкраданні 149 мільйонів гривень. І ця справа також нічим не закінчилася. Прикметно й те, Павловський продовжує працювати у Міноборони.
Також на волі перебуває і скандальний чиновник із Миколаєва Микола Романчук. У його маєтку під час обшуків знайшли мережу підземних тунелів зі золотом й антикваріатом. Чиновник і досі не покараний.
Та це ще далеко не все. Так, у травні НАБУ зацікавилася незаконним збагаченням депутата від БПП Дмитра Білоцерковця, а у червні 2018 року НАБУ в депутата від БПП Руслана Демчака виявили «зайвих» 52,5 млн грн., походження яких він не міг пояснити. Проте ці «обранці» і досі на волі.
У корупційні скандали дуже часто потрапляють і депутати від «Народного фронту». Так, у «бурштиновій справі» разом із Розенблатом фігурує й Максим Поляков. Вже три роки триває судовий процес над екс-депутатом Миколою Мартиненком, котрого підозрюють в отриманні «відкату» від «Енергоатому». Намагалися позбавити недоторканності за незаконну наживу й одіозного «фронтовика» Євгена Дейдея.
«Опозиційні» хабарники також на волі
Так звані опозиційні народні депутати та чиновники теж досі не покарані. Під вартою з усіх екс-регіоналів перебуває хіба цап-відбувайло Олександр Єфремов, над яким триває суд.
Хоча у вересні 2015 року СБУ просто на засіданні Верховної ради України затримала за вимагання у підприємця хабара «опозиційного» нардепа від партії Ляшка Ігоря Мосійчука. Попри відеозапис того, як депутат за свій запит вимагав 100 тисяч гривень, карну справу проти нього оперативно закрили.
2018 року за привласнення бюджетних коштів у аеропорту «Бориспіль» затримали мера Одеси Генадія Труханова. За даними НАБУ він украв 185 мільйонів гривень. Судовий процес наразі триває, проте Труханов і досі сидить на посаді мера Одеси та має право виїжджати за кордон.
Цікаво також, що демократичний генеральний прокурор Юрій Луценко визнав і екс-регіонала Юрія Бойка не причетним до афери із «вишками Бойка».
Відпустили на волю й одіозну українофобку, міністра юстиції при Януковичу Олену Лукаш. Її у листопаді 2015 року заарештували. Крім зловживанням службовим становищем, їй інкримінували ще і привласнення 2,5 мільйонів гривень. Але Лукаш — на волі.
Зняли недоторканість і дали дозвіл на арешт у ВР і проросійського депутата від «Опоблоку» Михайла Добкіна. Його підозрюють у земельних махінаціях. Проте суд відпустив екс-регіонала на поруки.
Одіозного адепта Московського патріархату, російського бізнесмена та нардепа ВР від «Опоблоку» Вадима Новинського ще 2016-го позбавили недоторканності. Йому інкримінують викрадення людини. Проте й він на волі. Також у Луценка 2018 року відкрили провадження про те, що Новинський незаконно отримав громадянство України. Розслідування цього триває (Саакашвілі, котрого запідозрили в аналогічному, депортували з України за кілька днів).
Прикметно, що Верховна рада VIIІ скликання не змогла навіть зняти недоторканності з «опоблоківців» Олександра Вілкула, Сергія Дунаєва та Дмитра Колєснікова.
Корупціонери повертають собі посади та стягують із держави величезні кошти
Ще одним корупціонером, котрого у травні 2015 року гучно затримали просто під час засідання Кабміну, стали очільник ДСНС Сергій Бочковський і його перший заступник Василь Стоєцький. Вони організували корупційну схему тендерної закупки паливно-мастильних матеріалів. Згодом суди їх визнали незаконно звільненими та поновили на посадах! При цьому за рішенням суду Бочковському навіть мають виплатити близько 500 тис. гривень за «вимушений прогул».
А 2018 року суд поновив на посаді одіозного керівника Львівського бронетанкового заводу Романа Тимківа. За його сприяння підприємство закупило за 28 мільйонів гривень 40 старих двигунів, при цьому 15 з них і так перебували на балансі в Міноборони, і видав їх за нових.
Проте працівники Львівського бронетанкового вчинили «бунт» та не пустили Тимківа на його робоче місце.
https://www.youtube.com/watch?time_continue=6&v=5TG14tLUoQY
Цей перелік бурхливої «антикорупційної діяльності» влади можна продовжувати нескінченно довго. Наразі ми згадали лише гучні затримання топ-корупціонерів, які фактично перетворилися на мильні бульбашки.
Коментар для «Вголосу»
Сергій Войченко, екс-слідчий Гепрокуратури, адвокат:
Проблема полягає у тому, що співробітники антикорупційних органів дуже часто є просто непрофесійними та не можуть довести свою правоту під час судових засідань. Вони дуже часто звинувачують суддів у тому, що ті відпускають затриманих. Насправді ж усі гучні піарні затримання закінчуються нічим, бо під час судового засідання прокурори відстоюють позицію обвинувачення вкрай непрофесійно.
Гальмує розгляд судових справ і те, що прокуратура надсилає у суд величезні томи кримінальних справ. Відповідно, щоб прийняти рішення, це все треба бодай прочитати, а це займе місяці і роки. Крім цього, ці справи також оформлюють бозна-як.
Буває й таке, що докази, які надали у суді прокурори, бувають «нелегальними» й їх суд просто не бере до уваги.
Біда в тому, що у нас верхівка просто імітує боротьбу з корупцією, аби на цьому попіаритись, а що буде далі, вочевидь, їй уже не цікаво.
ІА "Вголос": НОВИНИ