Кореспондентові «Вголосу» вдалось поспілкуватися з Костянтином Василькевичем по телефону. Він розповів у яких умовах проходить антитерористична операція та запевнив: українські військові готові боротися до кінця.
Пане Костянтине, вас призвали чи ви добровільно відправились у найгарячіші точки Східної України?
Мені зателефонували з медичної служби Майдану і сказали, що потрібен лікар, який би допоміг в організації медслужби спецбатальйону Міністерства внутрішніх справ «Азов». Я відправився добровольцем.
Як дружина та діти відпустили вас на передову?
А як мене дружина шість разів відпускала на Майдан? Я є членом ВО «Свобода» і розумію, що настав той час, коли необхідно робити речі, потрібні нашим дітям, їхньому майбутньому. В мене ж троє дітей. Найстаршій донці – 16 років, сину – 12, наймолодшій дочці – 3 роки.
Щодо дружини, то жінки-лікарі відпускають чоловіків, бо розуміють, що це наш обов’язок, наша робота. Дружина казала, що вона проти того, щоб я їхав, але не стримувала мене.
Чи є там інші лікарі крім вас?
Наша медична служба – цілком добровільна формація. Разом зі мною тут працює ще один медик – Іван Дем’яник із Артемівська Донецької області.
Яка зараз ситуація на території, де ви несете службу разом з бійцями «Азову»?
В Бердянську зараз спокійно, оскільки батальйон тут працює вже тривалий час. По сусідству, у Маріуполі, наш батальйон теж навів порядок. Тобто існує тенденція до стабілізації ситуації.
Водночас, наряди військових постійно виїжджають на чергування на блокпости – на бойові чергування. Ще багато чого потрібно зробити, тож знаходитимемося тут ще довго.
А скільки часу ви плануєте працювати у спецбатальйоні «Азов»?
Попередньо планую тут працювати два тижні, принаймні на такий час написав заяву про відпустку за власний рахунок. Але сподіваюся, що вдасться продовжити цей термін.
Вдома я залишив дружині написану мною заяву на профспілкову відпустку, але без вказаної дати. Бо коли закінчиться ця, але буде і надалі потреба в моєму перебуванні тут, тоді я залишусь.
Зараз з’являється багато інформації, що військові у гарячих точках східних областей погано забезпечені продуктами харчування, засобами захисту. Якою є справжня картина?
Звісно, немає такого, щоб всі всім були забезпечені. Проте бійці, які виїжджають на чергування, бронежилетами та зброєю – забезпечені. Наприклад, нам, на медчастину, на двох виділили один бронежилет на випадок, якщо б довелось доправляти військового в реанімаційне відділення.
Так, було би краще, якби кожен мав всій бронежилет, якби біля кожного стояв свій кулемет… Але ті бійці, які безпосередньо воюють на передовій, забезпечені всім необхідним.
Які настрої у наших військових?
Знаєте, наша влада на початках зробила велику помилку, коли для врегулювання ситуації в регіоні використовувала місцеву корумповану міліцію. Вони ж тривалий час пустими звітами їх, дурили, а насправді вони співпрацювали з терористами. Тому було втрачено багато часу.
Але зараз ту все по-інакшому. За ці дні я вже зрозумів, що тут люди налаштовані на боротьбу, на боротьбу до кінця. Заступником командира цього спецбатальйону є Ігор Мосійчук – політв’язень, один із так званих «васильківських терористів». Тут є й активіст «Дорожнього контролю» Андрій Дзиндзя, який також був ув’язненим по справі Автомайдану, є Ігор Луценко, активіст Майдану, якого свого часу було викрадено.
Тут служать люди, які знають, за що вони борються й воюють. Жодних депресивних настроїв чи паніки я не бачив.
Розмовляла Марія Богак, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ