Усі чекають не делегацію УЄФА. Палац Потоцьких затарений палатками під Форум видавців.
Скандаліст Павлів світиться світлим костюмом і хитро посміхається до жіночок працівниць палацу. Він на хвилі ратушної слави. Він жулинський король. Майже як жулік. Львівські журналісти гострять на нього зуби. Йому пофіг. Ну не застрілиться ж він напередодні 750 річчя Львова?
Він світиться, як товстелезний гарфілдний котяра, самі знаєте після чого. Йому пофіг. Рекомендований саундтрек його пофігізму – James Brown „I Feel Good”. Словами то не передати. Див. фото.
Батько міста розмовляє з Віталієм Кличко. Розмова триває на інтелігентних радіохвилях. Садовий стриманий, уважний і делікатний, наче на першому побаченні, хоча час від часу з-за його вух виглядає дитинча, яке зронило у річку м’ячик. Він сором’язливо опускає очі, м’яким голосом вимовляючи такі дорогі кожному українцю слова: справедливість, чесність і футбол.
Вони не кричать, а спокійно розмовляють про подальшу долю неньки-України, про те, що багаті не хочуть ділиться з бідними, що вони ще не розуміють усієї глибини нашої безодні. Розмовляють українською. Кличко молодець. Коли непотрібно поспішати, його неспішна солов’їна вимова приємна для вух його фанаток, які у мить фоткання, усім своїм маленьким тілом, притискаються до свого улюбленого чемпіона.
Дивно і приємно дивитись як розмовляють 2 інтелігентні та розумні людини. Делегація УЄФА ніяк не може відійти від Оперного шоку і тому, заглючено, запізнюється на побачення зі футбольним слайд-шоу від малого Косіва.
З Кличком фоткаються усі, кому не впадло. Свободівець Павлюк сяє як бенгальський вогник. Він запрошує боксера на фотографічний ринг для світлини з депутатами міськради з навороченими лакованими барсєтками і чорними жабками. Усі гарно посміхаються. Розчервонені жіночки стікають воском від усвідомлення сантиметрового місцезнаходження від могутнього тіла.
Іванка Попович мужньо розвідує територію перед приходом модних Олійника і Батенка. Обоє щасливі і задоволені життям. І це добре. Гарна погода. Dolce vita. Світить сонце. Dolce & Gabbana. Косів непогано говорить англійською. З полотен Рубенса, зачаровано і пінно, сходить прес-секретарка Садового Наталка Міхнова. Олійник чомусь засумував, що аж шкода його стало (див. фото).
А ось і делегація. Суркіс-старший і агенти сміти з УЄФА. Блін, якась нафіг Матриця куляста приїхала. Чорні окуляри, уєфафні костюми, ідентичні краватки, чорні окуляри, гіперреалістичні посмішки. Шкода, що Нео готується до ролі Гамлета і тому відсутній на цьому святі життя і обміну футболками.
Презентація проекту. Синхронний переклад. Олійник, чомусь сумно, згадує про своє славне футбольне минуле. Садовий своїми яскравими переможним кулаками нагадує й досі непояснену наукою поведінку пана Щербакова на садово-ягідній інавгурації.
Спокійний Василь Косів веде англійською презентацію. Бадьоро так веде, наче переводить бабусю через дорогу. Гарним, напевне, був піонером чи пластуном. Суркіс не витримує, і голосно заявляє Олійнику: „Маладєц, спакойна так гаваріт і увєрєнна.” Петро Михайлович погоджуючись, задоволено опускає голову. Презентація триває. Всі люди як люди, тримають чорні вуха на голові нормально, а Суркіс – вверх динаміками, ніби тримає стетоскоп. Хвилюється бідака. Згодом, ситуація вирівнюється у потрібному кардіологічному напрямку.
На початку усі затиснені, як айс-еджівська білочка у льоді „Катрусиного кінозалу”. Не чути, навіть, як комарі одружуються на мухах. У когось з барсєточних депутатів верещить мабіла. Олійник, незадоволено, крутить головою і хоче сказати „рагуль”, але стримується і лише грізно блискає очима. І це правильно, рагуль і з барсєткою рагуль.
Лід розтанув. Українці попустились. Розстібнули верхні ґудзики, послабили краватки. Ще у когось дзвонить мобіла. Пішов легесенький гомін. Розкосі жіночки професійно шарудять прес-релізами. Садовий просить відкрити двері в Європу у дзеркальній залі.
І тут вибухає дзвінкий ОБЛОМ. Синхронна перекладачка блаженно плавала між англійським-українським. Але мікрофон забрали представники фірми Hochtief, які ніби будуть будувати стадіон біля іподрому. І на початку було слово у них. І слово було німецьке. Потім англійське. Потім знову німецьке. Наш перекладач, чоловічої статі, не знав, що йому перекладати: з німецької на українську, чи з німецької на англійську.
У залі запанувала мертва тиша і нестримне бажання лізти на стіну, шкрябати по шклу цвяхами, провалитись у Полтву від такої тупезної ситуації. Злющий Суркіс закричав на увесь зал: „Да пєрєваді ти”. Добре, що не було матюків. А може й погано, чувак би швидше вийшов би зі ступора. Але й він не винен. Організація даної слайдової вистави безповоротно лажова, незважаючи на англійську Косіва.
Садовий після фуршету сказав, що до презентації готувались цілий рік, але він не сказав, що саму апаратуру для синхронного перекладу і слайд-шоу відшукали тільки позавчора ввечері. Доколє, у цій країні усе буде робитись через місця не настільки віддалені від куприка?
Перекладачка взагалі мала б сидіти десь у іншому приміщенні, так само як і перекладач. Усе б було просто, але зі смаком. Але з огляду на кавалок цього речення (але саму апаратуру для синхронного перекладу і слайд-шоу відшукали тільки позавчора ввечері), усі присутні отримали часткову дулю з маком. І це у такому важливому (за словами батьків міста, області і країни) для України проекті як Євро-2012.
Але усе, на щастя, минуло. Усі полегшено зітхнули. Кличко навіть не напружувався. Він ходить качатись, не п’є, не курить, ізлішествамі свякіми нєхарошимі не захоплюється. Атлет. Шведська принцеса Мадлен взагалі зафанатіла від нього не поскандинавськи...
Делегація, вустами Андрія Івановича, висловила своє захоплення львівською гостинністю, архітектурою і фаховістю (на цьому слові лицем мера промайнула посмішка Мони Лізи), пофуршетила за закритими дверими, але з відкритими вікнами під якийсь там попсово-галімий джаз, швиденько сіла у бус і помчала на Стрийську у пошуках презентації нового стадіону.
Кличко, незважаючи, на швидкість суперменного переміщення мав сили і посмішку для фотки зі своїм фанатом. От, вам галицькі п’ємонтщики, людина! Європа! Молоток! Ви б ще на свою пантову барсєтку сигналізацію поставили або охоронця запросили, не хочу матюкатись, день занадто гарний.
Лишається тільки дочекатись таємного голосування Виконкому УЄФА 7 грудня і дізнатись, де буде відбуватись Євро-2012. Сподіваюсь, що в Україні та Польщі. Треба гол, треба 2, треба кубок УЄФА! А Італія, Угорщина & Хорватія нехай тренуються на кішках.
P.S. Румуни вдули Динамо. Шахтар влетів Ромі. Можливо, то останні погані новини з футбольного поля?
ІА "Вголос": НОВИНИ