Рішення уряду України про встановлення приладів обліку тепла у квартирах старих будинків із вертикальною опалювальною системою експерти вважають революційним. Та на практиці, як з'ясувала DW, зробити це поки що непросто.
Кабінет Міністрів України цього місяця ухвалив постанову, яка дозволяє встановлювати прилади обліку тепла у старих будинках. Відтепер їхні мешканці мають змогу регулювати температуру в своїх помешканнях і платити викнятково за спожите тепло. Та скористатися цією можливістю можна лише за кількох умов.
Радянська житлова спадщина
До 2009 року в Україні діяли державні будівельні норми, за якими проектували та будували будинки винятково з вертикальною розводкою труб системи опалювання: коли теплоносій подається трубою, яка йде згори донизу через весь будинок, не роблячи «замкнене теплове коло» у кожній квартирі. Виміряти, скільки саме теплової енергії «зайшло» в окрему квартиру, а також скільки ця квартира «спожила» тепла за такої системи опалення, неможливо. «Усі старі будинки з вертикальною розводкою. В радянські часи заощаджували на металі для трубогону, тому встановлювали вертикальну систему опалення. Так було дешевше і швидше», — пояснює експерт із систем теплопостачання, засновник платформи «Місто Energy» Микола Політикін.
За його словами, загалом ця система працює стабільно, але щойно хтось зі сусідів у своїй квартирі переробив батареї чи замінив старі труби на пластикові, то вся опалювальна система будинку враз розбалансовується. «В одного стає холодно, в іншого спекотно. Хтось будинку взимку відчиняє вікна, а хтось мерзне, але при цьому всі платять однаково і неможливо це регулювати», — зауважує Політикін.
За деякими даними, понад 90 % будинків в Україні мають саме вертикальну опалювальну систему. Тому урядову постанову, яка дозволяє встановлювати прилади обліку тепла у старих будинках, експерти вважають «революційною» для українського житлово-комунального господарства.
Як працюватиме нововведення?
У старих будинках із вертикальною розводкою неможливо встановити звичайні поквартирні теплові лічильники, які встановлюють у нових будинках із горизонтальною та змішаною системою опалення. У квартирах старих будинків Кабмін пропонує встановлювати так званий прилад розподілення теплової енергії. Це електронний датчик, який монтують безпосередньо на кожну батарею у квартирі. Датчики з кожного радіатора передають інформацію на концентратор, який також встановлюють у квартирі. У підвалі будинку має стояти загальний концентратор, який збиратиме дані з усіх квартир. «Також потрібен загальнобудинковий лічильник тепла, який обліковує фактично спожите будинком тепло. Відповідно до зібраних даних із квартирних датчиків і загального лічильника визначатимуть, хто фактично скільки спожив», — пояснює схему роботи «приладів розподілення теплової енергії» директор підприємства «Енергозбут», що є частиною «Київтеплоенерго», Костянтин Лопатін.
Утім документів, які регламентують облік теплової енергії у старих будинках ще немає. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України розробило наказ про запровадження абонентського обліку, але документ ще не затвердило Міністерство юстиції, а розроблена методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг зараз лише проходить громадське обговорення. «Ми сподіваємося, що ці два документи наберуть чинності впродовж місяця. А прилади розподілення теплової енергії можна буде встановлювати і сплачувати за ними за спожите тепло вже протягом поточного опалювального сезону», — сказала DW керівник Офісу реформ при міністерстві регіонального розвитку і будівництва Юлія Перчук.
Важливі умови
Та існують ще кілька умов, необхідних для виконання з тим, щоби мешканці старих будинки з вертикальною розводкою змогли почати заощаджувати на опаленні. Передусім це те, що "приладами розподілення теплової енергії", тобто датчиками, мають обладнати свої квартири не менше половини мешканців будинку, лише тоді ця система спрацює.
Однак наскільки реально, аби всі сусіди у будинку домовилися й одночасно закупили та встановили все необхідне обладнання для обліку тепла? Експерти вказують, що встановити розподілювачі лише в одній квартирі — безглуздо, адже це єдина система, яка працює лише в комплексі. "Як вихід людям треба об’єднуватися в ОСББ, брати участь у енергопрограмах, що відшкодовують частину коштів на закупівлю обладнання, встановлювати індивідуальні теплові пункти, загальнобудинковий лічильник, балансувати систему опалення, а вже потім думати про квартирні розподілювачі для кожного", — каже Микола Політикін.
За його словами, один такий прилад розподілення теплової енергії разом із регуляторами температури обійдеться споживачам у близько тисячу гривень на кожну батарею. Зараза такі розподілювачі в Україні не випускають , однак якщо буде на них попит, то ринок миттєво зреагує і вибір буде, прогнозують експерти. Водночас ніхто з них не береться прогнозувати, чи буде за всіх цих умов попит на встановлення такої комплексної системи обліку у будинках із вертикальною системою опалення.
ІА "Вголос": НОВИНИ