Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки виступила на серпневих нарадах учителів з вимогами і пропозиціями до різних гілок влади щодо покращення матеріального і соціального становища освітян.
Подаємо заяву повнотекстово:
«Ми, учасники серпневої конференції, занепокоєні станом справ в галузі освіти, темпами та глибиною реформ в галузі, які не в повній мірі задовольняють потреби навчальних закладів та учасників навчально-виховного процесу. Декларації про пріоритетність освіти в Україні не підтверджуються реальними діями державних органів влади.
Починаючи з 1996 року і до цього часу не виконується ст. 61 Закону України „Про освіту" щодо державного забезпечення бюджетних асигнувань на освіту в розмірі не менше 10 відсотків національного доходу. Формула фінансування навчальних закладів на одного учня, призвела до занепаду матеріально-технічної бази навчальних закладів, невиконання освітніх програм, які декларуються владними структурами.
Одним з найболючіших питань залишається оплата праці працівників навчальних закладів. Уряд зволікає введення ІІ та ІІІ етапів Єдиної тарифної сітки. Верховна Рада України законом „Про державний бюджет України" в черговий раз призупиняє дію окремих положень ст. 57 Закону України „Про освіту", зокрема в частині встановлення середніх посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічним працівникам на рівні не нижчому від середньої заробітної плати працівників промисловості. До сьогоднішнього часу відсутня належна диференціація в оплаті праці педагогічних працівників в залежності від кваліфікаційних категорій та педагогічних звань. Мізерною залишається доплата за особливі умови праці працівникам шкіл інтернатного типу.
Законом України „Про державний бюджет України на 2006р." по суті скасовано гарантію держави педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу на безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням. На даний час такі пільги отримує педагог не за статусом сільського вчителя, а виключно виходячи з розміру своєї заробітної плати.
Щодо повернення заборгованості педагогічним працівникам за ст. 57 Закону України „Про освіту", то й тут виникла правова колізія. Не виконується закон про реструктуризацію заборгованості щодо своєчасності виплат, неврегульованою залишається виплата різниці між рішеннями судів з даної категорії справ та нарахуваннями бухгалтерій, невирішене питання компенсації та індексації даної заборгованості.
Гострою проблемою для педагогічних працівників залишається проблема забезпечення житлом. Рівень доходів працівників галузі не дає можливості придбати житло. Звичайно, що без підтримки держави тут не обійтись. Педагоги з надією очікують набрання чинності (01.01.2007р.) норм ст. 57 Закону України „Про освіту" щодо надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла. Однак, до сьогоднішнього часу немає ще механізму такого кредитування. Ми надіємось, що це питання знайде в уряді своє вирішення.
В трудових колективах навчальних закладів спостерігається тенденція до старіння педагогічних кадрів. Більшість педагогічних працівників, які виходять на пенсію за віком, у зв'язку із мізерною пенсією продовжують працювати. Це, в свою чергу, унеможливлює працевлаштування молодих спеціалістів. Педагогічний працівник заслуговує на гідну і забезпечену старість.
Виходячи із наведеного, ми вимагаємо повного виконання Закону України „Про освіту" та Указу Президента „Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні" і надіємось на розуміння і вирішення проблем освітянської галузі. З цією метою пропонуємо:
- забезпечити законодавчо встановлене фінансування галузі у 2007р. згідно із ст. 61 Закону України „Про освіту";
- змінити формулу і підхід фінансування навчальних закладів з урахуванням державних та обласних освітніх програм;
- забезпечити введення в дію ІІ і ІІІ етапів Єдиної тарифної сітки щодо оплати праці працівників галузі;
- запровадити дієву державну програму забезпечення житлом педагогічних працівників та розробити механізм кредитування;
- встановити належний розмір пенсійного забезпечення педагогічних працівників на рівні 80-90 відсотків від заробітної плати;
- передбачити виплату комунальних послуг педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості у відсотках до посадового окладу;
- переглянути закон про реструктуризацію заборгованості за ст. 57 Закону України „Про освіту", зменшивши при цьому термін реструктуризації заборгованості та щорічно у законі „Про державний бюджет України" передбачати окремою строкою необхідні асигнування на його виконання;
- передбачити фінансування витрат на охорону праці у відповідних бюджетах не менше 0,2 % від фонду оплати праці (ст. 19 Закону України „Про охорону праці");
- забезпечити відрахування коштів підприємствами, установами профспілковим організаціям на культурно-масову і фізкультурну роботу не менше ніж 0,3 % фонду оплати праці (ст. 44 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").
Освіта - основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України.
Державну політику в галузі освіти - від декларацій до конкретних дій!»
Прес тайм
ІА "Вголос": НОВИНИ