У четвер, 18-го липня, на розширеному засіданні робочої групи з питань декомунізації, а також норм чинного законодавства про декомунізацію та деколонізацію, начальник Львівської ОВА Максим Козицький перейменував 134 топоніми у 33 громадах області. В тому числі у Львові.
Такі повноваження та обов’язки на начальників обласних військових адміністрацій від 26 квітня до 27 липня 2024 року покладає Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», йдеться на сайті ЛОВА.
Відповідно до статті 8, громади мали пів року – від 27 липня 2023 до 27 січня 2024-го – на те, аби самим визначитися з новими назвами площ, вулиць і скверів, а тоталітарної і колонізаційної символіки у назвах топонімів та монументальних спорудах позбутися назавжди.
Такі дії обласної влади спричинили ревниву реакцію першого заступника міського голови Львова Андрія Москаленка.
Побачив у соцмережах рішення голови військової адміністрації щодо зміни назв вулиць у Львові
1. У Львові вже три роки діє робоча група щодо деколонізації. За цей час деколонізували 64 вулиці. Від Чайковського - до Чехова
2. Є проста, зрозуміла і прозора процедура зміни старих назв на нові. Робоча група аналізує. Мешканці голосують (загалом в 2022 році взяло участь в голосуванні 33 тис мешканців). Далі робоча група пропонує на розгляд депутатів на сесії Львівської міської ради. І депутати, яким мешканці делегували таке право, затверджує таке рішення своїм голосування
3. Пропоновані головою військової адміністрації вулиці вже є в нашому списку і були у черзі на перейменування. Для чого це робити ще раз - відкрите питання
4. Деякі з нових назв, які запропонував голова військової адміністрації, вже обговорювались з родинами на інші вулиці
Завтра (19-го липня - ред) збираємо засідання робочої групи щодо деколонізації і обговоримо дану ситуацію...
З цього приводу перший заступник голови Львівської ОВА Андрій Годик вже сьогодні, 19-го липня, оприлюднив пост у соцмережах.
Змушений написати трохи тексту. Буду вдячний тим, хто буде мати сили і терпіння в цей сонячний день дочитати до кінця.
Вчора опублікували розпорядження начальника Львівської ОВА Максима Козицького про перейменування 134 вулиць у 33 громадах області, яке набуло активного обговорення.
І це добре, бо людям не байдуже те, що відбувається в їхній області та громаді. Але дискусія, переважно, зводиться до запитань: Чому нас не спитали? Чому нам не сказали? А чим вона вам заважала? Чи це на часі?
А тепер по порядку: розпорядження начальника ОВА про перейменування вулиць видане відповідно до ЗУ «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»;
розпорядження начальника ОВА - це наслідок бездіяльності/неспішності окремих місцевих рад та/або голів цих рад у питаннях декомунізації.
Відповідно до вищевказаного закону, сільська, селищна, міська рада повинна була у ШЕСТИМІСЯЧНИЙ термін прийняти відповідні рішення про перейменування. У випадку не вчинення цих дій радами, таке рішення, у формі розпорядження, приймається відповідним сільським, селищним, міським головою у ТРИМІСЯЧНИЙ термін.
Таким чином, 9 місяців виявилось замало, щоб виконати вимоги Закону. Правда декому і декілька каденцій мало для цього;
перейменування топонімів радянської доби, згідно з вимогами Закону, це не право, а ОБОВ’ЯЗОК начальника ОВА;
розпорядження приймали за результатами обговорень робочої групи, а також її розширених засідань, участь у яких взяли представники громадськості, військовослужбовці та науковці;
про необхідність перейменування вулиць, площ та скверів жителям громад мали донести інформацію відповідні органи місцевого самоврядування впродовж уже згаданих 9 місяців;
за тиждень від засідання обласної робочої групи, де обговорювали питання про перейменування, до дати підписання розпорядження, НІХТО, (у тому числі і робоча група при Львівській міській раді), не спитав, про які саме топоніми йдеться. Звідси і здивування, мабуть, виникає; чи на часі ? Ні…
Бо це мало бути зроблено років 30 тому!!! Якщо не йти в історію, то мінімум з 2014 року часу було вдосталь.
Але про яку декомунізацію можна говорити, якщо представники ОМС у різних громадах ще донедавна організовували віча біля пам’ятників невідомому воїну-НКВДисту.
Правда, забули прочитати, що загинув він «від рук українських націоналістів». А дехто трепетно беріг і підфарбовував пам’ятник колгоспниці…
Робоча група не надавала оцінки діячам, на честь яких були названі ті чи інші вулиці, не коментувала вихваляння окремими поетами радянської влади та «генія Сталіна», або роботу в ЧК, а рекомендувала лише змінити найменування.
Тому не потрібно дивуватись і шукати «зраду», а об’єднуємо зусилля і закінчуємо очищення Львівщини від пропаганди російської імперської політики в Україні.
Нагадаю, Львівщина очищена від монументальних пам’яток радянської доби. В області не має функціонуючих релігійних громад «московської» церкви, - наголосив Андрій Годик.
Тему затяжної декомунізації вулиць з боку чиновників Ратуші оцінив також журналіст Роман Онишкевич, який написав, що міський голова Львова Садовий вкотре показав себе “страшною подружкою”, яка розверещалася, що її несправедливо не взяли першою заміж, бо вона і фану в церкві тримала, і букет на попередньому весіллі злапала.
Устами своєї правої руки Андрія Москаленка він привселюдно обурився, що голова ОВА Максим Козицький у контексті декомунізації своїм рішенням перейменував вісім вулиць у Львові та ще дві у Брюховичах.
Мовляв, у мерії є своя процедура перейменувань і взагалі “пропоновані головою військової адміністрації вулиці вже є в нашому списку і були у черзі на перейменування”.
У великого львів’янина Станіслава Єжи Лєца є гарний афоризм: “Яка справа євнухам до громадянських шлюбів”.
Він дуже пасує до нинішньої ситуації...
ІА "Вголос": НОВИНИ