Тому, що зв’язок по лінії Геннадій Васьків – Андрій Білий – Оксана Єстеферова чітко прослідковувався навіть за їх офіційними біографіями – Васьків та Білий кілька років одночасно працювали в компанії «Дунапак», а Білий та Єстеферова – у компанії «Проктер енд Гембл». Після того, як Геннадій Васьків втратив посаду віцемер Львова, Андрій Білий та Оксана Єстеферова одразу «втратили у вазі».
Отож їх звільнення, як представників команди Васьківа, було очікуваним. Як на мене, Андрій Білий і так достатньо довго зберігав свою посаду після відходу Васьківа на другий план – не виключаю, що Андрій Білий мав завершити певний проєкт, важливий для міста і його керманича Андрія Садового. Який саме – точно сказати не можу.
Для того, щоб зрозуміти в чому «завинила» очільниця «Львівавтодору» Оксана Єстеферова, пропоную своїм читачам повернутися на понад 10 років назад – у далекий 2009 рік. Тоді Львівська міська рада в особі Андрія Садового уклала кредитні договіри із Європейським банком реконструкції та розвитку на загальну суму в 38 мільйонів євро. Із них 26 мільйонів на реконструкцію вулиць вздовж трамвайних ліній маршрутів № 2 і 6 отримувало маловідоме Львівське комунальне автотранспортно-дорожнє підприємство № 1339 і 12 мільйонів – ЛКП «Львівелектротранс».
У 2011 році Львівське комунальне автотранспортно-дорожнє підприємство № 1339 було перейменовано у ЛКП «Львівавтодор» і отримало нового керівника – юриста за освітою Олега Ігоровича Березу, який очолював це ЛКП аж до кінця 2017 року – це дуже багато по львівським міркам.
Уже 2011 року ЛКП «Львівавтодор» разом із генпідрядником – турецькою компанією «Онур» розпочало реалізацію свого проекту – на ремонт закрили три ділянки – вулицю Городоцьку від вул. Шевченка до вул. Бандери, вул. Личаківську від пл. Митної до вул. Заньковецької та вулиці в районі кінця трамвайного маршруту № 2. Прискоренню робіт сприяло те, що іще до реорганізації ЛКАТДП № 1339, Управління капітального будівництва Львівської міськради замовило проектно-кошторисну документацію на реконструкцію вулиць вздовж трамвайних маршрутів № 2 і 6. Проект реконструкції вулиць вздовж трамвайних маршрутів № 2 і 6 у 2011 і 2013 роках достатньо швидко і впевнено просувався, відповідно Олег Береза показав себе, як добрий менеджер із управління проектами міжнародних фінансових організацій (МФО). Отож, ЛКП «Львівавтодор» від Львівської міськради отримало повноваження на реалізацію нового проекту МФО – будівництва трамвайної лінії на Сихів.
Як і у випадку реконструкції вулиць вздовж трамвайних маршрутів № 2 і 6, на будівництво трамвайної лінії на Сихів проектно-кошторисна документація була уже готова – її іще у другій половині 2000-х років замовило Управління капітального будівництва.
Проект «Трамвай на Сихів», не в останню чергу завдяки саме Олегу Березі, просувався достатньо швидкими темпами – у травні 2012 року Львівська міська рада надала дозвіл на укладання кредитного договору із ЄБРР на продовження трамвайного маршруту № 4 до Сихова, а вже в липні 2014 року розпочалися роботи із будівництва нової трамвайної лінії. Щоправда, розмір початкового фінансування на будівництво нової трамвайної лінії, яке включало кредит ЄБРР у сумі 6 мільйонів євро, грант від німецького уряду в сумі 5 мільйонів євро та технічну допомогу ЄС в сумі 1,5 млн. євро. виявився недостатнім і «Львівавтодору» та Львівській міськраді довелося залучити іще 6 мільйонів євро, оскільки виникла потреба у фінансуванні заміни аварійного колектора на вулиці Стуса у 2015 році. Перша черга трамвайної лінії на Сихів була урочисто відкрита в листопаді 2016 року.
Зазначимо, що ЛКП «Львівавтодор» у 2011 – 2016 рр. не лише виконувало функції замовника по інфраструктурним проектам, що фінансувалися ЄБРР. Після того, як співробітником ЛКП «Львівавтодор» на початку 2010-х років став відомий колись журналіст Олег Шмід, який паралельно обіймав посаду позаштатного радника міського голови із питань велоінфраструктури, саме на ЛКП «Львівавтодор» було покладено функції розвитку велоінфраструктури та пішохідних зон, які курував саме Олег Едвардович.
Іще один проект – впровадження у Львові «розумних» світлофорів та Центру керування рухом був складовою проекту реконструкції вулиць вздовж трамвайних маршрутів № 2 і 6. Для створення Центру ЛКП «Львівавтодор» від ЛКП «Львівелектротранс» було передано приміщення диспетчерської із кімнатами відпочинку водіїв на кінцевій трамвая №2 за адресою вул. Коновальця, 109. Згодом на баланс ЛКП «Львівавтодор» було передано практично усі світлофорні об'єкти у Львові. «Розумні» світлофори також були встановлені вздовж трамвайного маршруту № 8 на Сихів, облаштували тут і велоінфраструктуру.
У 2015 році ЛКП «Львівавтодор» отримало функції замовника реконструкції площі Св. Юра із встановленням пам’ятника Андрею Шептицькому. ЛКП «Львівавтодор» також стало оператором муніціпальних парковок у Львові. Завдяки новим функціям, зростала чисельність працівників «Львівавтодору» та кількість його відділів – на роботу на підприємство були залучені молоді фахівці із числа випускників спеціальності «Транспортні технології» Львівської політехніки. Також у «Львівавтодор» перейшла низка досвідчених працівників із Управління капітального будівництва Львівської міської ради.
Вочевидь, саме завдяки позитивному досвіду роботи ЛКП «Львівавтодор» і його керівника із МФО, саме «Львівавтодору» доручили впровадження іще одного знакового проекту – впровадження «електронного квитка». Відповідний кредитний договір було підписано у день відкриття трамвайної лінії на Сихів. У травні 2017 р. кредитна угода була затверджена ухвалою ЛМР. Наприкінці 2017 року стартували тендерні процедури із визначення підрядника, який має впровадити «електронний квиток» у Львові.
Звільнення Олега Берези із посади керівника ЛКП «Львівавтодор» і призначення його на посаду директора ЛКП «Львівелектротранс» наприкінці 2017 року для багатьох було неочікуваним. Після звільнення Олега Берези, посади в.о. директора займали спочатку його заступники – Роман Познанський та Євген Калитич. На початку 2019 року в.о. директора ЛКП «Львівавтодор» стала Оксана Єстеферова, яка незадовго перед тим була прийнята на посаду заступника директора ЛКП «Львівавтодор». На початку 2020 року вона стала керувати підприємством уже без приставки «в.о.».
Потрібно зазначити, що іще за часів керівництва «Львівавтодором» Олегом Березою, було заплановано участь підприємства у низці проектів, які мали фінансуватися за кошти МФО. Зокрема «Львівавтодор» мав стати учасником проекту «Міський громадський транспорт України», який фінансується Європейським інвестиційним банком. Кредитне фінансування ЄІБ не передбачає покриття витрат на ПДВ чи митні збори – ці кошти мають виділяти місцеві бюджети. За кошти кредиту ЄІБ ЛКП «Львівавтодор» мав реалізувати проекти із реконструкції вулиць із трамвайним рухом – йшлося про вулиці Вітовського та Шевченка. Сума кредитного фінансування – 13 мільйонів євро, тобто загальна вартість цих проектів – 15,6 мільйонів євро.
Проте, як свідчить проміжний звіт про реалізацію проекту «Міський громадський транспорт в Україні» за І півріччя 2019 року, після відходу із посади керівника «Львівавтодору» Олега Берези, підприємство практично не просунулося на шляху до кредитів на реконструкцію вулиць Вітовського та Шевченка, хоча на реконструкцію вулиці Шевченка ЛКП «Львівавтодор» від Управління капітального будівництва було передано проектно-кошторисну документацію.
Через рік роботи пані Єстеферової у ЛКП «Львівавтодор» на посаді директора, ситуація із реалізацією проектів МФО не покращилася, тому лютому 2020 року стається «хід конем» – ЛКП «Львівавтодор» від ЛКП «Львівелектротранс» під кредитне фінансування ЄІБ передається два проекти: «Капітальний ремонт кабельних ліній напругою 600 В постійного струму (фідери) від тягової підстанції № 6 до пл. Митної та вул. Личаківської» та «Реконструкція тролейбусної контактної мережі (вул. Зелена, вул. Стрийська, вул. Тролейбусна)» на загальну суму 9,5 млн. євро.
Крім того, саме ЛКП «Львівавтодор» отримує функцію замовника на будівництво автобусного парку ЛК АТП № 1 на вулиці Вернадського на суму 3,5 мільйонів євро. В той же час, достатньо масштабні реконструкції, які тривають у Львові в 2019 – 2021 році – реконструкція площі Двірцевої, вулиць Личаківської, Хуторівки, Шевченка, Бандери, Пекарської відбувається або за гроші бюджету міста Львова, або за гроші, залучені в міський бюджет завдяки реалізації облігацій місцевої позики. В той час «дешеві» та «довгі» кошти ЄІБ «Львівавтодор» освоїти не може. Хоча проектно-кошторисна документація на реалізацію проектів, пов’язаних із мережами міського електротранспорту вже готова – її у 2018 році замовило ЛКП «Львівелектротранс» і згідно рішень ради і міськвиконкому передало «Львівавтодору».
Зазначу цікаву деталь – після 2016 року, коли було запроваджено електронні тендери у системі публічних закупівель «Прозорро», процедури тендерних закупівель Європейського банку реконструкції і розвитку та Європейського інвестиційного банку, які до того були еталоном прозорості і чесності, поступилися за відкритістю українським національним електронним тендерам. Справа, в першу чергу, в тому, що у системі «Прозорро» публікується вся без виключення тендерна документація.
Основним фактором вибору переможця є ціна – на нецінові показники, оцінка за якими теж публікується, відводиться не більше 30%. Є можливість слідкувати за перебігом електронного аукціону. В той час, при використанні тендерної процедури ЄБРР/ЄІБ у відкритий доступ потрапляє тільки частина тендерної документації – повний пактет потрібно купити в компанії, яка проводить тендер. Вартість повного пакету тендерної документації, як правило, така, що її не можуть купити приватні особи із числа небайдужих громадян, а також громадські організації. Так само оцінка пропозицій проводиться за складною шкалою. Зазначу – це право банків застосовувати таку процедуру, адже, як відомо, гроші люблять тишу.
Важлива ремарка: починаючи із кінця 2016 року ЖОДНА закупівля громадського транспорту в нашому місті не пройшла через національний тендерний майданчик «Прозорро». 150 автобусів МАЗ і «Електрон» закупили через «сіру» лізингову процедуру, 50 нових тролейбусів – через процедуру тендеру ЄБРР, а ще 10 нових трамваїв – через процедуру ЄІБ. Закупівлю 100 нових автобусів за кошти ЄІБ через елементи скандальності довелося скасувати. Чому Андрій Іванович не любить витрачати на закупівлю громадського транспорту саме бюджетні гроші та використовувати процедуру «Прозорро», потрібно запитувати в нього самого.
Припускаю, що саме «буксування» керівництва ЛКП «Львівавтодор» у справі залучення кредитних коштів МФО могло стати однією із важливих причин звільнення директорки Оксани Єстеферової. Принаймні те, що ЛКП «Львівавтодор» у 2018 – 2021 році не вдалося реалізувати жодного проекту за кошти кредитів МФО, окрім «електронного квитка», завершення тендеру по якому набрало ознак скандальності – це те, що кидається в очі сторонньому спостерігачу.
Щодо нового очільника ЛКП «Львівавтодор» Миколи Власюка і його роботи на посаді директора наразі дуже важко щось сказати, окрім того, що ця людина раніше не мала прямого дотику до проектів дорожнього будівництва. Випадки призначення колишніх військових на посаді в транспортній царині вже були. Найбільш відомі «призначенці» на транспортних посадах із військових – це екс-керівник Управління транспорт ЛМР Віктор Щир та екс-керівник ЛКП «Львівелектротранс» у 2014 – 2015 рр. Сергій Васільєв.
ІА "Вголос": НОВИНИ