Львів – культурна столиця та туристичне серце України. Місто пронизане десятками готелів на будь-який смак і гаманець. Особливо популярні комплекси з вдалим розташуванням та багаторічною історією, як-от «Дністер» – один з найбільших львівських готелів. Десятиповерховий пансіон зведений на пагорбі парку, неподалік історичного центру міста.  

 «Це мав бути найкращий, найфешенебельніший готель у Львові, який би відповідав світовим стандартам. Без жодного сумніву, що при його будівництві тодішня служба безпеки КГБ подбала про те, щоб особливо комфортабельні номери були забезпечені можливостями підслуховування тих гостей, які там селилися. Адже були спеціальні відділи, які займалися такою діяльністю, контролем за перебуванням іноземців у Львові, їхні зустрічі, їхні розмови, - розповів історик Іван Сварник.

Чотиризірковий комплекс звели у 1982 році у стилі радянського модерну. Відтоді «Дністер» неодноразово ставав місцем для ділових зустрічей бізнесменів та політиків. Так, у 99-му тут відбувався саміт Центральної Європи за участі президентів 9-ти країн.

У різні роки в готелі також зупинялись колишня Перша Леді США Хіларі Клінтон, кардинали Папської свити, письменники Шарль Азнавур, Пауло Коельо, зіркова збірна Німеччини з футболу та багато інших відомих світових постатей.

«Я абсолютно не виключаю можливість, що готель Дністер використовується для збору розвідувальної інформації російськими спецслужбами, тим більше, що механізми вже відпрацьовані і це дуже зручне місце для того, щоб стежити за людьми, контролювати їхні зустрічі, їхні контакти, і особливо їхні розмови» - зауважив Іван Сварник.

Тож не дивно, що на комплекс поклала око одна з найбільших готельних мереж України – «Прем’єр Інтернешнал», що має у власності 16 готелів. Ще у 2014-му, після нападу росії на Україну, вперше заговорили, що холдинг має російське коріння. Активісти навіть пікетували столичний «Прем'єр Палац», який входить до однієї готельної групи з «Дністром».

«В нас є інформація, що прибуток від цього бізнесу йде до російської федерації, зокрема до трьох осіб, які наближені до агресора. Нас зараз цікавить, щоб це майно було визнано майно, опосередковано яке належить цим особам і було націоналізоване» - заявили активісти під час пікету.

До повномасштабного вторгнення росії холдинг «Прем’єр» стрімко розвивався. Готель «Дністер» увійшов до нього у 2012-му, водночас із приходом в акціонерне товариство української фірми «Східно-європейська готельна компанія» та кіпрської «Пуморі Ентерпрайзес Інвестментс ЛТД». Відтоді нові акціонери лише нарощували свою частку у львівському активі, аж доки у 2020-му році антимонопольний комітет дозволив кіпрській компанії викупити контрольний пакет акцій.

«Дії складу Антимонопольного комітету є державовбивчими, абсолютно неадекватними. Коли кіпрська компанія, зрозуміло, що офшорний бізнес, на який формально будуть перекинуті майнові права, то бенефеціар, тобто власник, залишиться той самий з росії. Здається це просто очевидні речі» - обурюється юрист Юрій Танасійчук.

Ці два контролери готелю «Дністер» не просто пов’язані: «Східно-європейська готельна компанія» є донькою кіпрської фірми.

Тож про збалансований склад учасників товариства не могло бути й мови. Відтак, власницею готелю стала бенефеціарка двох компаній, громадянка Франції Наталія Селіванова. Це цивільна дружина росіянина Михайла Воєводіна, який мешкає у Словаччині. Згідно з інформацією Інтерполу, він має статус так званого «злодія в законі» на прізвисько «Міша Лужнєцкій».

Крім того, Воєводін через підставних осіб володіє активами в українському енергетичному бізнесі. У лютому голова комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Герус заявив про викуп Михайлом Воєводіним часток у давніх партнерів по групі «VS Energy».

Групу росіян-власників «ВС Енерджі» іменували «лужнєцкі», наслідуючи кримінальну кличку Михайла Воєводіна. Туди входить віце-спікер держдуми та російський олігарх Алєксандр Бабаков, член партії «Єдина росія».

У 2014 році він голосував за приєднання Криму до ерефії, а у 22-му ратифікував рішення уряду «про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу» між російською федерацією і так званими «днр» та «лнр». До слова, саме цей документ розв’язав руки путіну і став формальним приводом для оголошення так званої «спецоперації». Крім того, Бабаков просуває ідею збагачення росії за рахунок захоплених державою-терористом територій.

«Звертаючись до нових територій, хочу сказати, що затрати туди повинні йти не з бюджету. Ми повинні розглядати цю територію, як економічно готову до того, щоб там втілювати ідеї, виходячи з розуміння того, що виробництва там — це майбутній дохід цих територій і росії в цілому» - заявив нещодавно путініст А. Бабаков.

У 2018-му році Україна запровадила проти Бабакова безстрокові санкції. Вони передбачали, зокрема, блокування активів та обмеження права користуватися та розпоряджатися майном. Під європейські обмеження Бабаков потрапив через підтримку незаконної анексії Криму. А вже після повномасштабного вторгнення росії до України санкції проти політика ввели у Японії, Швейцарії, Канаді, Великобританії та Австралії.

Під їхньою дією опинилася і вся родина Бабакових. Зокрема, дружина Ірина, яка мала спільний бізнес із бенефіціаром готелю «Дністер» Наталією Селівановою. Жінки були співвласницями словацької компанії «Rokosan s.r.o.», - найбільшим в країні виробником органічних добрив. Дочірню компанію відкрили і в Україні, через ще одне словацьке підприємство «Rokofert s.r.o». Обидві компанії контролює українець Ярослав Коцак – співвласник фірми «рокосан» та «рокоферт».

Ми зателефонували за номером, який вказаний на сайті компанії «Рокосан Україна».  Чоловік, який підняв слухавку, підтвердив, що українська компанія належить словацькій. Після запитання журналістки про власників, зокрема, Селіванову та Бабакову, співрозмовник почав відповідати агресивно, зазначивши, що жінок серед засновників «немає вже мільйон років». А на прохання журналістки представитись, кинув слухавку.

Ще один росіянин з групи «лужнєцкіх» Євгеній Гінер – президент російського футбольного клубу ЦСКА.

Гінер також є партнером російської держкорпорації «Ростех», яка виробляє та експортує високотехнологічну промислову продукцію військового призначення. Керує нею колишній офіцер ФСБ Сергій Чемезов, давній друг і соратник путіна.

Однак, це не заважає Гінеру відкрито вести бізнес в Україні. Йому досі належить контрольна частка «Першого Інвестиційного Банку».

Нині на сайті банку банер «Ні війні» та жодної згадки про російського власника. Прокуратура вважає, що саме цей банк росіяни використовували для фінансування своєї діяльності.

«Фінансування своєї протиправної діяльності через підконтрольні, юридичних та фізичних осіб, офшорні компанії, одержання прибутку від діяльності на території України, забезпечення контролю на об'єктах критичної інфраструктури громадянами Російської Федерації, шляхом придбання контрольних пакетів акцій відповідних підприємств, підрив обороноздатності та економічної безпеки держави, виведення коштів та їх легалізації через підконтрольні банківській установі підприємства» - зазначено у клопотанні прокурорів.

Так звана група «лужнєцкіх» через фірми прокладки та підставних осіб сьогодні контролює підприємство «VS Energy». Воно володіє одразу п’ятьма українськими обленерго: «Кропивницьким», «Житомирським», «Херсонським», «Хмельницьким» і «Чернівецьким». Це компанії критичної інфраструктури, які забезпечують постачання електроенергії в домівки мільйонів українців.

«Великий російський бізнес присутній у владі вже понад 30 років. Тому ті речі треба виявляти, вони, до речі, ховають активи. Зрозуміло, що вони використовують країни Європейського союзу, як прокладки, а насправді забезпечують оподаткування в бюджет російської федерації», - зазначив політолог Олександр Антонюк.

А торік, навіть попри санкції, компанія зуміла продала «ДТЕКу» Ріната Ахметова ще й «Київобленерго» і «Одесаобленерго». Водночас сама «VS Energy» спростовує свій зв’язок з російськими бізнесменами. Заяву оприлюднили на сайті компанії.

І справді, на початку 2017 бенефеціарами «VS Energy» стали певні громадяни Німеччини та Латвії, які, втім, і раніше були пов’язані з бізнесом Бабакова і Гінера. Тож відсутність російських олігархів у переліку засновників, насправді не є ознакою того, що бізнес їм не належить.

 «Важливий момент, який треба врахувати: росіяни, які пов’язані з росією, чи це просто етнічні росіяни, можуть бути громадянами Ізраїлю, громадянами Великобританії… Тут теж треба дивитися, чи є вони в санкційних списках, чи ні. Чи є в них взаємозв’язок з владою росії, чи ні», - ствреджує Олександр Антонюк.

«Україна повинна ці бізнеси забрати в росіян, адже якщо їх не забрати, то гроші, які вони отримують через свої кіпрські прокладки підуть на кулі і снаряди, які потім будуть летіти в сторону України», - зауважив Антон Петрівський.

Але повернемося до готелю «Дністер», який належить холдингу, що має відверто російське коріння. З початком повномасштабної війни, в Україні почали детально вивчати підприємства, які можуть належати росіянам. На Львівщині віднайшли 305 таких об’єктів. До чорного списку потрапив і готель «Дністер».

«Там є близько 3400 акціонерів. Найбільшою є «Східно-європейська готельна компанія», кінцевим бенефеціаром якої є громадянка Словаччини, яка проживає у Франції, Селіванова Наталія. І саме її пов‘язують з групою «VS Energy» - зазначив заступник директора економічного департаменті ЛОВА, Орест Гринів.

Журналісти проекту «Змови» вирушили в готель «Дністер», щоб детальніше дізнатись про власників комплексу. Завбачивши телекамеру, на вході блискавично з’явилась охорона. Вони довго переконували журналістів покинути територію, аж поки до знімальної групи не вийшла заступниця гендиректора Олександра Гагаріна. За словами керівниці, вона теж нічого не знає про росіян-власників готелю.

 «Ми ж акціонерне товариство, я не можу знати всіх акціонерів, кожен має частку. Російського бізнесу в нас немає», - заявила Олександра Гагаріна. У відповідь на питання журналістки про причетність до холдингу «Прем’єр», керівниця відповіла, що «ця управляюча компанія припинила діяльність». Далі жінка заперечила будь-які зв’язки з росією, поки не обмовилась, що раніше вони таки були. Імовірно йшлося про Олега Болотова – керівника холдингу «Прем’єр».

«Власником «Прем’єр» був громадянин росії, який був аполітичної діяльності. Людина, яка займалася розвитком мережі і просування на міжнародних площадках. Це об’єднання, яке припинило свою діяльність. Я гарантую, що російського сліду тут немає», - продовжила Олександра Гагаріна. Про Александра Бабакова керівниці, нібито, невідомо, хоча вона не виключила, що в готелі «колись був російський слід, якого зараз і близько немає…» Втім, Болотов досі залишається керівником усієї мережі «Прем'єр Готель», а заразом громадянином російської федерації.

Тож змістовної відповіді від керівництва готелю ми не отримали. Та вже коли покинули будівлю, зателефонувала пані Олександра. Тремтячим голосом розповіла про благодійність, якою нині займаються працівники готелю.

«До сьогоднішнього дня ми маємо виділений поверх, де ми допомагаємо абсолютно всім, тому мені дуже образливо і дуже не хочеться, щоб цей вийшов матеріал, де ви мене звинувачуєте, що я брешу. Дуже мені боляче, після цього всього», - зітхнула Олександра Гагаріна.

«Особливо цинічно виглядає. Я вчора був біля готелю «Дністер» і там стоять багато машин, я так розумію, гуманітарної місії ООН. Тобто вони всі ночують, тримають машини біля готелю, який фактично належить країні-агресору», - обурився активіст Антон Петрівський.

Нині причетність «Дністра» до російського бізнесу розслідує керівництво області спільно з правоохоронцями.

«Ми подаємо, як місцевий орган виконавчої влади, свої напрацювання, це перевіряє ще раз Міністерство юстиції. Якщо вони підтверджують зв‘язок і показують належність до російського чи білоруського капіталу, перелік активів передається на розгляд антикорупційного суду, який ухвалює рішення про вилучення на користь України цих активів», - розповів про процедуру націоналізації працівник ЛОВА Орест Гринів.

Фахівці переконані: готель необхідно націоналізувати і передати у власність держави.

«Здобуті докази, прийняте рішення про відчуження на користь держави. Так звана націоналізація і одразу ще один крок обов’язковий: торги і передача в руки, чи продаж в руки українського чи закордонного бізнесу, який не має відношення до фінансування держави-агресора», - підсумував юрист Юрій Танасійчук.

Очевидно, що не лише готель «Дністер», а й будь-який бізнес в Україні не може бути в руках росіян. В час загарбницької війни приховування зв’язків з росією може нанести непоправної шкоди як безпеці, так і державі в цілому. Особливо цинічно, коли управлінці, прикриваючись благодійністю, заперечують очевидні докази зв’язку з російським бізнесом.

ІА "Вголос": НОВИНИ